Рішення № 75006582, 25.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/31/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018 Справа № 908/675/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/675/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роше"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216"

про стягнення 14991,08 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 23 від 21.05.2018 року, адвокат

від відповідача: не з’явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу – програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роше" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" про стягнення боргу в сумі 13467,30 грн., пені в сумі 1184,69 грн., штрафу в сумі 339,09 грн. за договором поставки № 46 від 11.09.2017 року, що разом складає 14991,08 грн. При цьому в позовній заяві позивач з посиланням на ст. 247-252 ГПК України просить розглянути справу в порядку спрощеного провадження.

17.04.2018 року під час проведення автоматизованого розподілу справи між суддями, відповідно до Протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, автоматичний розподіл не відбувся, у зв’язку з тим, що не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 року наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/675/18, присвоєно справі номер провадження 12/31/18, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.05.2018 року о 12:00.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 14.06.2018 року о 10:00.

12.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшов лист вих. № 6 від 01.06.2018 року, в якому останній просить долучити до матеріалів справи якісні копії документів, доданих до матеріалів справи при поданні позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.06.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/675/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2018 року о 12:00.

Представник позивача в судовому засіданні 25.06.2018 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Разом з тим на питання суду щодо здійсненого розрахунку пені пояснив, що при розрахунку пені слід враховувати саме період прострочення, вказаний в розрахунку.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2018 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Будь-яких клопотань або заяв відповідач суду не надіслав. Разом з тим в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 10.05.2018 року ухвали про відкриття провадження у справі від 26.04.2018 року (а.с. 83).

При цьому судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" є відповідачем, однак ним не вживалися заходи, спрямовані на те, щоб дізнатись про стан відомого судового провадження, що й призвело до нез’явлення його представника в судове засідання, призначене на 25.06.2018 року.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача № НОМЕР_1 станом на 21.05.2018 року, № НОМЕР_2 станом на 14.06.2018 року, № НОМЕР_3 станом на 25.06.2018 року вбачається, що в графі «відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення» міститься запис 04.05.2018 року в стані припинення за рішенням засновників.

Однак станом на дату розгляду даної справи – 25.06.2018 року у вказаному реєстрі відсутні відомості про державну реєстрацію припинення відповідача, а відтак він може бути стороною у даній справі.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 11.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роше", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216", далі Покупець, був укладений договір поставки № 46, далі Договір.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю лікарські засоби / вироби медичного призначення / інші товари (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар, вчасно і в повному обсязі оплатити його на умовах даного Договору. Найменування, асортимент та кількість Товару зазначаються Покупцем в заявках, які надаються Постачальнику у письмовій формі, електронною поштою, факсимільним зв'язком або у інший спосіб, прийнятний для Покупця.

Згідно з п. 2.1. – 2.5. Договору загальна сума Договору становить суму всіх видаткових накладних на поставлений Товар протягом дії даного Договору. Ціни на Товар зазначаються в накладних та рахунках - у гривнях. Всі накладні є невід'ємною частиною даного договору. Покупець повинен сплатити за Товар протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання Товару Покупцем (відстрочка). Оплата здійснюється на підставі виставлених накладних та рахунків Постачальника. Покупець здійснює оплату за Товар у гривнях, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний рахунок Постачальника. На вимогу однієї із сторін, сторони зобов'язуються здійснювати звіряння взаєморозрахунків за Актами звірки взаєморозрахунків.

Умовами п. 4.1., 4.2., 4.5. - 4.7. Договору сторони визначили, що Постачальник зобов'язаний на весь Товар, що поставляється, надавати необхідний пакет супровідних документів, згідно з діючим законодавством. Постачальник поставляє Покупцю наявний на складі Товар, після письмового погодження асортименту, кількості та цін обома сторонами. Поставка товару здійснюється на умовах DDР згідно з ІНКОТЕРМС 2010. Транспортування Товару здійснюється силами Постачальника, якщо інше не узгоджене в заявці, транспортними засобами, які відповідають вимогам чинного законодавства України щодо перевезення товарів даного виду. Поставки Товару здійснюються в терміни, що узгоджені Сторонами в заявках. Зобов'язання Постачальника щодо поставки та передачі замовленого Покупцем Товару (який відповідає кількості та комплектності) вважаються виконаними в момент вручення Товару Постачальником Покупцю та підтверджується підписами Сторін або уповноважених осіб у накладній на Товар.

Відповідно до п. 5.1. – 5.4. Договору сторони визначили, що Покупець зобов'язаний забезпечити прийом партій Товару. Прийом-передача Товару відбувається в пункті поставки, що вказаний у заявці. В момент передачі товару Постачальник повинен передати Покупцю наступні документи: накладну на товар; рахунок; сертифікат якості виробника та інші документи, згідно діючого законодавства. Прийом-передача Товару здійснюється на підставі накладних, які підписує матеріально відповідальна особа від Покупця, що буде приймати Товар від Постачальника. Наявність на накладній підпису та/або печатки (штампу) свідчить про прийняття товару Покупцем. У разі відсутності відмітки Покупця про дату отримання (приймання) Товару, днем отримання (приймання) Товару Покупцем є дата виписки накладної, згідно якої була поставлена дана партія Товару.

Згідно з п. п. 10.1., 10.2. Договору договір набуває чинності з моменту підписання договору і діє до 31 грудня 2017 року, а щодо зобов’язань за договором діє до повного їх виконання. Закінчення, розірвання, а також припинення дії Договору, не звільняє Покупця від зобов’язання по оплаті за поставлений Товар та виставлених штрафних санкцій. Якщо сторони не мають одна до одної ніяких претензій та не заявили в письмовій формі про бажання розірвати договір, цей Договір автоматично продовжується тільки на один календарний рік на тих же умовах.

Докази розірвання сторонами Договору в матеріалах справи відсутні, відтак його умови є чинними на час розгляду справи згідно умов п. 10.2.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 82080,34 грн., передбачений умовами договору, а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, а саме:

- № 00000000034 від 12.09.2017 року на суму 4574,25 грн.;

- № 00000000048 від 27.09.2017 року на суму 1829,70 грн.;

- № 00000000060 від 10.10.2017 року на суму 14637,60 грн.;

- № 00000000072 від 27.10.2017 року на суму 10978,20 грн.;

- № 00000000090 від 09.11.2017 року на суму 5489,10 грн.;

- № 00000000137 від 27.11.2017 року на суму 7318,80 грн.;

- № 00000000189 від 08.12.2017 року на суму 6147,79 грн.;

- № 00000000218 від 21.12.2017 року на суму 14637,60 грн.;

- № 00000000004 від 05.01.2018 року на суму 16467,30 грн.

Вказаний товар був отриманий з боку Покупця (відповідача) ОСОБА_2

На підтвердження факту отримання з боку відповідача товару за вказаними видатковими накладним позивач також надав товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи.

Докази у справі свідчать, що відповідачем було здійснено часткове погашення боргу за поставлений товар за Договором на загальну суму 68613,04 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 75 – 76), з якої вбачається наступне:

- 20.09.2017 року відповідач сплатив 4574,25 грн.;

- 04.10.2017 року відповідач сплатив 1829,70 грн.;

- 23.10.2017 року відповідач сплатив 7320,00 грн.;

- 24.10.2017 року відповідач сплатив 7317,60 грн.;

- 03.11.2017 року відповідач сплатив 5489,10 грн.;

- 06.11.2017 року відповідач сплатив 5489,10 грн.;

- 20.11.2017 року відповідач сплатив 5489,10 грн.;

- 15.12.2017 року відповідач сплатив 3500,00 грн.;

- 18.12.2017 року відповідач сплатив 3818,80 грн.;

- 27.12.2017 року відповідач сплатив 6147,79 грн.;

- 03.01.2018 року відповідач сплатив 2000,00 грн.;

- 05.01.2018 року відповідач сплатив 12637,60 грн.;

- 07.02.2018 року відповідач сплатив 1000,00 грн.;

- 22.02.2018 року відповідач сплатив 1000,00 грн.;

- 26.02.2018 року відповідач сплатив 1000,00 грн.

Позивач в позові вказує, що відповідач свої зобов’язання з оплати за поставлений товар у визначений умовами договору строк виконав не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом і намагається стягнути з відповідача залишок заборгованості за поставлений товар в розмірі 13467,30 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати поставленого товару, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 18.10.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 1184,69 грн. та штраф (10 процентів річних) за загальний період з 18.10.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 339,09 грн. на підставі п. 7.5. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що за затримку оплати поставленого Товару Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику: суму боргу; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення та штраф 10 (десять) процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов’язання Покупцем. При цьому, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику визначену суму боргу, пеню та штраф протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання письмового повідомлення від Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 6 від 20.02.2018 року, в якій позивач вимагав терміново сплатити заборгованість в сумі 15467,30 грн. за поставлений твар за договором поставки № 46 від 11.09.2017 року впродовж одного дня з моменту отримання цієї претензії. Факт направлення вказаної претензії відповідачу підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 21.02.2018 року (а.с. 72).

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні (а.с. 101, 104, 107, 109, 112, 115, 118, 121, 124), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення розрахунків між сторонами узгоджено в розділі 2 Договору, а саме в п. 2.3., яким передбачено, що Покупець повинен сплатити за Товар протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання Товару Покупцем (відстрочка). Оплата здійснюється на підставі виставлених накладних та рахунків Постачальника.

Докази у справі свідчать, що поставка Товару за Договором на суму 82080,34 грн. відбулась, відповідач вказаний Товар прийняв, претензій в порядку п. 6.1. Договору не заявляв, а тому повинен оплатити його вартість у строки, встановлені договором.

Разом з тим, відповідачем було здійснено часткове погашення боргу за поставлений товар за Договором на загальну суму 68613,04 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 75 – 76).

З урахуванням здійсненої часткової оплати вартості товару заборгованість відповідача за Договором складає 13467,30 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі у встановлений договором строк за поставлений згідно умов договору товар.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов’язань за договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар в повному обсязі, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 13467,30 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" про стягнення боргу в сумі 13467,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов’язання з оплати вартості поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов’язань за Договором в частині оплати поставленого товару нарахував відповідачу пеню за загальний період з 18.10.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 1184,69 грн. та штраф (10 процентів річних) за період з 18.10.2017 року по 29.03.2018 року в сумі 339,09 грн. на підставі п. 7.5. Договору.

Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що за затримку оплати поставленого Товару Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику: суму боргу; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення та штраф 10 (десять) процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов’язання Покупцем. При цьому, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику визначену суму боргу, пеню та штраф протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання письмового повідомлення від Постачальника.

Отже за умовами п. 7.5. Договору сторони передбачили, що пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов’язання Покупцем.

Таким чином, з урахуванням умов п. 7.5. Договору сторони за взаємною згодою встановили можливість нарахування пені до повного виконання зобов’язання Покупцем з оплати Товару, тобто за період, що перевищує 6 місяців, які передбачені приписами ч. 6 ст. 232 ГК України.

Дослідивши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем були допущені помилки, зокрема при нарахуванні пені на заборгованість за видатковою накладною № 00000000004 від 05.01.2018 року, а саме позивачем безпідставно в період прострочення були включені дати здійснення відповідачем часткових оплат за вказаною накладною. Втім день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Зі змісту розрахунку пені за видатковою накладною № 00000000004 від 05.01.2018 року, виконаного позивачем, вбачається, що останній нараховує пеню на суму боргу 16467,30 грн. за період з 13.01.2018 року по 07.02.2018 року, на суму боргу 15467,30 грн. за період з 08.02.2018 року по 22.02.2018 року, на суму боргу 14467,30 грн. за період з 23.02.2018 року по 26.02.2018 року, на суму боргу 13467,30 грн. за період з 27.02.2018 року по 29.03.2018 року.

При цьому зазначаючи період прострочення в розрахунку позивачем невірно вказана кількість днів прострочення.

Однак в судовому засіданні 25.06.2018 року представник позивача зазначив, що при розрахунку пені слід враховувати саме вказаний період прострочення, за який нарахована пеня.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку здійснити перерахунок пені на заборгованість за видатковою накладною № 00000000004 від 05.01.2018 року за допомогою програми «Законодавство».

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 00000000004 від 05.01.2018 року, строк оплати якої настав 12.01.2018 року, прострочка виникла з 13.01.2018 року, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат 07.02.2018 року в сумі 1000,00 грн., 22.02.2018 року в сумі 1000,00 грн., 26.02.2018 року в сумі 1000,00 грн.

- за період з 13.01.2018 року по 06.02.2018 року (25 днів прострочення) від суми 16467,30 грн. пеня складає 343,33 грн.;

- за період з 07.02.2018 року по 21.02.2018 року (15 днів прострочення) від суми 15467,30 грн. пеня складає 203,40 грн.;

- за період з 22.02.2018 року по 25.02.2018 року (4 дні прострочення) від суми 14467,30 грн. пеня складає 50,73 грн.;

- за період з 26.02.2018 року по 29.03.2018 року (32 дні прострочення) від суми 13467,30 грн. пеня складає 398,48 грн., що перевищує розмір пені, яку нарахував позивач, а саме позивач нарахував від суми боргу 13467,30 грн. пеню в загальній сумі 323,22 грн. (47,23 грн.+275,99 грн.).

Оскільки згідно приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак суд враховує розмір пені в сумі 323,22 грн., яку позивач нарахував від суми боргу 13467,30 грн. за вказаною накладною.

Так, з урахуванням викладеного загальний розмір пені за видатковою накладною № 00000000004 від 05.01.2018 року за розрахунком суду складає 920,68 грн.

Розрахунок пені за видатковими накладними № 00000000060 від 10.10.2017 року, № 00000000090 від 09.11.2017 року, № 00000000137 від 27.11.2017 року, № 00000000189 від 08.12.2017 року та № 00000000218 від 21.12.2017 року здійснений позивачем у відповідності до чинного законодавства України та умов Договору.

Таким чином, загальна сума пені за вказаними накладними за розрахунком суду складає 1171,60 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1171,60 грн.

Разом з тим за порушення відповідачем строку оплати Товару позивач з посиланням на п. 7.5.Договору просить стягнути з відповідача штраф в сумі 339,09 грн.

За умовами п. 7.5. Договору сторони дійшли згоди про те, що за затримку оплати поставленого Товару Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику в тому числі штраф 10 (десять) процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу змісту вказаної норми вбачається, що сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

В розрахунку штрафу (10 % річних), здійсненого позивачем, також при зазначенні періодів прострочення невірно була вказана кількість днів прострочення.

Однак перевіривши вказаний розрахунок, виходячи із зазначеного позивачем періоду прострочення, та враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, за якими при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що розрахунок штрафу виконаний позивачем у відповідності до умов Договору.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" про стягнення штрафу в сумі 339,09 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 265, 266 ГК України, ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216", 69006, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 230, код ЄДРПОУ 24910965, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Роше", 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 70, офіс 205, код ЄДРПОУ 41336601, заборгованість в сумі 13467 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 30 коп., пеню в сумі 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 60 коп., штраф в сумі 339 (триста тридцять дев’ять) грн. 09 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 46 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Роше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" відмовити.

Повне рішення складено – 27.06.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.