Ухвала суду № 75005749, 05.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/14466/18

Провадження № 1-кс/760/7715/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сергієнко Г.Л., при секретарі Слепусі О.П., за участю:

прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Дремлюги С.О.,

підозрюваного ОСОБА_2, захисника Ткач Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду міста Києва клопотання слідчого слідчого віддлу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Яковець О.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Дремлюгою С.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2

у кримінальному провадженні за №12018100090006053 від 03.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва Сергієнко Г.Л. надійшло клопотання слідчого слідчого віддлу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Яковець О.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Дремлюгою С.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 у кримінальному провадженні за №12018100090006053 від 03.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Клопотання обгрунтовується тим, що ОСОБА_2 02.06.2018, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 23:00 годині, перебуваючи поряд з будинком № 1 по вул. Богданівська в м. Києві побачив відкрите на провітрювання вікно квартири № 2, першого поверху вищевказаного будинку, вирішив проникнути та таємно викрасти чуже майно.

Слідчий зазначає, що в подальшому, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні вищевказаної квартири, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення майна, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: шубу чорного кольору з норки з капюшоном, вартістю 1300 доларів США, що згідно курсу НБУ на 23.11.2015 року складає 31174 гривень, дублянку чорного кольору, вартістю приблизно 5000 гривень, блендер марки «Панасонік», вартістю1000 гривень, сумку спортивну синього кольору «Мишелі», вартістю 500 гривень; сумку рожевого кольору, з малюнком квітів, вартістю 200 гривень; рюкзак дитячий бірюзово-сріблястого кольору, вартістю 300 гривень; візитницю чорного кольору з дисконтними картками різних магазинів, яка матеріальної цінності не становить, дитячі канцелярські прилади, зошити з різних предметів, які матеріальної цінності не становлять, сумку з матерії сірого кольору, яка матеріальної цінності не становить.

Таємно викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_2 з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 38174 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в житло, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

На думку прокурора, підставами підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, зокрема:

- протокол огляду місця події від 03.06.2018 р.;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_12;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2;

- інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Як зазначається в клопотанні, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, яке згідно з ст.12 КК України віднесене до тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

На думку прокурора, щодо ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені ст.177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:

- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

- впливати на потерпілого, свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Більш м'які запобіжні заходи, у випадку їх застосування до підозрюваного ОСОБА_2, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, знищувати речові докази, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його в цілому задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник Ткач Ю.М. проти задоволення клопотання заперечували, стверджували, що підозрюваний визнає свою вину та розкаюється у вчиненому. Також просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.

Виходячи з стст.1, 8 Конституції України Україна є правова держава, в якій визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до чч.1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

В ході розгляду клопотання встановлено, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, копії яких долучені до клопотання, зокрема:

- протокол огляду місця події від 03.06.2018 р.;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_12;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2;

- інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя також вважає доведеним прокурором наявність такого передбаченого ст.177 КПК України ризику як переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків в м. Києві.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним врахувати, що фактично власниці майна не була заподіяна майнова шкода, оскільки після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції.

Слідчий суддя вважає також доведеним прокурором недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного cлідчий суддя вважає обгрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Разом з цим, з урахуванням всієї сукупності виявлених під час розгляду клопотання обставин кримінального провадження, зокрема визнання своєї вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КПК України, щире розкаяння у вчиненому, повернення викраденого майна власниці, слідчий суддя приходить до висновку призначити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, розмір застави, як це передбачено чч. 4 і п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає за доцільне визначити ОСОБА_2 розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись стст. 1, 8, 29 Конституції України, стст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 00 год. 30 хв. 03.06.2018 р.

Строк дії ухвали до 24 год. 02.07.2018 р.

Одночасно визначити розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.

В решті клопотання відмовити.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м.Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Дремлюгу С.О.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Сергієнко ГЛ.