Ухвала суду № 75004373, 27.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6076/2018 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

м. Київ Справа № 754/4909/18

27 червня 2018 року суддя Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Ратнікова В.М., перевіривши виконання вимог ст. 354, ст. 356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року, про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Галась І.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору недійсним.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 13 червня 2018 року відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року скасувати та постановити у справі нову ухвалу про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Також клопотав про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року до ухвалення судового рішення у справі.

Перевіривши виконання вимог ст.ст. 354, 356 ЦПК України, вивчивши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважаю, що апеляційна скарга на ухвалу суду підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, ч. 1 ст. 136 ЦПК України передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За правилом ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5відсоктів розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) або якщо про відстрочення збору клопочуть позивачі, які є а) військовослужбовцями; б) батаками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокою матір'ю (батьком), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда; г)членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; г) особою, яка діє в інтересах малолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Вирішення питання щодо відстрочення стороні сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з принципом змагальності, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 не навів доводів та не подав доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору в розмірі 352,40 грн. Вказане клопотання взагалі не містить жодних мотивів і обґрунтувань щодо підстав, виходячи з яких його було заявлено.

З огляду на вказане, клопотання апелянта ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року не підлягає задоволенню як таке, що є необґрунтованим і не доведеним.

Оскільки в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, вважаю, що апеляційна скарга на ухвалу суду підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частина 4 ст. 356 ЦПК України встановлює, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Стаття 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду, судовий збір оплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, виходячи з положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу, складає 352,40 грн. (1762,00 грн.*0,2).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, апелянт не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку.

За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Апеляційного суду м. Києва оригіналу документу про сплату судового збору на суму 352 грн. 40 коп. за реквізитами: одержувач - УДКС у Солом'янському районі міста Києва, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019, код отримувача (ЄДРПОУ) 38050812 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.

Керуючись ст. 185, 356, 357, п. 8 ч. 1 Розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147, п. 3 Розділу XІІ «Перехідні та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року, про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Галась І.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору недійсним - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали в частині сплати судового збору у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя: