Ухвала суду № 75001983, 26.06.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17810/16-ц

н/п 4-с/766/27/18

УХВАЛА

26.06.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Філіпенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні скаргу Приватного підприємства «Херсонтеплогенерація», заінтересовані особи: державний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1, на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1В, в якій просить поновити пропущений з поважних причин строк на звернення зі скаргою до суду; визнати неправомірними дії державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016 року ВП №49871908; визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016 року ВП №49871908, винесеною державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1В; визнати неправомірними дії державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1 щодо порушення порядку надіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016 року ВП №49871908.

В обґрунтування зазначив, що 23.12.2016 року ПП «Херсонтеплогенерація» разом з супровідним листом від 16.12.2016 року отримано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016 року по виконавчому провадженню ВП №49871908 щодо стягнення з ОСОБА_2 3226,41 грн. заборгованості за тепло згідно з судовим наказом Суворовського районного суду м. Херсона від 27.01.2015 року, виданого 18.01.2016 року. Державний виконавець Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з тих підстав, що неможливо встановити місцезнаходження боржника. Вважають вказану постанову незаконною та такою, що суперечить чинному законодавству.

Представник заявника в судове засідання надала заяву про проведення розгляду справи без її участі.

Державний виконавець Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про дату та час проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що 27.01.2015 року Суворовським районним судом м. Херсона винесено судовий наказ по справі №668/40/15-ц, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 20.10.2014 року в сумі 3104,61 грн. та судовий збір в сумі 121,80 грн.

Постановою державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1 від 21.06.2016 року повернуто судовий наказ №668/40/15-ц, виданий 18.01.2016 року Суворовським районним судом м. Херсона, оскільки неможливо встановити місцезнаходження боржника.

Як вбачається з супровідного листа постанову про повернення виконавчого документа стягувачу було надіслано ПП «Херсонтеплогенерація» 16.12.2016 року та отримано ними 23.12.2016 року. До суду зі скаргою на дії державного виконавця ПП «Херсонтеплогенерація» звернулося 29.12.2016 року, у зв’язку з чим строк звернення зі скаргою на дії державного виконавця вважається не пропущеним.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.06.2016 року винесено державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ в Херсонській області ОСОБА_1 неправомірно, оскільки не вчинено усіх дій, необхідних для примусового виконання судового наказу №668/40/15-ц, виданого 18.01.2016 року Суворовським районним судом м. Херсона.

Пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В цьому контексті Європейський суд в п. 23, 25 рішення по справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 (заява № 63566/00) зазначив, що вказане положення конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень у світлі конкретних обставин справи, зокрема якщо у позові йде посилання на специфічні, доречні та важливі аргументи.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Виходячи із вище зазначеного, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

Скаргу Приватного підприємства «Херсонтеплогенерація», заінтересовані особи: державний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1, на дії державного виконавця – задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016 року ВП №49871908 та щодо порушення порядку надіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016 року ВП №49871908.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016 року ВП №49871908, винесену державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя В.Е. Дорошинська