
Справа №:755/191/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Яровенко Н.О.,
за участі секретаря Грінкевич А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду,
в с т а н о в и в:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
26 червня 2018 року відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
24 травня 2018 року та 26 червня 2018 року представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою, вказаною у позовній заяві, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 62, 77).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом встановлено, що представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, доказів, які мали підтвердити поважні причини неявки представника позивача в судові засідання суду надано не було, представник позивача не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у його відсутність, в той же час проведення судового розгляду справи без участі представника позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки він протягом усього часу розгляду справи має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення про причини нявки. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив причин неявки, так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення без розгляду позову Моторно (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, оскільки викладене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у вирішенні даної справи, в той час з урахуванням предмету спору та суб'єктивного складу сторін, проведення судового розгляду справи у відсутності представника позивача суперечить нормам цивільного процесуального законодавства.
Враховуючи викладене та керуючись 131, 223, 257, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заява якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо суду апеляційної інстанції.
Суддя: Н.О. Яровенко
Судове рішення № 74994252, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 26.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/191/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: