Ухвала суду № 74994828, 07.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6436/18

Провадження № 1-кс/760/3961/18

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сергієнко Г.Л., при секретарі Слепусі О.П., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Маруненка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Омельченка О.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Школьним І.О., про арешт майна у кримінальному провадженні №12016100090008657 від 26.07.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Омельченка О.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Школьним І.О., про арешт майна у кримінальному провадженні №12016100090008657 від 26.07.2016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділенням розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУ НП у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016100090008657, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як зазначається в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що до Солом'янського управління поліції з ГУ КЗЕ СБ України надійшло повідомлення про те, що засновники та посадові особи ТОВ «КЕПІТАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ ТРЕЙДІНГ» спільно з посадовими особами Державної служби інтелектуальної власності України запровадили протиправний механізм виготовлення та реалізації контрафактної продукції, яка не відповідає встановленим нормам якості та безпеки.

Крім цього встановлено, що засновники ТОВ «КЕПІТАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ ТРЕЙДІНГ» виступили також засновниками ТОВ «Холдинг КДТ» (код ЄДРПОУ 39410542) та ТОВ «Дортмунд кабель» (код ЄДРПОУ 39410542).

Так, ТОВ «КЕПІТАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ ТРЕЙДІНГ» здійснюється маркування та продаж власної продукції під брендом (торговою маркою) «НАSТЕL КАВLО» (Туреччина).

При цьому, посадовими особами Товариств під час реалізації продукції надаються в якості супровідної документації сертифікати якості та інша похідна документація із зазначенням властивостей товару, що відповідає встановленим законодавством нормам та його походження з-за кордону.

Водночас, згідно протоколу №3/КЛ-16 контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кл в умовах стандартного температурного режиму випробувального центру ТОВ «ТЕСТ» встановлено, що згідно 4.7 ДСТУ 4809:2007, кабелі з мідними жилами: 1) 3*1,5 (маркування на кабелі Dortmund cable LLC 06/1 кV NHXH FЕ/Е-30 3x1,5.mm2 ПБ 123222280, 0001, 2016); 2) 2* 1,5 (маркування на кабелі (N) НХН FЕ 180Е90 2x1,5. DIN 4102-12); 3) 3*2,5 (маркування на кабелі Наstel cable (N) НХН FЕ 180/Е0 3x2,5. DIN 4102-12), не здатні до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму.

Згідно відповідей «НАSТЕL КАВLО» встановлено, що з початку 2014 року ними не здійснювалось жодних відвантажень кабельно-провідникової продукції на адресу ТОВ «КЕПІТАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ ТРЕЙДІНГ», а отримані для дослідження зразки продукції не відповідають встановленим стандартам і не є продукцією «НАSТЕL КАВLО».

Дозволів на використання та виготовлення продукції від імені «НАSТЕL КАВLО» резидентам України - ТОВ «КЕПІТАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ ТРЕЙДІНГ» не надавалось. Згоди на використання документації з якості та відповідності кабельно-провідникової продукції, яка продається ТОВ «КЕПІТАЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ ТРЕЙДІНГ» «НАSТЕL КАВLО» не надавалось.

Так, 07.03.2018 року, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 09.02.2018 року проведено огляд за адресою м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 2А, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:244:0193. Під час проведення огляду у другому під'їзді на 17 поверсі виявлено та вилучено кабельно-провідникову продукцію з маркуванням: : Hastel Kable code: 11270503 3Х1,50 мм2 NHXH FE 180/E30 0,6/1 OKV OPR 1G(101) PN: 251013 112 1223m. довжиною близько 9 м. та у першому під'їзді на 19 поверсі кабельно-провідникову продукцію з маркуванням: Hastel Kable code: 11270503 3Х1,50 мм2 NHXH FE 180/E30 0,6/1 KV VDE 4102-12 OP: 1A PN: 140514/012 1581 mt. довжиною близько 9 м.

З метою встановлення та підтвердження фактів, що мають суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні, 08.03.2018 року призначено проведення випробувань кабелів на відповідність вимогам пожежної безпеки згідно з ДСТУ 4809:2007.

Як зазначається в клопотанні, вищевказані речі мають суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні. Зокрема, враховуючи те, що вилучена в ході огляду кабельно-провідникова продукція з маркуванням «НАSТЕL КАВLО» є знаряддям кримінального правопорушення (шахрайства) та може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовим доказом у кримінальному провадженні та необхідна для встановлення та підтвердження розміру шкоди, завданої потерпілим кримінальним правопорушенням (шахрайством), є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з виготовленням, пристосуванням та використанням їх як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення огляду, постановою слідчого від 08.03.2018 їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016100090008657, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тому слідчий звертається з клопотанням про арешт вищевказаної кабельно-провідникової продукції.

В судовому засіданні прокурор це клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представники власника майна в жодне судове засідання не з'явилися, своїх пояснень або заперечень щодо клопотання про накладення арешту не надали.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя доходить висновку, що на підставі викладеного кабельно-провідникова продукція з маркуванням: Hastel Kable code: 11270503 3Х1,50 мм2 NHXH FE 180/E30 0,6/1 OKV OPR 1G(101) PN: 251013 112 1223m. довжиною близько 9 м. та кабельно-провідникова продукція з маркуванням: Hastel Kable code: 11270503 3Х1,50 мм2 NHXH FE 180/E30 0,6/1 KV VDE 4102-12 OP: 1A PN: 140514/012 1581 mt. довжиною близько 9 м відповідає ознакам речового доказу, оскільки є знаряддям кримінального правопорушення (шахрайства), матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частинами 1 та 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Виходячи з матеріалів клопотання та пояснень прокурора, слідчий суддя вважає доведеним існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя також вважає доведеним необхідність такого арешту, наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також вважає доведеним розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, стст.98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт (шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно, вилучене під час огляду від 07.03.2018 року за адресою м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 2А, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:244:0193, у другому під'їзді на 17 поверсі кабельно-провідникову продукцію з маркуванням: Hastel Kable code: 11270503 3Х1,50 мм2 NHXH FE 180/E30 0,6/1 OKV OPR 1G(101) PN: 251013 112 1223m. довжиною близько 9 м. та у першому під'їзді на 19 поверсі кабельно-провідникову продукцію з маркуванням: Hastel Kable code: 11270503 3Х1,50 мм2 NHXH FE 180/E30 0,6/1 KV VDE 4102-12 OP: 1A PN: 140514/012 1581 mt. довжиною близько 9 м.

Ухвала про арешт майна виконується негайно детективом, прокурором.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності підозрюваного під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається йому не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Сергієнко Г.Л.