Ухвала суду № 75010028, 19.06.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3214/18

Провадження 2/362/1861/18

У х в а л а

"19" червня 2018 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до лікаря-психіатра Васильківської центральної районної лікарні – ОСОБА_2 про примусове виконання обов’язку в натурі та стягнення компенсації,-

В С Т А Н О В И В :

18.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зобов’язати відповідача видати медичну довідку форми № 122-2/о та стягнути з останнього на його користь грошову компенсації у розмірі прожиткового мінімуму працездатних громадян з травня 2015 року по час отримання медичної довідки.

Перевіривши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, в порушення вищевказаних вимог до позову, позивачем не визначено ціну позову та не надано суду обґрунтований розрахунок сум спірної компенсації. Так, позивачем вказано лише період за який має бути стягнуто компенсацію.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При пред'явлені позову позивач звернувся до суду з письмовою заявою про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на положення п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а саме, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації.

Разом з тим, в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається позивач, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Однак, звертаючись до суду з заявою про звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не надає суду жодного доказу того, що він є громадянином, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

З огляду на дані обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору при подачі позову до суду.

Таким чином, на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач має сплатити судовий збір.

Зі змісту позову встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу не майнового характеру (зобов’язання вчинити певну дію) та вимогу майнового характеру (стягнення компенсації).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00 гривень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 704,80 грн.).

В свою чергу за подання позовної вимоги майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8810,00 грн.).

Таким чином, оскільки позовні вимоги складають одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору щодо кожної судової вимоги.

Крім того, на думку суду, позов не містить належного правового обґрунтування, позивачем обрано не належний спосіб захисту цивільних прав та інтересів, передбачений ст.. 16 ЦК України та ним не конкретизовано, які саме збитки йому завдані та якими саме діями відповідача.

За правилами ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.175,176,177,185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до лікаря-психіатра Васильківської центральної районної лікарні – ОСОБА_2 про примусове виконання обов’язку в натурі та стягнення компенсації - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз’яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Кравченко