Рішення № 75011646, 26.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/12159/17

Провадження № 2/520/1573/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.,

за участю представника позивачки - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини за поточний та минулий періоди, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом та, зменшивши позовні вимоги, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 746 (сімсот сорок шість) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки за минулий період (із розрахунку 800 гривень на місяць), а саме з моменту розлучення - з 03 листопада 2015 року, що становить 28 800 гривень. При цьому позивачка посилається на те, що відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, а тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивачка надала до суду заяву якою зменшені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, справу просить розглядати за її відсутності.

Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що зменшені позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів в розмір 746 гривень визнає, в частині стягнення аліментів за минулий час з позовом не згоден.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як встановлено у судовому засіданні, сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з 22 жовтня 2010 року. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №711 Другого Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 27 липня 2011 року).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Малолітня дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В даному випадку судом встановлено, що відповідач є інвалідом дитинства 2 групи, не має постійного місця роботи, а щомісячний дохід складається з пенсії по інвалідності в сумі 1452 гривні.

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки в розмірі 746 (сімсот сорок шість) гривень, підлягають задоволенню.

Вимоги позивачки про стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 28 000 гривень за минулий період (із розрахунку 800 гривень на місяць), а саме з моменту розлучення - з 03 листопада 2015 року, задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до ч. 2 ст.191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Відповідач у судовому засіданні 08.05.2018 року пояснив, що після розірвання шлюбу він пропонував позивачці сплачувати аліменти, однак ОСОБА_2 на цьому не наполягала, так як ОСОБА_3 в добровільному порядку купує дитині речі, іграшки, кожне літо сплачує за аквопарк для доньки в розмірі 1000 гривень, вказані обставини визнані позивачкою у судовому засіданні та додатково ОСОБА_2 пояснила, що відповідач кожної суботи бачиться та спілкується з дитиною і питання щодо аліментів між сторонами не виникало.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При таких обставинах та враховуючи, що позивачкою не надано жодного доказу того, що вона вживала будь-які заходи щодо одержання аліментів, а відповідач ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, суд вважає, що зменшені позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,18,81,141,211,259,263-265,273,430 ЦПК України, ст.ст. 141,180-182,184,191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Зменшені позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 746 (сімсот сорок шість) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до 16 липня 2029 року, віншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Огренич І. В.