Ухвала суду № 75002200, 26.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/5892/18 Головуючий в І інстанції: Гонтар Д.О.

Номер провадження №11-сс/791/337/18 Доповідач: Литвиненко І.І.

Категорія: ухвала про продовження

строку тримання під вартою

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3При секретарі:ОСОБА_4За участю прокурора: Захисника- адвоката: Підозрюваного: ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження №12017230000000520 за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15 червня 2018 року, відносно ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України,

в с т а н о в и л а:

Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Херсонській області про продовження підозрюваному строку тримання під вартою.

Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 13 серпня 2018 року.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розміром 176200 гривень.

У випадку внесення ОСОБА_7 застави, на підозрюваного покладено наступні обов’язки:

-не відлучатися з м.Херсона без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

-прибувати до старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_8, або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень – щоп’ятниці, у період часу з 10:00 год до 18:00 год.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням адвокат ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15 червня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в задоволенні його клопотання про продовження підозрюваному строку тримання під вартою та задовольнити клопотання захисника, змінивши ОСОБА_7 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведено необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею залишено поза увагою, що в ході обшуку помешкання ОСОБА_7 не виявлено жодних заборонених предметів, а також не враховано відомості про особу підозрюваного, який є раніше несудимим, одруженим, має на утриманні малолітнього сина, є працевлаштованим та позитивно характеризується.

Заслухавши суддю - доповідача, захисника, підозрюваного, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, суд, згідно зі ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати і визначенні у п. п.1-11 цієї статті обставини у сукупності.

Відповідно до ч.4,5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до положень п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Як убачається з матеріалів провадження, задовольняючи клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України, тобто у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочину пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, та прекурсорів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна; одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований фізичною особою-підприємцем; доходи отримував від вчинення злочинної діяльності, що дає підстави говорити про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі, матиме можливість ухилитися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також продовжити злочинну діяльність, у зв’язку з чим є достатні підстави вважати, що більш м’який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ОСОБА_7, покладених на нього обов’язків.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів. При цьому твердження апеляційної скарги захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, є непереконливими, оскільки, розглянувши клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою та сторони захисту про зміну запобіжного заходу і дослідивши обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження раніше обраного запобіжного заходу, слідчий суддя дав їм належну оцінку, відповідно до ст.ст. 177-178, 199 КПК України.

Як вбачається із матеріалів провадження, 20 квітня 2018 року ОСОБА_7 затримано в поряду ст.208 КПК України (а.п.13).

21 квітня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України (а.п.16).

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які вказують на наявність підстав підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні, злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.

Так, обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами справи, а саме даними, що містяться в: протоколі огляду особи та придбаного товару від 09 лютого 2018 року; висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №227-НР від 27 лютого 2018 року; протоколі про результати проведення негласної слідчого (розшукової) дії – аудіо – відеоконтроль особи №71/14/140-672 від 28 лютого 2018 року; протоколі огляду особи та придбаного товару від 26 березня 2018 року; висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №405-НР від 16 квітня 2018 року; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо –відеоконтроль особи №71/14/140-994 від 02 квітня 2018 року; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо –відеоконтроль особи №71/14/140-1214 від 26 квітня 2018 року; протоколі огляду особи та придбаного товару від 20 квітня 2018 року; протоколів допиту свідка від 22 квітня 2018 року; протоколів огляду місця події від 20 квітня 2018 року; протоколі обшуку від 20 квітня 2018 року; висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №515-НР від 08 травня 2018 року; висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №520-НР від 05 травня 2018 року; висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №523-НР від 07 травня 2018 року.

Зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв’язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 дійсно причетний до вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Р. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

Що стосуються доводів апеляційної скарги захисника з приводу того, що в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 на знайдено заборонених речей, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Крім того судом першої інстанції вірно встановлено, що ризики того, що ОСОБА_7, перебуваючи на волі, може вчинити одну із дій передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не зменшилися.

Так, враховуючи вагомість наявних в матеріалах справи доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у їх скоєнні, особу підозрюваного, який хоч і зареєстрований фізичною особою – підприємцем проте, доходи отримував від вчинення злочинної діяльності пов’язаної із виробництвом та збутом психотропних речови в особливо великих розмірах, колегія суддів приходить до висновку, що у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, останній, перебуваючи на свободі, може продовжити свою злочину діяльність, незаконно впливати на свідків по справі, чи навіть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв’язку із чим застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов’язаного із триманням під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Доводи захисника про позитивну характеристику підозрюваного, те що він є фізичною особою – підприємцем, наявність у нього на утриманні дружини та малолітньої дитини, колегія суддів хоч і приймає до уваги, проте, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочинів, в яких останній підозрюється, вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, тим більше що місцевим судом відносно підозрюваного також обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Крім того, слід зазначити, що навіть наведені захисником фактори не стримали підозрюваного від вчинення дій, які йому інкримінуються органом досудового розслідування, у зв’язку із чим враховуючи відомості, що містяться в матеріалах провадження, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 дійсно може вчинити одну із дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином при продовженні ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею дотримані як вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 183, 199 КПК України, так й права осіб, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням наведеного, а також того що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, зокрема: встановити осіб, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_7 збували психотропні речовини та допитати їх в якості свідків; встановити осіб, які здійснювали поставку ОСОБА_9 та ОСОБА_7 складових елементів для виробництва психотропних речовин; долучити до матеріалів провадження висновки призначених експертиз; відібрати у підозрюваних ОСОБА_9, ОСОБА_7 зразки біологічного походження, після чого призначити порівняльну молекулярно-генетичну експертизу; долучити до матеріалів кримінального провадження розсекречені матеріальні носії секретної інформації; провести огляд вилучених під час проведення обшуків речей та документів; прийняти рішення щодо приєднання їх у якості речових доказів; скласти повідомлення про підозру ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 в остаточній редакції, вручити його та допитати в якості підозрюваних; виконати вимоги ст.290 КПК України та надати сторонам кримінального провадження достатньо часу для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; провести інші процесуальні дії які необхідні для завершення досудового розслідування, слідчим суддею прийняте законне та обґрунтоване рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_7 О.Г. строку тримання під вартою.

Слідчий суддя, розглядаючи подані клопотання, дотримався вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

На думку колегії суддів, продовживши ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався принципу співмірності прав підозрюваного та необхідності охорони прав і інтересів суспільства.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а інші наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Враховуючи викладене, місцевий суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, даних про його особу, продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 404,405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15 червня 2018 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою, з визначенням застави – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий: І.І.Литвиненко

Судді: В.Л.Заіченко

ОСОБА_3