Ухвала суду № 75006762, 26.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

26 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/1334/18

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Влабоде" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу,

встановив:

Державна служба геології та надр України звернулась до Приватного підприємства "Влабоде" із позовом, в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5031 від 22.10.2009 виданого Приватному підприємства "Влабоде".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5031 від 22.10.2009. Як додаток до спеціального дозволу укладено угоду про умови користування надрами.

Вказує, що у період з 05.03.2012 по 07.03.2012 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) ПП "Влабоде", за наслідками якої складено акт перевірки №28 від 07.03.2012, із встановленням численних порушень.

За твердженнями позивача, 15.03.2012 Центральним міжрегіональним відділом ДДГК Держгеонадр України направлено на адресу Держгеонадр України подання №26-14/03/1 на припинення права користування надрами №5031 від 22.10.2009.

Зазначає, що Приватне підприємство "Влабоде" порушило законодавство в сфері надрокористування, про що складено припис №389-14/16 від 24.03.2016. Оскільки позивачем у надані контролюючим органом строки порушення усунуті не були, відповідно до статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 наявні підстави для анулювання спеціального дозволу №5053 від 26.11.2009 на користування надрами.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Судовий розгляд справи призначено на 08.05.2018 о 10:40.

08 травня 2018 року перед початком судового засідання на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судовий розгляд справи, призначений на 08.05.2018 о 10:40 було відкладено на 31.05.2018 о 10:00 у зв'язку із неявкою представника відповідача.

21 травня 2018 року на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судовий розгляд справи, призначений на 31.05.2018 о 10:00 було відкладено на 21.06.2018 о 14:00 у зв'язку із неявкою представника відповідача, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки.

Відповідач у строк та в порядку, встановленому ст. 162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відзив на позовну заяву не надіслав.

Зважаючи на систематичну неявку представника відповідача та представника позивача у судові засідання, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, необхідність отримання пояснень сторін по суті спору для встановлення усіх фактичних обставин, що мають істотне значення при вирішенні спору по суті, судом було здійснено запит вих. №806/1334/18/10629/18 від 06.06.2018 до Державної служби геології та надр України щодо надання письмових пояснень в обґрунтування підстав звернення із позовом до суду 12 березня 2018 року та дотримання позивачем строку звернення із позовом до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України. Вказані відомості необхідно надати суду до 19 червня 2018 року. (а.с. 96)

В судове засідання призначене на 21.06.2018 о 14:00 сторони та учасники не прибули. Позивачем на виконання запиту суду від 06.06.2018 вих. №806/1334/18/10629/18 21 червня 2018 року позивачем на офіційну електронну поштову адресу суду були надіслані письмові пояснення вих. №04-1048 від 20.06.2018, відповідно до змісту яких позивач наголошує, що ним дотримано строк звернення із позовом до суду, встановлений ч.2 ст.122 КАС України. Вказує, що перебіг строку звернення слід обраховувати після закінчення 15-денного строку з моменту надіслання повідомлення від 24.11.2017, а оскільки останній день подання позову припадав на 11.03.2018, вихідний день, то позивачем позовну заяву було надіслано поштовим зв'язком 12.03.2018. Також зазначав, що при розгляді питання пропуску строку звернення із позовом до суду, його наявності, причин та їх поважності, слід враховувати надмірне навантаження позивача. (а.с. 136-138)

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надсилання судової повістки на адресу місцезнаходження юридичної особи-відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, станом на 21.06.2018 відомості про вручення судової повістки представнику відповідача засобами поштового зв'язку відсутні.

Зважаючи на неявку сторін у судове засідання та керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові пояснення Державної служби геології та надр України вих. №04-1048 від 20.06.2018 та матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Положеннями статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_1 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до змісту частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Суд звертає увагу, що за систематичної неявки представника відповідача у судові засідання, відсутності відзиву на позовну заяву та необхідності з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, неодноразові клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, за наявності необхідності отримання судом від сторін пояснень по суті спору, не є вираженням готовності позивача брати участь у справі на всіх етапах розгляду та свідчить про відсутність вжиття позивачем необхідних заходів для прискорення розгляду справи.

Зазначені обставини в сукупності із систематичною неявкою представника відповідача та відсутністю відомостей про вручення судових повісток такому представнику створюють несприятливі умови перешкоди для розгляду судом адміністративної справи протягом розумного строку.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строків звернення із позовом до суду, пропуск такого строку, причини пропуску та їх поважність, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Суд критично ставиться до доводів позивача в частині необхідності обрахування строку звернення із позовом до суду після сплину 15-денного терміну з моменту надіслання листа від 24.11.2017 та зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, у період з 05.03.2012 по 07.03.2012 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) ПП "Влабоде", за наслідками якої складено акт перевірки №28 від 07.03.2012 із встановленням численних порушень. (а.с. 64-68)

15 березня 2012 року Центральним міжрегіональним відділом ДДГК Держгеонадр України направлено на адресу Держгеонадр України подання №26-14/03/1 на припинення права користування надрами №5031 від 22.10.2009. (а.с. 69 та зворот)

Наказом Державної служби геології та надр України від 09.04.2012, зокрема, зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу. (а.с. 70) Згідно додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 09.04.2012 "Витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена", зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5031 від 22.10.2009, виданого Приватному підприємству "Влабоде", та надано надрокористувачу 21 календарний день з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень. (а.с. 71)

Вказаний наказ разом із супровідним листом вих. №3357/01/14-12 від 17.04.2012 було надіслано відповідачу (а.с. 72) та отримано відповідачем 08.05.2012. (зворот а.с. 72)

Згідно листа т.в.о. голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 на адресу ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України", наказ Державної служби геології та надр України від 09.04.2012 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5031 від 22.10.2009, наданого Приватному підприємству "Влабоде", є чинним. (а.с. 73)

Наказом №202 від 28.04.2017 ПП "Влабоде" надано додаткових 30 днів для усунення порушень (а.с. 74), що підтверджується листом №10710/13/14-17 від 13.05.2017 (а.с. 76), який, згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, було отримано ПП "Влабоде" 15 червня 2017 року. (зворот а.с. 76)

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України, про факт наявності порушень з боку відповідача, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5031 від 22.10.2009 та наявності підстав для його анулювання позивачу було відомо ще 09.04.2012.

Можливість анулювання такого дозволу та звернення із вказаним позовом до суду у відповідача виникла 09 травня 2012 року, після сплину 21 календарного дня з моменту відправлення відповідачу наказу Державної служби геології та надр України від 09.04.2012 та відповідного повідомлення для усунення порушень. (а.с. 71)

Водночас, позивач вказаним правом не скористався, не зважаючи на тривалість виявлених порушень та відсутності відомостей щодо їх усунення. Натомість, суб'єктом владних повноважень неодноразово, за відсутності чітких та визначених чинним законодавством правових підстав, було продовжено ПП "Влабоде" термін на усунення порушень.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії"). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Суд звертає увагу, що позивачем в порушення дотримання принципу юридичної визначеності неодноразово, за відсутності чітких та визначених чинним законодавством правових підстав, було продовжено ПП "Влабоде" термін на усунення порушень, що, на думку позивача, є підставою для продовження строку звернення із позовом до суду.

Так, наказом №202 від 28.04.2017 ПП "Влабоде" повторно надано додаткових 30 днів для усунення порушень (а.с. 74), що підтверджується листом №10710/13/14-17 від 13.05.2017 (а.с.76), який, згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, було отримано ПП "Влабоде" 15 червня 2017 року. (зворот а.с. 76)

Суд наголошує, що позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів в частині обґрунтованості чергового продовження ПП "Влабоде" терміну на усунення порушень, оформленого листом від 24.11.2017, як на момент, з якого позивач дізнався про порушення його прав та законних інтересів відповідно до ч.2 ст.122 КАС України. Крім того, суд звертає увагу, що вказане продовження строку на усунення порушень оформлено листом, в той час, як попередні рішення про продовження такого строку були оформлені та здійснені на підставі наказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача в частині обрахування строків звернення із позовом до суду після закінчення 15-денного строку з моменту надіслання повідомлення від 24.11.2017.

Суд не приймає доводів позивача в частині надмірної завантаженості в якості поважної підстави пропуску строку звернення із позовом до суду та зазначає, що встановлені внутрішні процеси, процедури, поточне робоче навантаження не можуть слугувати правовими підставами для уникнення суб'єктом владних повноважень виконання своїх обов'язків.

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною третьою статті 240 КАС України визначено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення із позовом до суду та про відсутність поважних причин такого пропуску, а тому позовну заяву Державної служби геології та надр України слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 194, 205, 229, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Влабоде" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст ухвали складено: 26 червня 2018 року.