Ухвала суду № 75002939, 27.06.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/6411/18

Провадження №1-кс/750/2452/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Самусь Л.В., вивчивши клопотання слідчого СВ Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_1 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018271010000019 від 07.02.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2018 року до суду, засобами поштового зв’язку, надійшло клопотання слідчого СВ Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_1, яке погоджено прокурором Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, в якому, з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди, слідчий просить накласти арешт на майно, а саме: на земельну ділянку площею 8,1068 га, розташовану на території Кархівської сільської ради Чернігівського району, яка на заході межує із земельними ділянками (паяв ми) з номерами 245, 246, 247, 248 та на південному заході межує із земельною ділянкою (паєм) з номером 252, з вирощуваними на ній посівами сільськогосподарської культури озимої пшениці шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином зазначеною земельною ділянкою.

Вивчивши клопотання про арешт майна з доданими до нього документами, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

За змістом абзацу 2 частини 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Разом з тим, слідчий у поданому клопотанні метою накладення арешту на майно зазначає ч.3 ст. 170 КПК України, при цьому сам же вказує, що такий арешт необхідно накласти з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди. З наданих в обґрунтування клопотання слідчому судді копій матеріалів, вбачається, що у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42018271010000019 від 07.02.2018 року, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, ознаки якого передбачено ч.2 ст. 197-1 КК України, і судження слідчого з цього приводу у клопотанні відсутні, тоді як, відповідно до ст. 170 КПК України, арешт на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, може бути накладено слідчим суддею на майно саме підозрюваного.

Недодержання зазначених вимог щодо питань, пов’язаних із заходами забезпечення кримінального провадження, є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, що випливає зі змісту ч.3 ст. 172 КПК України.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно – повернути прокурору Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків – 72 години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.В. Самусь