Ухвала суду № 74995102, 27.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/5781/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/783/7075/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1О.

У Х В А Л А

судового засідання

27 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Жукровської Х.І.

з участю: ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4, посвідченого 02.02.2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Оскаржуваним рішенням позовну заяву ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним заповіт ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4, посвідчений 02.02.2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Рішення судув апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_4А – ОСОБА_6,вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Представник позивачки ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_6 через канцелярію суду подав клопотання, підтримане ним в судовому засіданні, про призначення повторної судової психіатричної експертизи, яке обгрунтовує тим, що у зазначеному висновку містяться розбіжності з матеріалами, які були об’єктом експертизи, експертом не досліджено можливість ремісії та інші, значущі для встановлення дійсних обставин справи, факти.

Позивачка, її представник ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення клопотання, вважають висновок судово – психіатричної експертизи обґрунтованим, таким, що не суперечить іншим матеріалам справи, не викликає сумнівів в його правильності, що виключає призначення та проведення повторної експертизи.

Заслухавши пояснення учасників справи, їх представників, колегія суддів вважає, що клопотання представника ОСОБА_4 – ОСОБА_6 підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_9, в момент вчинення заповіту на користь ОСОБА_4, який 02.02.2012 року посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, страждав стійким хронічним психічним захворюванням у формі органічного маячного розляду, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

Такий висновок суду обґрунтовано висновком судово-психіатричного експерта № 445 від 01.08.2016 року, згідно з п. 23 якого, на момент укладення заповіту 02.02.12 ОСОБА_9 страждав стійким хронічним психічним захворюванням у формі органічного маячного розладу, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Обгрунтовуючи висновок про такий психічний стан особи, експерти виходили з медичної документації, яка міститься в матеріалах справи, з якої вбачається, що у ОСОБА_9 було діагностовано арахноїдит, який є запаленням павутинної оболонки головного (церебральний арахноїдит) або спинного (спінальний арахноїдит) мозку. Ознаки церебрального арахноїдиту — локальний та дифузний головний біль, нудота, судомні припадки, паралічі, порушення чутливості, мови, знижується гострота зору (ураження основи мозку). Останні обстеження ОСОБА_9 лікарем (19.11.2007 року та 24.03.2008 року) показали, що його стан нормальний, скарг не висловлено. Експертами у висновку зазначено, що об’єктивних медичних даних щодо подальшого перебігу та лікування виявлених психічних розладів у ОСОБА_9 в наданій медичній документації у період з 2008 року немає, в той же час експерти дійшли висновку про те, що хворобливий стан ОСОБА_9 маніфестував у хронічний маячний розлад особистості і на момент складання заповіту 02.02.2012 року у зв»язку з таким психічним захворюванням не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

На думку колегії суддів, такий висновок експертів ними не обґрунтовано, оскільки у висновку не зазначено, з яких міркувань експерти дійшли саме до такого висновку, зважаючи на те, що в медичній документації, наданій експертам для дослідження, відсутня інформація про проходження обстеження чи його лікування у психіатричному закладі після 2008 року.

Крім цього, у висновку судово – психіатричної експертизи експертами не проаналізовано можливості коливання тимчасових періодів покращення та погіршення психічного стану ОСОБА_9, можливості входження його у стан ремісії та її вплив на можливість ОСОБА_9 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У висновку судово – психіатричної експертизи не надано оцінки можливостей ОСОБА_9 у стані, коли він на момент складання заповіту 02.02.2012 року страждав стійким хронічним психічним захворюванням у формі органічного маячного розладу, у зв»язку з чим не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому, що до смерті ОСОБА_9 працював, за місцем праці характеризувався позитивно, жодних зауважень чи застережень щодо його психічного стану та поведінки в роботодавця не виникало, тому, що ОСОБА_9 вів активний суспільний спосіб життя, проводив заняття у секціях з боксу, брав участь у судових засіданнях та у проведенні виконавчих дій.

У висновку судово – психіатричної експертизи також не надано оцінки тим обставинам, що ОСОБА_9 у стані, коли він на момент складання заповіту 02.02.2012 року страждав стійким хронічним психічним захворюванням у формі органічного маячного розладу, у зв»язку з чим не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, неодноразово видавалися нотаріально посвідчені доручення, під час посвідчення яких нотаріусами перевірялася його дієздатність.

Крім цього, з пояснень судового експерта ОСОБА_10 в суді першої інстанції вбачається, що дійсно об’єктивних медичних даних щодо перебігу хвороби ОСОБА_9 починаючи із 2008 року в матеріалах справи немає. Останні два медичних огляди ОСОБА_9, які констатували покращення стану здоров'я, експертами до уваги не бралися, оскільки вони були проведені не фахівцем. Експерт зазначив, що за умови належного лікування ОСОБА_9 міг увійти в стан ремісії, що дозволяє усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, однак в матеріалах справи немає даних про проведення лікування. Експерт зазначив, що йому здаються дивними деякі обставини, зокрема наявність документів про те, що ОСОБА_9 після 2009 року працював, укладав договори, видавав довіреності тощо.

Будучи допитаним судом першої інстанції в судовому засіданні 03.07.2017 року експерт ОСОБА_11 пояснив, що з таким діагнозом, який згідно з висновком унеможливлює здатність ОСОБА_9 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, останній не міг працювати охоронцем. Експерт не пояснив невідповідність його тверджень матеріалам справи, з яких вбачається, що ОСОБА_9 працював у ТзОВ «Маркет-Крим», з ним був укладений договір про матеріальну відповідальність, він проводив активне життя, вчиняв правочини.

Будучи допитаним судом першої інстанції в судовому засіданні 15.09.2017 року експерт ОСОБА_12 пояснив, що дійсно в матеріалах справи відсутні об’єктивні медичні дані про стан ОСОБА_9 починаючи з 2008 року, однак на думку експертів, його хвороба розвивалася по наростаючій. Сам експерт зазначив, що він не може стверджувати, яким ОСОБА_9 був станом на 2012 рік, чи в його стані вже була дименція. Експерт ОСОБА_12 заперечив твердження експерта ОСОБА_10 щодо можливої ремісії ОСОБА_9 за умови належного лікування, а також вказав, що при такому діагнозі ОСОБА_9 не міг працювати.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що висновок судово-психіатричного експерта № 445 від 01.08.2016 року містить суперечності, зазначені у ньому висновки суперечать іншим матеріалами справи, що відповідно до ч.2 ст. 113 ЦПК України є підставою для призначення повторної експертизи.

На основі наведеного та керуючись ст. ст. 102-113 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

призначити у справі № 462/5781/14-ц повторну судову - психіатричну експертизу.

Проведення повторної судово – психіатричної експертизи доручити експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 103).

На вирішення експертів поставити запитання:

- Чи страждав ОСОБА_9, будь-яким психічним розладом на момент укладення ним заповіту, посвідченого 02.02.2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7?

- Якщо так, чи міг ОСОБА_9 за своїм психічним станом, в силу психічного захворювання, на які він страждав, усвідомлювати значення своїх дій та/або міг керувати ними та правильно сприймати обставини та наслідки підписання ним заповіту від 02.02.2012 року?

- Чи підтвердженою є абсолютна неспроможність ОСОБА_9 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання ним заповіту, посвідченого 02.02.2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7?

В розпорядження експерта направити матеріали цивільної справи.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

ОСОБА_13