Рішення № 75008293, 21.06.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1021/18

Номер провадження 2/570/818/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14 вересня 2006 року між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0609/87, згідного якого банк зобов’язувався надати для ОСОБА_4 кредит у розмірі 95 000 доларів США. Згідно п. 1.3. кредитного договору термін повного погашення кредитної лінії 08 вересня 2011 року включно. Відповідно до п. 4.7. кредитного договору терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки - пені, штрафів, за даною угодою встановлюється сторонами тривалістю 5 років. 17 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис № 11953 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що є правонаступником ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» несплачених в строк відповідного до умов Кредитного договору № 0609/87 від 14 вересня 2006 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 03.08.2017 року грошових коштів у сумі 115 529, 11 доларів США, що за курсом 25,90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2017 року складає 2 992 203, 95 грн. з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 81 029,11 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 34 500 доларів США. Стягнення здійснюється за період з 14 вересня 2006 року по 3 серпня 2017 року. Витрати за вчинення виконавчого напису - 1 800 грн. Позивач вважає, що є підстави для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне. Так, нотаріус не перевірив, чи зазначена грошова сума є безспірною. Наступне. Позовна давність у даному договорі обчислюється з 09 вересня 2011 року і закінчується 09 вересня 2016 року. А оспорюваний виконавчий напив вчинено 17 листопада 2017 року, згідно якого стягнення здійснюється за період з 14 вересня 2006 року по 03 серпня 2017 року. Відповідно до частини п’ятої статті 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності. За наведеного у нотаріуса не було правових підстав вчиняти даний виконавчий напис. Зважаючи на це просить суд задоволити заявлений позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, що викладені вище. Додав, що йому не відомо, чи позивач отримував лист-претензію від банку з пропозицією погасити заборгованість. В будь-якому випадку банк пропустив строки звернення за захистом свого права, оскільки останній платіж був здійснений його довірителем 26.02.2010 року. Тому не можна говорити про безспірність грошової суми, що була зазначена відповідачем, і щодо якої був вчинений виконавчий напис. А тому заявлений позов підтримує.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив суду, що дії банка були правомірними. Позивачеві був надісланий лист, в якому інформувалося про наявну заборгованість і необхідність її погасити. Оскільки від позивача не надійшли заперечення, то це є свідченням того, що позивач не оспорював суми заборгованості, про які йшлося у листі. А тому приватний нотаріус правомірно вчинив виконавчий напис. Щодо того, що в квітні 2015 року надійшло 7059,61 доларів США – то це кошти від реалізації майна поручителя, і вони не вносилися позивачем. Представник відповідача підтримує обставини, що викладені ним у відзиві. Тому просить суд відмовити у задоволенні заявленого позову.

Інші учасники на розгляд справи не з’явилися. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання вони є належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідачка мала можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи.

Суд вважає, що розгляд справи можливо продовжити без участі осіб, які не з’явилися; та вирішити справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, 14 вересня 2006 року між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0609/87, згідного якого банк зобов’язувався надати для ОСОБА_4 кредит у розмірі 95 000 доларів США.

Згідно п. 1.3. кредитного договору термін повного погашення кредитної лінії 08 вересня 2011 року включно.

Відповідно до п. 4.7. кредитного договору терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки - пені, штрафів, за даною угодою встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

17 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис № 11953 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що є правонаступником ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» несплачених в строк відповідного до умов Кредитного договору № 0609/87 від 14 вересня 2006 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 03.08.2017 року грошових коштів у сумі 115 529, 11 доларів США, що за курсом 25,90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2017 року складає 2 992 203, 95 грн. з урахуванням:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 81 029,11 доларів США;

- заборгованості за відсотками у розмірі 34 500 доларів США. Стягнення здійснюється за період з 14 вересня 2006 року по 3 серпня 2017 року;

- за вчинення виконавчого напису - 1 800 грн.

Порядок вчинення виконавчого напису та його форма врегульовано Цивільним кодексом України, Закону України "Про нотаріат", 16 главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статею 88 Закону України "Про нотаріат» передбачено що, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Розділом 3 глави 16 Порядку встановлені умови, за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса. Зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Позовна давність у даному договорі обчислюється з 09 вересня 2011 року і закінчується 09 вересня 2016 року.

В судовому засіданні було встановлено, що останній платіж позивач вчинив 26.02.2010 року.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність визначена у договорі, та складає п’ять років.

Дані строки були пропущені банком.

Також суд зауважує, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, і у банку не було підстав для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

А оспорюваний виконавчий напис вчинено 17 листопада 2017 року, згідно якого стягнення здійснюється за період з 14 вересня 2006 року по 3 серпня 2017 року.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, про що наголошується у рішенні Верховного суду у складі колігії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 23.01.2018, справа № 310/9293/15).

Приймаючи до уваги доводи представника позивача та з урахуванням наведеного не можна стверджувати про те, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису зазначена банком грошова сума була безспірною; та що банк і нотаріус дотримався вимог діючого законодавства.

Отже, заявлений позов є обґрунтованим та доведеним, а тому підлягає до задоволення.

Позивач не просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. Тому при постановленні судом рішення питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 17.11.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 11953 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складене 28.06.2018 р.