Рішення № 74995734, 19.06.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/4527/17

Провадження № 2/488/793/18 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання – Тузові Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Київська Русь» та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Фрідем» про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач – ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом до відповідачів – Корабельного ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області та Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області, в обґрунтування якого вказав наступне.

16.01.2007 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 219Ф-06, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 270 821 грн., зі строком повернення – до 15.01.2017 р.

17.01.2007 р. між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ Фірма «Фрідем» був укладений іпотечний договір, згідно якого ТОВ Фірма «Фрідем» виступило майновим поручителем за зобов’язаннями ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором, та передало в іпотеку банку належне йому нерухоме майно – нежитлові приміщення за літерою А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві.

Через неналежне виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором, рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.12.2008 р., з неї на користь ВАТ «Кредобанк» була стягнута заборгованість у сумі 310 901,95 грн. та судові витрати по справі. За даним рішенням судом був виданий відповідний виконавчий лист, який стягувач пред’явив на примусове виконання.

В подальшому, 06.10.2010 р. між ПАТ «Кредобанк», який є правонаступником ВАТ «Кредобанк», та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі, і за кредитним договором № 219Ф-06 від 16.01.2007 року.

01.03.2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, у тому числі щодо предмета іпотеки - нежитлових приміщень літ. А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві.

19.05.2016 р. між ТОВ «Кредекс Фінанс» та позивачем по даній справі – ОСОБА_2 був укладений Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 219Ф-06 від 16.01.2007 року.

Крім цього, 19.05.2016 р. між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_2 був укладений Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, згідно якого останній набув права вимоги за іпотечним договором, предметом якого є вищевказані нежитлові приміщення.

На даний час позивач – ОСОБА_2, який в установленому законом порядку набув право вимоги за кредитним та іпотечними договорами, позбавлений можливості реалізувати свої права іпотекодержателя через те, що на предмет іпотеки - нежитлові приміщення літ. А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві був накладний арешт державними виконавцями в межах виконавчих проваджень, які на даний час завершені.

Посилаючись на таке, позивач просив:

-звільнити нерухоме майно - нежитлові приміщення літ. А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві, з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця Корабельного ВДВС Миколаївського МУЮ ОСОБА_4 б/н від 26.11.2008 р. та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2015 р.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22.03.2018 р. за клопотанням позивача було проведено заміну неналежних відповідачів – Корабельного ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області та Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області, на належних відповідачів - ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фрідем». Цією ж ухвалою суду до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору були залучені - Корабельний ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області та Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області.

У судове засідання позивач не з’явився та подав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з вищевикладених підстав та просив його задовольнити.

Представники відповідачів - ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фрідем» у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Представники третіх осіб без самостійних вимог - Корабельного ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області та Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області подали суду заяви про слухання справи у їх відсутність.

Зі згоди позивача, суд розглядає справу у порядку заочного провадження, на підставі наявних у ній доказів та постановляє заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-283 ЦПК України.

Суд, дослідивши зібрані по справі письмові, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.01.2007 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 219Ф-06, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 270 821 грн., зі строком повернення – до 15.01.2017 р. (а.с. 14-18).

17.01.2007 р. між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ Фірма «Фрідем» був укладений іпотечний договір (а.с. 10-13), згідно якого ТОВ Фірма «Фрідем» виступила майновим поручителем за зобов’язаннями ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором, та передало в іпотеку банку належне йому нерухоме майно – нежитлові приміщення за літерою А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві. Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 53, а також було накладено заборону відчуження предмету іпотеки.

Судовим розглядом встановлено, що взяті на себе зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконувала, через що заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.12.2008 р., з неї на користь ВАТ «Кредобанк» була стягнута заборгованість у сумі 310 901,95 грн. та судові витрати по справі (а.с. 73-74). За даним рішенням судом був виданий відповідний виконавчий лист, який стягувач пред’явив на примусове виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.10.2010 р. між ПАТ «Кредобанк», який є правонаступником ВАТ «Кредобанк», та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами та іпотечними договорами, у тому числі, і за кредитним договором № 219Ф-06 від 16.01.2007 року (а.с. 20-31).

01.03.2011 р. між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» був укладений Договір про відступлення права за іпотечним договором (а.с. 36-38), згідно якого ТОВ «Кредекс Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 219Ф-06 від 16.01.2007 року та за іпотечним договором, що був укладений 17.01.2007 р. між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ Фірма «Фрідем». Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстр. № 537, а також була проведена реєстрація відповідних змін у Державному реєстрі іпотек (а.с. 38).

В подальшому, 19.05.2016 р. між ТОВ «Кредекс Фінанс» та позивачем по даній справі – ОСОБА_2 був укладений Договір про відступлення права вимоги (а.с. 39-42), згідно якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 219Ф-06 від 16.01.2007 року.

Крім цього, 19.05.2016 р. між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_2 був укладений Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором (а.с. 57-59), згідно якого останній набув права вимоги за іпотечним договором, предметом якого є вищевказані нежитлові приміщення. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстр. № 53, а також була проведена реєстрація відповідних змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (а.с. 65-66).

Дане відповідає вимогам ст.ст. 19 та 24 Закону України «Про іпотеку» № 898-ІУ від 05.06.2003 р., які визначають, що зміни і доповнення до іпотечного договору, а також відступлення права вимоги за іпотечним договором підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судовим розглядом встановлено, що позивач по даній справі - ОСОБА_2 в установленому законом порядку набув право вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечними договорами.

Судовим розглядом також встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження, винесеною державним виконавцем Корабельного ВДВС Миколаївського МУЮ ОСОБА_4 б/н від 26.11.2008 р. у виконавчому провадженні № 10210576, був накладений арешт на майно боржника – ТОВ «Фрідем» (а.с. 95).

Крім цього, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2015 р. був накладений арешт на майно боржника – ТОВ «Фрідем» у виконавчому провадженні № 48306100 (а.с. 53-54).

Згідно ч.І ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України “Про виконавче провадження”, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

- наявна письмова згода заставодержателя.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно, або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Суд, аналізуючи вищезазначені обставини справи, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки він як іпотекодержатель має переважне право на звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором № 219Ф-06, який був укладений 16.01.2007 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити.

Звільнити з під арешту, накладеного постановою державного виконавця Корабельного ВДВС ММУЮ ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження б/н від 26.11.2008 р., номер в реєстрі обтяжень 8501417, нерухоме майно - нежитлові приміщення літ. А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві, які належать ТОВ «Фрідем» на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006 р., зареєстрованого в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 29.11.2006 за № 557.

Звільнити з під арешту, накладеного постановою державного виконавця

Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2015 р., номер в реєстрі обтяжень 10800757 (спеціальний розділ), нерухоме майно - нежитлові приміщення літ. А, загальною площею 77,40 кв.м. по пр. Жовтневому 307/1 у м. Миколаєві, які належать ТОВ «Фрідем» на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006 р., зареєстрованого в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 29.11.2006 за № 557.

Копію заочного рішення направити відповідачам по даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фрідем» судовий збір у розмірі – по 320 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено іншими учасниками справи до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.І. Селіщева