Ухвала суду № 75006866, 27.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3056/18

УХВАЛА

27 червня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 05.04.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного надійшла позовна заява Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 05.04.2018 року ВП № 55011033 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

Згідно ч. 1 ст.1 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки він поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України та виявлені недоліки позовної заяви перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

До канцелярії суду 22.06.2018 року разом з позовною заявою подано клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування зазначеного клопотання представником позивача було зазначено, що Державна фіскальна служба України вже зверталась з даним позовом до Одеського окружного адміністративного суду, проте судом було винесено ухвалу від 08.05.2018 року по справі № 815/2147/18, якою адміністративний позов ДФС України було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. В свою чергу, на виконання ухвали суду від 08.05.2018 року, ДФС України було направлено на адресу суду оригінал платіжного доручення № 936 від 14.05.2018 року по даній справі, однак ухвалою від 25.05.2018 року по даній справі, адміністративний позов ДФС України було повернуто в зв'язку з невиконанням вимог суду щодо сплати судового збору. Серед іншого, зазначено, що саме 25.05.2018 року до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшло вищезазначене платіжне доручення. Отже, на думку ДФС України, ним було виконано вимоги ухвали суду від 08.05.2018 року по справі № 815/2147/18 про залишення адміністративного позову без руху. Враховуючи зазначене, позивач обумовлює поважність пропуску строку звернення до суду щодо оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу, виключно безпідставним поверненням позовної заяви по справі № 815/2147/18.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Разом з тим, суддя звертає увагу представника позивача що поважні причини - це обставини, що діють на волю суб'єкта, з яким законодавець пов'язує звільнення цього суб'єкта від виконання покладених на нього обов'язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення цих дій.

За таких обставин, суд не погоджується з доводами представника позивача відносно поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з цим позовом, викладеними в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наступних підстав.

Згідно відомостей автоматизованої програми «ДСС» Одеського окружного адміністративного суду вбачається що, ДФС України звернуло з аналогічним позовом до Одеського окружного адміністративного суду 03.05.2018 року.

Ухвалою від 08.05.2018 року у справі № 815/2147/18 Одеським окружним адміністративним судом адміністративний позов Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу залишено без руху та надано п'ятиденний строк на усунення недоліків шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою від 25.05.2018 року у справі № 815/2147/18 Одеським окружним адміністративним судом у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви адміністративний позов було повернуто заявнику. Зазначена ухвала Одеського окружного адміністративного суду позивачем не оскаржувалась.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає, що ДФС України було виконано вимоги ухвали суду від 08.05.2018 року по справі № 815/2147/18 про залишення адміністративного позову без руху, оскільки направлений оригінал платіжного доручення № 936 від 14.05.2018 року надійшов до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду 25.05.2018 року та вважає ухвалу від 25.05.2018 року про повернення адміністративного позову виключно безпідставною, проте згідно відомостей автоматизованої програми «ДСС» Одеського окружного адміністративного суду, апеляційної скарги на ухвалу від 25.05.2018 року по справі № 815/2147/18 до суду ДФС України подано не було.

Згідно приписів ч.ч. 1-3, 6 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Крім того, необхідно звернути увагу позивача на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У п.1 ч.2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, представником позивача належним чином не обґрунтовано та не доведено наявності поважних причин пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

За таких обставин, адміністративний позов Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 05.04.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду, у якій позивач має вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.

Пунктом 1 ч. 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем, в порушення приписів ч. 3 ст. 161 КАС України, доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону, до суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

За таких обставин позов має бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позову необхідно усунути шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" у розмірі 1762,00 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду у якій позивач має вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 287 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 05.04.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тарасишина