Рішення № 75006573, 18.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/27/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2018 Справа № 908/472/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/472/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетафарм»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм»

про стягнення 68342,33 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 32 від 01.02.2018 року

від відповідача: не з’явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу – програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетафарм» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм» про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року в сумі 217023,02 грн. та пені в сумі 28497,49 грн., що разом складає 245520,51 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 року наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетафарм» залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

06.04.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява від 03.04.2018 року, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/472/18, присвоєно справі номер провадження 12/27/18, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.05.2018 року о 10:30.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 24.05.2018 року о 12:00.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм» надав суду 17.05.2018 року в порядку ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне:

- вимоги позивача, викладені в позовній заяві визнаються відповідачем частково;

- з приводу акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, наданого позивачем та підписаного тільки позивачем, за яким сума заборгованості складає 21023,02 грн. вказує, що ТОВ «Скіф-Фарм» має інший акт звірки взаєморозрахунків за 2 півріччя 2017 року, який був сформований ТОВ «Тетафарм» 18.10.2017 р. о 13:47:05 та підписаний обома сторонами, згідно якого залишок коштів на користь позивача складає 64157,42 грн.;

- з моменту підписання останнього акту звірки взаєморозрахунків було сплачено 3000,00 грн.;

- за даними ТОВ «Скіф-Фарм» борг перед ТОВ «Тетафарм» станом на 16.05.2017 року складає 61157,39 грн.;

- вказує, що заперечує проти суми позову та суми пені.

18.05.2018 року на адресу суду від позивача в порядку ст. 46 ГПК України надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому останній повідомляє, що 07.05.2018 року відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 2000,00 грн., тому у зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості позивач просить суд зменшити суму позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 243265,60 грн., яка складається з таких сум: заборгованість за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року в сумі 215023,02 грн. та пеня в сумі 28242,58 грн. При цьому решту позовних вимог просить залишити без змін.

21.05.2018 року за допомогою факсимільного зв’язку до суду від відповідача надійшла заява вих. № 8 від 18.05.2018 року про перенесення судового засідання з метою укладання угоди з адвокатом на представництво інтересів підприємства в суді. Проте вказана заява надійшла без електронного цифрового підпису про що судом складено акт від 21.05.2018 року. У зв’язку викладеним суд не прийняв вказане клопотання в якості офіційного документу, про що зазначено в ухвалі від 24.05.2018 року.

23.05.2018 року поштою на адресу суду від відповідача надійшла заява вих. № 6 від 18.05.2018 року, в якій останній просить суд перенести судове засідання на іншу дату, з метою укладання угоди з адвокатом на представництво інтересів підприємства в суді.

Безпосередньо в судовому засіданні 24.05.2018 року клопотання позивача про зменшення позовних вимог судом залишено без розгляду в порядку ч. 5 ст. 46 ГПК України, оскільки позивачем не надано доказів надсилання його на адресу відповідача, що зазначено в ухвалі від 24.05.2018 року.

Ухвалою суду від 24.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 07.06.2018 року о 12:00.

04.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог від 31.05.2018 року (вх. № 08-08-10017/18 від 04.06.2018 року) в порядку ст. 46 ГПК України, в якому останній повідомляє, що 29.05.2018 року отримано лист від ТОВ «Скіф-Фарм» вх. № 66 від 29.05.2018 року, в якому відповідач просить перенести суму переплати в розмірі 153865,60 грн. з договору № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року на договір № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року, укладених між сторонами. Позивач вказує, що не заперечує проти такого перенесення суми та враховує суму переплати за поставлений товар по договору № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року у розмірі 153865,60 грн. до розрахунків по договору № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року. Разом з тим вказує, що відповідач під час розгляду судом даної справи перерахував на рахунок позивача суму в розмірі 3000,00 грн. за товар, поставлений згідно договору № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року, з якої 2000,00 грн. надійшло на рахунок ТОВ «Тетафарм» 07.05.2018 року та 1000,00 грн. надійшла 22.05.2018 року. У зв’язку з цим зазначає, що сума заборгованості відповідача за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року становить 60157,42 грн. При цьому вказує, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 8184,91 грн. Просить суд зменшити суму позовних вимог та стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 68342,33 грн., яка складається з таких сум: заборгованість за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року в сумі 60157,42 грн. та пеня в сумі 8184,91 грн., решту позовних вимог залишити без змін. До вказаного клопотання позивач надав новий розрахунок пені та докази на підтвердження надсилання клопотання з додатками на адресу відповідача у засвідчених представником позивача копіях.

06.06.2018 року від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить долучити до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення на підтвердження направлення на адресу позивача копії відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.06.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/472/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2018 року о 10:00. При цьому у вказаній ухвалі зазначено, що клопотання про зменшення позовних вимог буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

07.06.2018 року представник позивача надав суду із супровідним листом копії банківських виписок для долучення до матеріалів справи.

15.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення до клопотання про зменшення позовних вимог від 31.05.2018 року, в якому останній зазначає наступне:

- згідно листа відповідача вих.. № 9 від 25.05.2018 року, за яким останній просив перенести оплату за поставлений товар в сумі 153865,60 грн. з договору № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року на договір № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року, сума в розмірі 153865,60 грн. є підсумком платіжних доручень: № 1451 від 21.03.2017 року на суму 79,45 грн., № 1502 від 28.03.2017 року на суму 6397,92 грн., № 1532 від 31.03.2017 року на суму 1175,12 грн., № 11 від 13.04.2017 року на суму 11321,34 грн., № 1601 від 24.04.2017 року на суму 8455,03 грн., № 46 від 10.05.2017 року на суму 19462,82 грн., № 78 від 18.05.2017 року на суму 5835,84 грн., № 90 від 22.05.2017 року на суму 7425,11 грн., № 128 від 31.05.2017 року на суму 15666,43 грн., № 23 від 19.06.2017 року на суму 18424,78 грн., №215 від 10.07.2017 року на суму 48436,71 грн., № 253 від 20.07.2017 року на суму 4184,95 грн., від 09.08.2017 року на суму 3000,00 грн., № 409 25.09.2017 року на суму 2000,00 грн., № 439 від 04.10.2017 року на суму 1000,00 грн., № 1774 від 30.11.2017 року на суму 1000,00 грн.;

- відповідач при здійсненні оплат за товар, поставлений згідно договору поставки товару № 160-Зп/15 та договору поставки товару № 231-3п/17, здійснював оплати без прив’язки до видаткових накладних, не зазначаючи жодних їх реквізитів, а натомість зазначав номер та дату Договору, відповідно суми по неоплаченим накладним сумувалися наростаючим підсумком за даними з недоплачених видаткових накладних;

- вказує, що позивач зараховує суму переплати по договору № 160-Зп/15 на договір № 231-Зп/17 у розмірі 153865,60 грн. в погашення заборгованості по наступними видатковими накладними: № РН00035914, № РН00035916, № РН00037908, № РН00037909, № РН00038006, № РН00038478, № РН00039248, № РН00039250, № РН00039723, № РН00041346, № РН00041347, № РН00042624, № РН00042625, № РН00043155, № РН00043157, № РН00043158, № РН00044678, № РН00044680, № РН00045944, № РН00045945, № РН00047128, № РН00047129, № РН00048379, № РН00048380, № РН00048895, № РН00048896, № РН00050593, № РН00050594, № РН00055569, № РН00055570, № РН00062939, № РН00062941, № РН00063952, № РН00063953, № РН00064036, № РН00066790, № РН00066791, № РН00067536, № РН00067537, № РН00068588, № РН00068589, № РН00070192, № РН00070193, № РН00071368, № РН00071369, № РН00072923, № РН00072925, № РН00074208, № РН00075944, № РН00075945, № РН00077628, № РН00078046, № РН00078047, № РН00078814, № РН00084698;

- пояснює, що видаткова накладна № РН00084698 від 12.07.2017 року на суму 16690,45 гри. станом на 30.05.2018 року згідно клопотання про зменшення позовних вимог від 31.05.2018 року була оплачена частково, а саме неоплаченою була сума у розмірі 6690,50 грн. (з суми у розмірі 153865,60 гри. перенесеної з договору № 160-Зп/15 на договір № 231-Зп/17 було оплачено 6999,95 грн. та 3000,00 грн. було оплачено згідно банківських виписок від 07.05.2018 року та 22.05.2018 року;

- повідомляє, що за період з 31.05.2018 по 14.06.2018 року відповідачем здійснювались оплати за поставлений товар згідно договору № 231-Зп/17, а саме перераховано на рахунок ТОВ «Тетафарм» суму у розмірі 9000,00 грн. (1000,00 грн. оплачена згідно банківської виписки за 31.05.2018 року + 1000,00 грн. - банківської виписки за 01.06.2018 року + 1000,00 грн. за 04.06.2018 року + 1000,00 грн. - банківської виписки за 06.06.2018 року + 1000.00 грн. за 07.06.2018 року + 1000,00 грн. за 11.06.2018 року + 1000,00 грн. за 12.06.2018 року + 1000 грн. за 13.06.2018 року + 1000 грн. за 14.06.2018 року);

- вказує, що копії банківських виписок за 31.05.2018р., 01.06.2018р., 04.06.2016 р., 07.06.2018 р. були долучені до матеріалів справи та знаходяться у матеріалах справи, копії банківських виписок за 06.06.2018р., за 11.06.2018р., за 12.06.2018р. за 13.06.2018р. та 14.06.2018р. додаються до цього пояснення;

- сума боргу відповідача перед позивачем станом на 14.06.2018 року становить 51157,42 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2018 року повідомив, що при винесенні рішення судом в даній справі на його думку необхідно врахувати часткові оплати відповідачем боргу за спірним договором, які були здійснені вже після закриття підготовчого засідання та додані до пояснень позивача, які надійшли до суду від 15.06.2018 року. З приводу подання вказаних доказів пояснив, що часткові оплати були здійснені відповідачем вже після закриття підготовчого засідання у справі, тому позивач не зміг їх надати суду до закриття підготовчого засідання. Вважає вказані причини неподання зазначених доказів поважними.

Представник позивача на питання суду повідомив, що видаткова накладна № РН00084698 від 12.07.2017 року була частково погашена відповідачем в розмірі 6999,95 грн. за рахунок перенесеної переплати за договором № 160-Зп/15 та 3000,00 грн., які сплачені 07.05.2018 рок та 22.05.2018 року. Також представник позивача підтвердив, що банківська виписка за 06.06.2018 року, яка долучена до пояснень позивача (від 15.06.2018 року) це одна і та сама виписка.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2018 року повідомив, що станом на 18.06.2018 року сума основного боргу відповідача складає 51157,42 грн. та сума пені, залишається в розмірі, зазначеному в клопотанні про зменшення позовних вимог від 31.05.2018 року, які надійшли до суду 04.06.2018 року. При цьому повідомив, що клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з останніми частковими оплатами відповідачем боргу позивач не заявляє. Також представник позивача підтвердив, що 07.06.2018 року відповідачем була здійснена часткова оплата за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року в сумі 1000,00 грн.

Безпосередньо в судовому засіданні 18.06.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, а саме в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 51157,42 грн. та в частині стягнення пені в сумі 8184,91 грн.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов’язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Оскільки клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог від 31.05.2018 року (вх. № 08-08-10017/18 від 04.06.2018 року) подано позивачем до закінчення підготовчого засідання з наданням доказів його направлення з додатками на адресу відповідача, відтак суд приймає його до розгляду.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в клопотанні про зменшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про стягнення з відповідача:

- заборгованості за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року в сумі 60157,42 грн.;

- пені в сумі 8184,91 грн.

Представник відповідача в судове засідання 18.06.2018 року не з’явися, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань або заяв відповідач суду не надіслав.

При цьому судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, у даній справі саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм» є відповідачем, в судовому засіданні 24.05.2018 року в даній справі його представник був присутній та обізнаний про наступне судове засідання 07.06.2018 року. Проте у вказаному судовому засідання представник відповідача був відсутній. В судовому засіданні на 18.06.2018 року представник відповідача також був відсутній, що свідчить про те, що відповідачем не вживалися заходи, спрямовані на те, щоб дізнатись про стан відомого судового провадження, що й призвело до нез’явлення його представника в судове засідання.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 23.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетафарм», надалі - Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм», надалі – Покупець, був укладений договір поставки товару № 231-Зп/17, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору пПостачальник зобов'язується передавати Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар в терміни, визначені цим Договором. Асортимент, одиниця виміру і вартість товару, що постачається, визначаються видатковими накладними (далі по тексту – накладна), які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. п. 1.2, 1.3. Договору право власності на товар переходить до Покупця у момент отримання товару Покупцем. При приймання товару Покупець зобов’язаний в накладні поставити підпис, вказати розшифровку підпису, посаду особи, яка приймає товар, і поставити печатку (штамп) організації, що прийняла товар. Відповідальність за належне оформлення накладних при прийманні товару лежить на Покупцеві, який зобов’язаний забезпечити приймання товару і підписання накладних уповноваженим особами. При прийманні товару на складі Покупця перевірка повноважень працівників Покупця з боку Постачальника не потрібна. Порушення Покупцем встановленого порядку оформлення накладних не є перешкодою для підтвердження факту приймання товару. Також Покупець зобов’язався надати доручення на отримання товару, оформлені у встановленому законодавством порядку. Ціна договору складається із сум всіх видаткових накладних, по яких буде проданий товар за час дії даного Договору.

Умовами п. 2.1. – 2.3. Договору сторони визначили, що поставка товару може здійснюватися транспортом Постачальника зі складу в м. Львові (або з іншого складу) або може бути отриманий самостійно Покупцем на складі Постачальника. Товар супроводжується накладною і всіма документами, передбаченими для даного типу (виду) товарів. Всі взаємини по всіх постачаннях товару Постачальником Покупцеві регулюються цим Договором і здійснюються на умовах цього Договору. Покупець здійснює оплату поставлених товарів протягом 14 (чотирнадцяти днів) календарних днів з дня поставки товару в гривнях у формі готівкового або безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що щокварталу в строк до 15 числа наступного за закінченням кварталу місяця сторони складають акт звірки взаєморозрахунків, який підписується уповноваженими особами і завіряється круглою печаткою підприємств. Акт звірки є документом, що підтверджує стан взаємних фінансових зобов’язань між сторонами на дату, вказану в акті. Сторони повинні забезпечити підписання актів уповноваженим особами.

Згідно з п. 7.1. Договору цей договір набирає чинності з 23.03.2017 року і діє до 22.03.2018 року. У разі, якщо після закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не заявила про розірвання цього договору, даний договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах.

Позивач в позові вказує, що відповідачем в порушення умов Договору не в повному обсязі були виконані зобов’язання з оплати поставленого товару за видатковими накладними, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 60157,42 грн.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами договору, а відповідач вказаний товар, що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, а саме:

- № РН00035914 від 24.03.2017 року на суму 4589,82 грн.;

- № РН00035916 від 24.03.2017 року на суму 1887,65 грн.;

- № РН00037908 від 29.03.2017 року на суму 964,71 грн.;

- № РН00037909 від 29.03.2017 року на суму 210,41 грн.;

- № РН00038006 від 29.03.2017 року на суму 32,69 грн.;

- № РН00038478 від 30.03.2017 року на суму 2235,66 грн.;

- № РН00039248 від 31.03.2017 року на суму 3271,10 грн.;

- № РН00039250 від 31.03.2017 року на суму 335,12 грн.;

- № РН00039723 від 03.04.2017 року на суму 1302,03 грн.;

- № РН00041346 від 06.04.2017 року на суму 2661,95 грн.;

- № РН00041347 від 06.04.2017 року на суму 397,45 грн.;

- № РН00042624 від 07.04.2017 року на суму 802,39 грн.;

- № РН00042625 від 07.04.2017 року на суму 203,40 грн.;

- № РН00043155 від 10.04.2017 року на суму 593,74 грн.;

- № РН00043157 від 10.04.2017 року на суму 3938,78 грн.;

- № РН00043158 від 10.04.2017 року на суму 413,81 грн.;

- № РН00044678 від 12.04.2017 року на суму 3588,25 грн.;

- № РН00044680 від 12.04.2017 року на суму 3515,00 грн.;

- № РН00045944 від 14.04.2017 року на суму 82,80 грн.;

- № РН00045945 від 14.04.2017 року на суму 2256,64 грн.;

- № РН00047128 від 19.04.2017 року на суму 666,40 грн.;

- № РН00047129 від 19.04.2017 року на суму 563,52 грн.;

- № РН00048379 від 21.04.2017 року на суму 5091,22 грн.;

- № РН00048380 від 21.04.2017 року на суму 2851,45 грн.;

- № РН00048895 від 24.04.2017 року на суму 429,12 грн.;

- № РН00048896 від 24.04.2017 року на суму 1036,08 грн.;

- № РН00050593 від 26.04.2017 року на суму 4689,49 грн.;

- № РН00050594 від 26.04.2017 року на суму 2066,11 грн.;

- № РН00055569 від 11.05.2017 року на суму 2535,84 грн.;

- № РН00055570 від 11.05.2017 року на суму 7425,11 грн.;

- № РН00062939 від 24.05.2017 року на суму 2980,08 грн.;

- № РН00062941 від 24.05.2017 року на суму 6272,82 грн.;

- № РН00063952 від 26.05.2017 року на суму 5195,28 грн.;

- № РН00063953 від 26.05.2017 року на суму 203,40 грн.;

- № РН00064036 від 26.05.2017 року на суму 524,84 грн.;

- № РН00066790 від 01.06.2017 року на суму 6750,42 грн.;

- № РН00066791 від 01.06.2017 року на суму 1833,96 грн.;

- № РН00067536 від 02.06.2017 року на суму 305,59 грн.;

- № РН00067537 від 02.06.2017 року на суму 2535,84 грн.;

- № РН00068588 від 06.06.2017 року на суму 1794,20 грн.;

- № РН00068589 від 06.06.2017 року на суму 5204,75 грн.;

- № РН00070192 від 09.06.2017 року на суму 9112,87 грн.;

- № РН00070193 від 09.06.2017 року на суму 3286,75 грн.;

- № РН00071368 від 12.06.2017 року на суму 5364,45 грн.;

- № РН00071369 від 12.06.2017 року на суму 2253,53 грн.;

- № РН00072923 від 15.06.2017 року на суму 2138,52 грн.;

- № РН00072925 від 15.06.2017 року на суму 1489,65 грн.;

- № РН00074208 від 16.06.2017 року на суму 6914,39 грн.;

- № РН00075944 від 21.06.2017 року на суму 6198,31 грн.;

- № РН00075945 від 21.06.2017 року на суму 9645,09 грн.;

- № РН00077628 від 23.06.2017 року на суму 1652,83 грн.;

- № РН00078046 від 26.06.2017 року на суму 2590,56 грн.;

- № РН00078047 від 26.06.2017 року на суму 301,53 грн.;

- № РН00078814 від 27.06.2017 року на суму 1678,20 грн.;

- № РН00084698 від 12.07.2017 року на суму 16690,45 грн.;

- № РН00084699 від 12.07.2017 року на суму 3645,97 грн.;

- № РН00084914 від 13.07.2017 року на суму 391,09 грн.;

- №РН00084915 від 13.07.2017 року на суму 2441,40 грн.;

- № РН00086263 від 13.07.2017 року на суму 1035,72 грн.;

- №РН00086264 від 13.07.2017 року на суму 1342,85 грн.;

- № РН00089279 від 20.07.2017 року на сум 18851,23 грн.;

- № РН00089280 від 20.07.2017 року на суму 1635,60 грн.;

- №РН00089333 від 20.07.2017 року на суму 266,40 грн. ;

- №РН00089556 від 21.07.2017 року на суму 2905,44 грн.;

- №РН00092262 від 27.07.2017 року на суму 15106,67 грн.;

- № РН00092263 від 27.07.2017 року на суму 4501,75 грн.;

- №РН00092779 від 28.07.2017 року на суму 1342,85 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 228 від 30.01.2018 року, в якій повідомив, що відповідачем здійснювались оплати за товар згідно договору поставки товару № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року, а саме у платіжних дорученням було вказано призначення платежу – оплата за медикаменти згідно договору № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року, хоча товар доставлявся позивачем згідно договору № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року. Вказує, що в результаті по договору поставки товару № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року переплата становить 153865,60 грн. При цьому зазначає, що у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати вартості поставленого товару за договором № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року виникла заборгованість в сумі 217023,02 грн. Позивач в претензії запропонував відповідачу протягом 3 днів з моменту отримання даної претензії перерахувати суму боргу в розмірі 217023,02 грн. або надати документи, згідно яких суми сплачені по договору поставки товару № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року були враховані до розрахунків по договору поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року і відповідно була б зменшена сума заборгованості, або надати іншу відповідь. На підтвердження факту направлення вказаної претензії позивач надав засвідчені копії опису вкладення від 31.01.2018 року, фіскального чеку від 31.01.2018 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.02.2018 року.

Позивач в позові вказує, що будь якого повідомлення про результати розгляду претензії від відповідача не надходило.

Під час розгляду даної справи судом відповідач звернувся до позивача із листом вих. № 9 від 25.05.2018 року, в якому просив перенести оплату за поставлений товар з договору № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року, яка становить 153865,60 грн., на договір № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року, за платіжними дорученнями: № 1451 від 21.03.2017 року на суму 79,45 грн., № 1502 від 28.03.2017 року на суму 6397,92 грн., № 1532 від 31.03.2017 року на суму 1175,12 грн., № 11 від 13.04.2017 року на суму 11321,34 грн., № 1601 від 24.04.2017 року на суму 8455,03 грн., № 46 від 10.05.2017 року на суму 19462,82 грн., № 78 від 18.05.2017 року на суму 5835,84 грн., № 90 від 22.05.2017 року на суму 7425,11 грн., № 128 від 31.05.2017 року на суму 15666,43 грн., № 23 від 19.06.2017 року на суму 18424,78 грн., № 215 від 10.07.2017 року на суму 48436,71 грн., № 253 від 20.07.2017 року на суму 4184,95 грн., від 09.08.2017 року на суму 3000,00 грн., № 409 25.09.2017 року на суму 2000,00 грн., № 439 від 04.10.2017 року на суму 1000,00 грн., № 1774 від 30.11.2017 року на суму 1000,00 грн.

В клопотанні про зменшення позовних вимог від 31.05.2018 року (вх. № 08-08/10017/18 від 04.06.2018 року) позивач зазначив, що не заперечує проти такого перенесення суми та враховує суму переплати за поставлений товар по договору № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року у розмірі 153865,60 грн. до розрахунків за договором № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року. При цьому в письмових поясненнях до клопотання про зменшення позовних вимог позивач уточнив, що зараховує суму переплати по договору № 160-Зп/15 на договір № 231-Зп/17 у розмірі 153865,60 грн. в погашення заборгованості по наступними видатковими накладними: № РН00035914, № РН00035916, № РН00037908, № РН00037909, № РН00038006, № РН00038478, № РН00039248, № РН00039250, № РН00039723, № РН00041346, № РН00041347, № РН00042624, № РН00042625, № РН00043155, № РН00043157, № РН00043158, № РН00044678, № РН00044680, № РН00045944, № РН00045945, № РН00047128, № РН00047129, № РН00048379, № РН00048380, № РН00048895, № РН00048896, № РН00050593, № РН00050594, № РН00055569, № РН00055570, № РН00062939, № РН00062941, № РН00063952, № РН00063953, № РН00064036, № РН00066790, № РН00066791, № РН00067536, № РН00067537, № РН00068588, № РН00068589, № РН00070192, № РН00070193, № РН00071368, № РН00071369, № РН00072923, № РН00072925, № РН00074208, № РН00075944, № РН00075945, № РН00077628, № РН00078046, № РН00078047, № РН00078814, № РН00084698.

Докази у справі свідчать, що відповідачем було здійснено погашення боргу за поставлений товар за Договором на загальну суму 3000,00 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача та платіжним дорученням, засвідчені копії яких містяться у справі (том 1, а.с. 125, 131-132, том 2, а.с. 10-11), а саме:

- платіжним дорученням № 2085 від 04.05.2018 року на суму 2000,00 грн. (вказаний платіж проведений банком 07.05.2018 року) та банківською випискою за 07.05.2018 року;

- банківською випискою за 22.05.2018 року про здійснення оплати в сумі 1000,00 грн.

Враховуючи зарахування в оплату заборгованості за договором поставки товару № 231-Зп/17 переплати в розмірі 153865,60 грн. та часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 3000,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача залишок заборгованості в сумі 60157,42 грн., яка залишилась непогашеною за наступними видатковим накладними: № РН00084698 від 12.07.2017 року (накладна погашена частково), № РН00084699 від 12.07.2017 року, № РН00084914 від 13.07.2017 року, №РН00084915 від 13.07.2017 року, № РН00086263 від 13.07.2017 року, № РН00086264 від 13.07.2017 року, №РН00089279 від 20.07.2017 року, № РН00089280 від 20.07.2017 року, № РН00089333 від 20.07.2017 року, № РН00089556 від 21.07.2017 року, № РН00092262 від 27.07.2017 року, № РН00092263 від 27.07.2017 року, № РН00092779 від 28.07.2017 року.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 27.07.2017 року по 15.02.2018 року в сумі 8184,91 грн. на підставі п. 3.4. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що в разі протермінування оплати товару Постачальник в односторонньому порядку нараховує на суму боргу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день протермінування оплати товару, що постачається за даною угодою.

Разом з тим в судовому засіданні 07.06.2018 року представник позивача надав суду докази в підтвердження часткового погашення відповідачем боргу за Договором, а саме:

- банківську виписку по рахунку за 31.05.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківську виписку по рахунку за 01.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківську виписку по рахунку за 04.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківську виписку по рахунку за 06.06.2018 року на суму 1000,00 грн.

Поряд з цим разом з письмовими поясненнями, які надійшли на адресу суду 15.06.2018 року, позивач надав суду банківські виписки, які підтверджують часткове погашення відповідачем боргу, а саме:

- банківську виписку по рахунку за 11.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківську виписку по рахунку за 12.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківську виписку по рахунку з 13.06.2018 року по 14.06.2018 року про сплату 2000,00 грн.

Також представник позивача підтвердив, що 07.06.2018 року відповідачем була здійснена часткова оплата за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року в сумі 1000,00 грн.

З приводу подання вказаних доказів лише 15.06.2018 року до суду представник позивача в судовому засіданні 18.06.2018 року пояснив, що часткові оплати були здійснені відповідачем вже після закриття підготовчого засідання у справі, тому позивач не зміг їх надати суду до закриття підготовчого засідання. Вважає вказані причини неподання зазначених доказів поважними.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи те, що представник позивача обґрунтував неможливість подання вказаних вище доказів у встановлений законом строк, і ці причини не залежали від нього, суд приймає вказані докази до розгляду при вирішенні вказаної справи по суті.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок розрахунків за товар між сторонами узгоджено в розділі 2 Договору, а саме в п. 2.3., яким передбачено, що Покупець здійснює оплату поставлених товарів протягом 14 (чотирнадцяти днів) календарних днів з дня поставки товару в гривнях у формі готівкового або безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Постачальника.

При цьому за умовами п. 1.2. договору право власності на товар переходить до Покупця у момент отримання товару Покупцем. А оформлення отримання товару здійснюється шляхом підписання видаткової накладної, що вбачається зі змісту п. 1.2. Договору.

Таким чином, Покупець здійснює оплату товару протягом 14 календарних днів з дня підписання видаткової накладної.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свій обов’язок за Договором шляхом поставки відповідачу товару, передбаченого умовами договору, на суму 70157,42 грн., а відповідач вказаний товар, що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, а саме: РН00084698 від 12.07.2017 року (накладна погашена частково), № РН00084699 від 12.07.2017 року, № РН00084914 від 13.07.2017 року, №РН00084915 від 13.07.2017 року, № РН00086263 від 13.07.2017 року, № РН00086264 від 13.07.2017 року, №РН00089279 від 20.07.2017 року, № РН00089280 від 20.07.2017 року, № РН00089333 від 20.07.2017 року, № РН00089556 від 21.07.2017 року, № РН00092262 від 27.07.2017 року, № РН00092263 від 27.07.2017 року, № РН00092779 від 28.07.2017 року.

Разом з тим, на підставі листа відповідача вих. № 9 від 25.05.2018 року позивач погодився враховувати суму переплати за поставлений товар по договору № 160-Зп/15 від 18.08.2015 року у розмірі 153865,60 грн. до розрахунків за договором № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року. При цьому в письмових поясненнях до клопотання про зменшення позовних вимог позивач уточнив, що зараховує суму переплати по договору № 160-Зп/15 на договір № 231-Зп/17 у розмірі 153865,60 грн. в погашення заборгованості по наступними видатковими накладними: № РН00035914, № РН00035916, № РН00037908, № РН00037909, № РН00038006, № РН00038478, № РН00039248, № РН00039250, № РН00039723, № РН00041346, № РН00041347, № РН00042624, № РН00042625, № РН00043155, № РН00043157, № РН00043158, № РН00044678, № РН00044680, № РН00045944, № РН00045945, № РН00047128, № РН00047129, № РН00048379, № РН00048380, № РН00048895, № РН00048896, № РН00050593, № РН00050594, № РН00055569, № РН00055570, № РН00062939, № РН00062941, № РН00063952, № РН00063953, № РН00064036, № РН00066790, № РН00066791, № РН00067536, № РН00067537, № РН00068588, № РН00068589, № РН00070192, № РН00070193, № РН00071368, № РН00071369, № РН00072923, № РН00072925, № РН00074208, № РН00075944, № РН00075945, № РН00077628, № РН00078046, № РН00078047, № РН00078814, № РН00084698.

Загальна сума поставленого товару за видатковими накладними № РН00035914, № РН00035916, № РН00037908, № РН00037909, № РН00038006, № РН00038478, № РН00039248, № РН00039250, № РН00039723, № РН00041346, № РН00041347, № РН00042624, № РН00042625, № РН00043155, № РН00043157, № РН00043158, № РН00044678, № РН00044680, № РН00045944, № РН00045945, № РН00047128, № РН00047129, № РН00048379, № РН00048380, № РН00048895, № РН00048896, № РН00050593, № РН00050594, № РН00055569, № РН00055570, № РН00062939, № РН00062941, № РН00063952, № РН00063953, № РН00064036, № РН00066790, № РН00066791, № РН00067536, № РН00067537, № РН00068588, № РН00068589, № РН00070192, № РН00070193, № РН00071368, № РН00071369, № РН00072923, № РН00072925, № РН00074208, № РН00075944, № РН00075945, № РН00077628, № РН00078046, № РН00078047, № РН00078814 складає 146865,60 грн.

Якщо врахувати переплату в розмірі 156865,60 грн. в оплату вказаних накладних на суму 146865,60 грн., залишок переплати складає 7000,00 грн.

Саме цей залишок переплати в розмірі 7000,00 грн. враховується в погашення видаткової накладної № РН00084698 від 12.07.2017 року (сума даної накладної становить 16690,45 грн.). Крім того в оплату видаткової накладної № РН00084698 від 12.07.2017 року також зараховується часткова оплата відповідачем боргу на суму 3000,00 грн., що була сплачена 07.05.2018 року та 22.05.2018 року. Відтак непогашена частина боргу за цією накладною складає 6690,45 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідачем було здійснено часткове погашення боргу за поставлений товар за Договором на загальну суму 8000,00 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача, засвідчені копії яких містяться у справі, а саме:

- банківською випискою по рахунку за 31.05.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківською випискою по рахунку за 01.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківською випискою по рахунку за 04.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківською випискою по рахунку за 06.06.2018 року на суму 1000,00 грн.

- банківською випискою о рахунку за 11.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківською випискою по рахунку за 12.06.2018 року на суму 1000,00 грн.;

- банківською випискою по рахунку з 13.06.2018 року по 14.06.2018 року про сплату 2000,00 грн.

Також представник позивача підтвердив, що 07.06.2018 року відповідачем була здійснена часткова оплата за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року в сумі 1000,00 грн.

Отже, з урахуванням пояснень представника позивача відповідачем за період з 31.05.2018 року по 14.06.2018 року всього було здійснено часткове погашення боргу на суму 9000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що часткові оплати боргу за поставлений товар в період з 31.05.2018 року по 14.06.2018 року в загальній сумі 9000,00 грн. були здійснені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі.

Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки відповідачем погашено частково суму заборгованості за вказаним Договором, провадження у справі № 908/472/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетафарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм» щодо стягнення з останнього заборгованості в сумі 9000,00 грн. за договором поставки товару № 231-Зп/17 від 23.03.2017 року слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов’язання, а саме поставив товар відповідачу, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

З врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, заборгованість за поставлений товар за Договором складає 51157,42 грн.

Втім, відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений договором строк за поставлений згідно умов договору товар.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов’язань за Договором щодо не здійснення оплати в повному обсязі за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в сумі 51157,42 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги «Тетафарм» про стягнення з до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм» основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 51157,42 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов’язання з оплати вартості поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов’язань за Договором в частині оплати поставленого товару нарахував відповідачу пеню за загальний період з 27.07.2017 року по 15.02.2018 року на загальну суму 8184,91 грн. на підставі п. 3.4. Договору.

Так, умовами п. 3.4. Договору передбачено, що в разі протермінування оплати товару Постачальник в односторонньому порядку нараховує на суму боргу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день протермінування оплати товару, що постачається за даною угодою.

Прострочення виконання грошових зобов’язань з боку відповідача підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 27.07.2017 року по 15.02.2018 року відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам Договору, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 8184,91 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.06.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. 7, 8, 13, 46, 74, 80, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 908/472/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетафарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм» в частині стягнення заборгованості в сумі 9000,00 грн. закрити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетафарм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм» задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-Фарм», 71001, Запорізька область, смт. Більмак, вул. Вороніна, буд 100В, код ЄДРПОУ 39829758, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетафарм», 79069, м. Львів, вул. Шевченко, буд. 313, код ЄДРПОУ 37443639, заборгованість в сумі 51157 (п’ятдесят одна тисяча сто п’ятдесят сім) грн. 42 коп., пеню в сумі 8184 (вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 91 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1529 (одна тисяча п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 96 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено – 26.06.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.