Ухвала суду № 74994948, 23.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/16355/18

1-кс-/760/8606/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., за участі сторін та інших учасників провадження: секретаря судового засідання Олексюк С.В., прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С., захисників Герасименка М.В., Олексюк Н.Ю., Олефіренка Р.Ю., підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Савкіна О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, у кримінальному провадженні № 22013000000000287 від 25 листопада 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

23 червня 2018 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Савкіна О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5

Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчої групи Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування № 22013000000000287 від 25.11.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 та ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом заволодіння службовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, ДП «Державна інвестиційна компанія» за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «ТД «Борисфен», ТОВ «Боржава резорт» грошовими коштами у загальній сумі 259,2 млн. гривень.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що протягом 2012-2014 років ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, в тому числі із числа службових осіб Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та ДП «Державна інвестиційна компанія», вчинили заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, передбаченими в державному бюджеті за бюджетною програмою «Державна підтримка національних проектів на умовах співфінансування», зокрема коштами, передбаченими для реалізації національних проектів «Якісна вода» та «Олімпійська надія- 2022», в загальному розмірі 259,2 млн. гривень, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності ТОВ «Торговий дім «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт» та подальшого переведення на рахунки підконтрольних підприємств-нерезидентів «Korsk Enterprises Ltd», «Talemba Holdings Limited» та «Septemero Holdings Limited» (Республіка Кіпр).

21.06.2018 о 12 год. 57 хв. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, затримано в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

21.06.2018 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою детектив посилається на наявність у нього можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. У ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, однак за вищевказаною адресою не проживає. ОСОБА_5 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, при цьому протягом 2012-2016 років 30 разів залишав територію України. Встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належить автомобіль «Porshe Cayenne», 2011 р.в., 2 земельні ділянки у м. Києві та більше 30 об'єктів нерухомості у Київській області. Вказані обставини характеризують фінансовий стан ОСОБА_5 як достатній для наявність у нього реальної можливості проживати за межами України. Так, встановлено, що ОСОБА_5 до затримання неодноразово залишав територію України.

Також підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки матиме можливість контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням співучасниками злочину.

Зокрема, під час досудового розслідування отримані відомості про умисне приховування підозрюваними документів щодо надання ДП «ДІК» позик ТОВ «ТД «Борисфен», ТОВ «Боржава резорт», а саме вчинення вивезення ОСОБА_13 та ОСОБА_11 документів щодо діяльності ДП «ДІК» в лютому 2014 року їх за межі приміщення ДП «ДІК». Також органом досудового розслідування встановлені факти координації особисто ОСОБА_5 дій щодо створення видимості наявності реальних господарських відносин між заздалегідь підшуканим підконтрольним ТОВ «Боржава резорт» та ДП «ДІК», а також дії щодо переоформлення права власності з підконтрольного ТОВ «Проффіт консалтинг» на користь інших осіб з метою уникнення від накладення арешту.

Також, підозрюваний ОСОБА_5, який є двоюрідним братом колишнього Голови державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України ОСОБА_8, має стійкі ділові та партнерські зв'язки з представниками бізнес-структур, а також з особами, в тому числі із іншими співучасниками, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав. Просить застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки лише він зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України. Також зазначив, що заставу підозрюваному просить визначити в розмірі 10000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 17620000 гривень.

Захисники підозрюваного проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу заперечували, просили відмовити в його задоволенні. Пояснили суду, що сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Вважає, що сторона обвинувачення посилається лише на припущення стосовно наявності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину та розміру завданої державі шкоди. Вважають, що підозра пред'явлена ОСОБА_5 необґрунтована. Також не підтверджено будь-якими доказами та ґрунтуються на припущення посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На підтвердження своїх доводів подали письмові заперечення.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що будь-яких незаконних дій він не вчиняв. Зазначив, що він не ухиляється від органів слідства та суду. Просив також відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, покази свідків, дослідивши матеріали, на які посилаються сторона обвинувачення та захисту, слідчий суддя дійшов до наступного.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, та викладені у клопотанні обставини стосовно наслідків, до яких, на думку органу досудового розслідування, призвели дії підозрюваного, розмір завданої шкоди, вбачається за необхідне застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частиною 1 ст. 178 КПК України передбачено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він позитивно характеризується, має сім'ю (дружину та двох дітей). Зазначені обставини підтверджуються наданими суду стороною захисту документами.

Також при обранні запобіжного заходу враховуються докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, на які посилається сторона обвинувачення.

Суд вважає, обґрунтованим посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

У ч. 3 ст. 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У абзаці 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.

У даній справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.

Натомість Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, можливі тяжкі наслідки та можливий розмір завданої шкоди, слідчий суддя вважає за можливе встановити заставу, яка перевищує максимальний розмір.

Сторона обвинувачення просить визначити заставу у розмірі 10000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 17620000 гривень.

Такий розмір слідчий суддя вважає непомірним для підозрюваного та з урахування наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і необхідності достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків визначає розмір застави в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2643000 гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5, такі обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31;

- здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З огляду на наведене, клопотання детектива підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 208, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком 41 день.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 13 години 30 хвилин 21 червня 2018 року - з моменту затримання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 закінчується о 13 годині 30 хвилин 02 серпня 2018 року.

Розмір застави визначити у межах 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 2 643 000 (два мільйони шістсот сорок три тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/р 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31;

- здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: О.М. Мозолевська