Ухвала суду № 74998279, 23.06.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/10327/18

Провадження №2-з/521/161/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини грошових коштів отриманих від продажу спільного майна, –

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1Є, який зареєстрований за адресою: 65074, АДРЕСА_1, до ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: 65072, АДРЕСА_2, про стягнення частини грошових коштів отриманих від продажу спільного майна.

Одночасно із позовною заявою представник Позивача звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, а саме на 3/4 частки квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна 6424617), загальною площею 55,5 кв.м..

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.06.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини грошових коштів отриманих від продажу спільного майна. Призначено підготовче судове засідання на 26 липня 2018 року об 11:30 годині в залі судових засідань № 215 в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви виходячи з наступного.

На даний час право власності на частку квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна 6424617), загальною площею 55,5 кв.м., зареєстровано за відповідачем – ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, що міститься в матеріалах справи, якою може бути у будь-якій час здійснено відчуження майна будь-яким способом іншій особі. У випадку такого відчуження у період розгляду справи, у випадку можливого прийняття судом рішення про задоволення позову позивача ОСОБА_1Є утруднить виконання такого судового рішення, оскільки позбавить можливості відновлення становища позивача ОСОБА_1 у стані, яке існувало до порушення його прав.

Таким чином, неприйняття заходів забезпечення позову може зробити утрудненим або неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до роз'яснень, зазначених в п.2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить висновку про необхідність задоволення заяви Позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд - ,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Позивача про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на 3/4 частки квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна 6424617), загальною площею 55,5 кв.м., яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали апеляційної скарги. Подача апеляційної скарги не зупиняє виконання даної ухвали, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: І.О. Поліщук