Рішення № 75006588, 19.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2018Справа № 910/3541/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС"

до Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС"

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: Дено О.В. (довіреність), Сірошенко С.С. (довіреність)

від відповідача: Грищенюк Д.І. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" про стягнення з Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" основного боргу у розмірі 79143,63 грн., 3% річних у розмірі 9148,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 108602,96 грн., всього: 196894,59 грн., а також 3001,31 грн. - судового збору, 959,22 грн. - витрат по оплаті придбання квитків, 2233,80 грн. - витрат на виплати добових витрат під час відрядження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання охоронних послуг №260215 від 26.02.2015 в частині оплати за надані позивачем охоронні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

06.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 07.05.2018.

07.05.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що залишок заборгованості складає 12083,63 грн. Також відповідач зазначає, що оскільки між сторонами не врегулювано питання щодо здійснення оплати після закінчення дії договору, а тому оскільки позивач не пред'явив вимоги, то підстави для оплати вартості фактично наданих послуг відсутні.

В підготовчому засіданні 07.05.2018 оголошено перерву до 29.05.2018.

24.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 29.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3541/18 до розгляду по суті на 19.06.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

11.06.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшов уточнений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 19.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2015 між Приватним підприємством "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" (охорона, охоронне агентство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" (замовник) було укладено договір №260215 про надання охоронних послуг (далі - договір), відповідно до умов охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони (будинок, споруда, приміщення (сукупність приміщень) чи ділянка місцевості, та майно на цій території чи в приміщенні, що перебуває під охороною), що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену договором плату.

В подальшому 01.05.2015 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, сторони внесли зміни щодо преамбули договору та визначили, що замовником за вказаним договором є Приватна науково-виробнича компанія "ІНТЕРБІЗНЕС" в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС".

Сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками дислокацію та інструкцію по охороні об'єкта замовника.

Згідно з п. 7.3 договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 71370,00 грн. без ПДВ.

Додатковою угодою від 01.04.2015 до договору сторони внесли зміни в п. 7.3. договору та погодили, що загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 62 220,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 7.4 договору оплату щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Охоронне агентство зобов'язано, за перший місяць надання послуг, надані замовникові Акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його, або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання Замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином (п. 7.5 договору).

В пункті п. 10.1 сторонами погоджено, договір набирає чинності з 01.03.2015 та діє до 26.02.2016.

26.10.2015 між сторонами укладена додаткова угода до договору, відповідно до якої сторони визначили, що загальна сума збитків, яка підлягає відшкодуванню Приватним підприємством "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" (виконавцем) Приватній науково-виробничій компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (замовнику) складає 374 370,00 грн., що підтверджується двостороннім актом про встановлення розміру завданих збитків від 15.10.2015.

В пункті 2 додаткової угоди, сторони дійшли згоди про те, що виконавець здійснює часткове відшкодування суми завданих збитків, згідно двостороннього акту від 15.10.2015, шляхом прощення боргу замовнику у відповідності до ст. 605 ЦК України в сумі 200 076,14 грн., який виник внаслідок несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг по договору, (червень - 39316,14 грн.; липень - 62 220 грн.; серпень - 36 320 грн.; вересень - 62 220 грн.).

Залишкова сума завданих виконавцем збитків у розмірі 174 293,86 грн. згідно двостороннього акту від 15.10.2015р. буде відшкодована Замовнику протягом п'яти місяців починаючи з жовтня 2015 року, шляхом зменшення договірної ціни за надання охоронних послуг згідно договору на суму 34 858,79 грн. кожного місяця (п. 3).

У відповідності до п. 4 додаткової угоди, з урахуванням п. з даної додаткової угоди, загальна сума щомісячної плати замовника за надані виконавцем послуги охорони згідно договору, складатиме 27 361,21 грн. включно до лютого місяця 2016 року.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу охоронні послуги, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 від 31.05.2015 на суму 62220,00 грн., №ОУ-0000012 від 30.06.2015 на суму 62220,00 грн., №ОУ-0000015 від 31.07.2015 на суму 62220,00 грн., №ОУ-0000016 від 31.08.2015 на суму 62220,00 грн., №ОУ-0000019 від 30.09.2015 на суму 62220,00 грн., №ОУ-0000020 від 31.10.2015 на суму 27361,21 грн., №ОУ-0000023 від 30.11.2015 на суму 27361,21 грн., №ОУ-0000025 від 31.12.2015 на суму 27361,21 грн., №ОУ-0000026 від 31.01.2016 на суму 27361,21 грн., №ОУ-0000027 від 29.02.2016 на суму 27361,21 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000006 від 31.03.2015 на суму 71370,00 грн. та №ОУ-0000008 від 31.04.2015 на суму 62220,00 грн., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг виконано частково, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором №260215 про надання охоронних послуг від 26.02.2015 становить 79143,63 грн.

Оскільки відповідачем не здійснено повної оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 79143,63 грн., 3% річних у розмірі 9148,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 108602,96 грн., всього: 196894,59 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 від 31.05.2015, №ОУ-0000012 від 30.06.2015, №ОУ-0000015 від 31.07.2015, №ОУ-0000016 від 31.08.2015, №ОУ-0000019 від 30.09.2015, №ОУ-0000020 від 31.10.2015., №ОУ-0000023 від 30.11.2015., №ОУ-0000025 від 31.12.2015, №ОУ-0000026 від 31.01.2016., №ОУ-0000027 від 29.02.2016 та оглянутими в судовому засіданні актами №ОУ-0000006 від 31.03.2015, №ОУ-0000008 від 31.04.2015, виписками з рахунку позивача та додатковою угодою від 26.10.2015 заборгованість відповідача перед позивачем по договору про надання охоронних послуг від 26.02.2015 за період з березня 2015 року по лютий 2016 року становить 79143,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, судом враховано, що у відповідності до п. 7.4 договору сторони домовились, що оплата за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Пунктом 7.4. договору сторони погодили, що оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не заперечив факту надання позивачем у період з березня 2015 року по лютий 2016 року охоронних послуг згідно із актами здачі-приймання робіт (надання послуг) наявними в матеріалах справи та актами за березень 2015 року та квітень 2015 року які були оглянуті судом в судовому засіданні.

Відповідач жодних доказів в спростування заявленої до стягнення заборгованості не надав.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, доводи відповідача щодо відсутності підстав для оплати вартості фактично наданих послуг у зв'язку із закінченням строку дії договору, визнаються судом необґрунтованими, з огляду на наступне.

Строком, у розумінні статті 251 Цивільного кодексу України, є певний період часу зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, однак закінчення строку дії договору, у відповідності до ч. 4 ст. 631 ЦК України, не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, вчинене під час дії цього договору.

Відповідно до п. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже, закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за надані позивачем послуги.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором у сумі 79143,63 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованим позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 79143,63 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9148,00 грн., та інфляційні втрати у розмірі 108602,96 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

У відповідності до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено позивачем за наступні періоди: з 30.03.2015 по 11.05.2015, з 09.04.2015 по 11.05.2015, з 10.05.2015 по 11.05.2015, з 13.05.2015 по 20.05.2015, з 22.05.2015 по 28.05.2015, з 30.05.2015 по 09.06.2015, з 11.06.2015 по 16.06.2015, з 18.06.2015 по 10.07.2015, з 18.06.2015 по 10.07.2015, з 21.07.2015 по 30.07.2015, з 01.08.2015 по 09.08.2015, з 10.08.2015 по 12.08.2015, з 14.08.2015 по 26.08.2015, з 28.08.2015 по 09.09.2015, з 10.09.2015 по 13.09.2015, з 10.09.2015 по 13.09.2015, з 14.09.2015 по 14.09.2015, з 16.09.2015 по 21.09.2015, з 23.09.205 по 25.09.2015, з 23.09.2015 по 25.09.201, з 26.09.2015 по 09.10.2015, з 21.10.2015 по 25.10.2015, з 27.10.2015 по 09.11.2015, з 11.11.2015 по 16.11.2015, з 18.11.2015 по 24.11.2015, з 26.11.2015 по 09.12.2015, з 11.12.2015 по 14.12.2015, з 16.12.2015 по 28.12.2015, з 30.12.2015 по 09.01.2016, з 10.01.2016 по 17.012016, з 19.01.2016 по 27.01.2016, з 29.02.016 по 09.02.2016, з 03.02.2016 09.02.2016, з 10.02.2016 по 29.02.2016, з 02.03.2016 по 08.03.2016, за 09.03.2016, з 10.03.2016 по 04.04.2016, з 06.04.2016 по 31.05.2018.

При цьому судом встановлено, що в періоді з 29.02.016 по 09.02.2016 позивачем здійснено помилку, оскільки нарахування у зв'язку із проведеною відповідачем оплатою 02.02.2016 має здійснюватись до 02.02.2016.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 9148,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 53641,46 грн., у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 79143,63 грн., 3% річних у розмірі 9148,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 53641,46 грн.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє частково позовні вимоги Приватного підприємства "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" до Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" про стягнення заборгованості.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані із поданням даного позову та розгляду позову у суді у тому числі витрати на придбання квитків у сумі 2546,12 грн., витрати на відрядження 6701,40 грн., витрати на листування у сумі 214,45 грн.

Оскільки, явка в судові засідання 07.05.2018, 29.05.2018 та 19.06.2018 представників учасників процесу, в тому числі представника позивача, визнавалась обов'язковою, то відшкодуванню підлягають витрати на придбання проїзних квитків з метою участі судовому засіданні представників позивача.

Вартість проїзду в судові засідання 07.05.2018, 29.05.2018 та 19.06.2018, а також витрати на відрядження, підтверджені наявними в матеріалах справи посадочними документами та видатковими касовими ордерами.

При цьому, оскільки представник позивача Сірошенко С.С. не був присутній в судовому засіданні 29.05.2018, що підтверджується протоколом судового засідання, то витрати на проїзд в судове засідання 29.05.2018 у сумі 411,82 грн. та на відрядження у сумі 1116,90 не відшкодовуються.

Витрати позивача за подачу позову до суду у сумі 24,00 грн. підтверджені фіскальним чеком №0487 від 23.03.2018 про оплату поштових послуг. Інші витрати на листування у сумі 190,45 грн. не відшкодовуються, так як судом не встановлювалось обов'язку з направлення позивачем відповідних документів та пояснень відповідачу.

Таким чином, витрати на придбання квитків, витрати на відрядження, витрати на листування підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок відповідача у розмірі 5486,52 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" (03115, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 121 В, ідентифікаційний код 01200244) в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Приватної науково-виробничої компанії "ІНТЕРБІЗНЕС" (57300, Миколаївська обл., Снігурівський район, місто Снігурівка, вулиця ПОЗАМІСЬКА, будинок 7, ідентифікаційний код ВП: 39723468) на користь Приватного підприємства "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" (54036, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця КЛУБНА, будинок 161, ідентифікаційний код 35403112) основний борг у розмірі 79143,63 грн., 3% річних у розмірі 9148,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 53641,46 грн., судовий збір у розмірі 2128,99 грн. та судові витрати у розмірі 5486,52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 27.06.2018.

Суддя О.В. Гулевець