Вирок № 74993940, 23.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12271/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

суддів Гончарука В.П., Катющенко В.П.,

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Молованюка А.В., Гулійчук С.В.

захисника Бродської К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2016 за № 42016000000001909 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, уродженця м. Києва, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей 2002 та 2017 років народження, фізичної особи - підприємця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акта, складеного прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у придбанні права на майно, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, яке вчинив за наступних обставин.

У невстановлений слідством час та місці ОСОБА_3 будучи суб'єктом злочину, тобто фізичною осудною особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення дійшов злочинної змови з невстановленими слідством особами, адвокатом та невстановленими слідством посадовими особами Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, на вчинення в інтересах ОСОБА_3 обману представників Київської міської ради, які діють в інтересах та від імені територіальної громади м. Києва та яку згідно із законом уповноважено приймати рішення про надання у власність земельної ділянки, ОСОБА_3 з метою придбання на свою користь права власності на земельну ділянку площею 0,0458 га (кадастровий № - НОМЕР_1), що по АДРЕСА_3 через протиправне заволодіння будівлями під літерою «Б» житловою площею 140, 5 кв. м., загальною площею 197, 9 кв. м. та під літерою «В» загальною площею 51, 6 кв. м., що на ній розташовані шляхом приховання такого факту.

Для реалізації свого злочинного наміру по заволодінню шляхом обману вказаною земельною ділянкою ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами та адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою створення умов для судового спору, перебуваючи у невстановленому слідством місці, 05.09.2011 уклали договір між фізичною особою на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_3 цільової позики, згідно якого ОСОБА_6 нібито на безвідсотковій основі терміном на 12 місяців надав ОСОБА_3 позику у сумі 100 000 грн.

При цьому, до договору від 05.09.2011 внесено неправдиві відомості щодо належності на праві власності ОСОБА_3 зазначених будівель, у той час як будь-яке нерухоме майно саме з літерою «Г» за адресою: АДРЕСА_3 нікому на праві власності, у тому числі ОСОБА_3, не належали, у фактичному користуванні будь-кого не перебували, а адреса за вказаним місцезнаходженням з літерою «Г» взагалі не існувала, в Київському бюро технічної інвентаризації рахувалось нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3, що складається з житлового будинку літера «Б» та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв. м.

Згідно умов уявного договору позики у випадку неповернення позики у 12 місячний термін ОСОБА_6, має право отримати у власність майно ОСОБА_3, що буде реконструйоване, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_4, що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м.

З метою реалізації злочинних намірів ОСОБА_3 по шахрайському придбанню права власності на земельну ділянку, кадастровий № НОМЕР_1, для створення судового спору з метою протиправного набуття права власності на нерухоме майно, що розташоване на території вказаної земельної ділянки, 25.10.2012 до Святошинського районного суду м. Києва була подана позовна заява від ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики від 05.09.2011 з додатком - копією зазначеного договору, за результатами чого Святошинським районним судом м. Києва 28.10.2012 відкрито судове провадження (№ 2608/17312/12), що було частиною злочинного плану ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб по шахрайському придбанню на користь ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, кадастровий № НОМЕР_1.

Для участі в судових засіданнях по розгляду позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики від 05.09.2011 від імені ОСОБА_6 01.11.2012 видана, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 довіреність на представництво його інтересів ОСОБА_8, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб. Відповідно до довіреності ОСОБА_8, який не був обізнаний про наміри ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб, був уповноважений вести його справи (представляти інтереси) у всіх судових установах, у тому числі і щодо визнання та зміни позову, а також оскарження рішень суду.

У свою чергу ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на придбання права власності шахрайським шляхом на свою користь на земельну ділянку, площею 0,0458 га (кадастровий № НОМЕР_1) 02.11.2012 року видав довіреність адвокату, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, якою уповноважив останнього представляти його інтереси. Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Після цього, посвідчену довіреність від 02.11.2012 року, ОСОБА_3 передав невстановленим слідством особам, які, у свою чергу, на початку листопада 2012 року, у невстановленому слідством місці та час передали вказану довіреність адвокату, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, разом з копіями паспортів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, копією технічного паспорту на будівлі за адресою: АДРЕСА_3, копією схематичного плану, копією витягу з чергового кадастрового плану, копією технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

У ході судового засідання по розгляду позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 08.11.2012 ОСОБА_8, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб, та який діяв за вказівками невстановлених слідством осіб і отримав від них підписану ОСОБА_6 заяву про зміну позовних вимог, подав вказану заяву, відповідно до якої ОСОБА_6 просив суд не стягувати з ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 100 000 грн. за договором від 05.09.2011 і просив визнати за ОСОБА_6 право власності на ? домоволодіння по АДРЕСА_4, що складаються з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м.

В ході цього ж судового засідання, а саме 08.11.2012 адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, який діяв в інтересах ОСОБА_3, подав отриману від невстановлених осіб у невстановленому місці, підписану особисто ОСОБА_3, зустрічну позовну заяву про визнання права власності, в якій ОСОБА_3 просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 щодо стягнення з нього, грошових коштів у сумі 100 000 грн.

У своїй заяві, ОСОБА_3 також просив визнати за ним право власності на домоволодіння по АДРЕСА_4, що складаються з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтував тим, що у домоволодінні за адресою нібито проживала його померла бабуся - ОСОБА_10, яка у 1969 році збудувала будинок на земельній ділянці, наданій їй рішенням Молотовської районної ради м. Києва для забудови по АДРЕСА_4. На підтвердження факту смерті зазначеної особи ОСОБА_3 у якості додатків вказано, а адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у судовому засіданні подано, підроблене невстановленими особами свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009.

При цьому свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009 в дійсності видане у зв'язку із смертю громадянки ОСОБА_11, стосовно якої восени 2012 року в Києво-Святошинському суді м. Києва розглядалась цивільна справа у якій, у якості представника позивача приймав участь адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, і яким надавалось суду свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009.

Крім цього, у своїй зустрічній заяві ОСОБА_3 зазначив, що нібито постійно проживає та користується будинком за вищевказаною адресою, він провів реконструкцію приміщення, заміну покрівлі, фасаду, електрики, каналізації та системи водопостачання у той час коли, в дійсності, будинок, розташований на земельній ділянці кадастровий № НОМЕР_1 непридатний для проживання, перебуває в зруйнованому стані, будь-які будівельні або ремонтні роботи для поліпшення будинку не проводились.

У свою чергу адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи з метою виконання взятих на себе зобов'язань по вчиненню злочинних дій, направлених на протиправне набуття ОСОБА_3 права власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці (кадастровий № НОМЕР_1) і подальшого придбання шахрайським шляхом ОСОБА_3 права власності на вказану земельну ділянкою шляхом обману, для підтвердження нібито законних вимог ОСОБА_3 та створення умов для прийняття судом рішення, необхідного співучасникам злочину, подав 08.11.2012 в судовому засіданні, що відбувалось у приміщенні Святошинського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А, завідомо підроблені невстановленими особами документи: технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, нібито погоджену службовими особами відділу землеустрою Подільського району управління землеустрою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації.

Крім того, адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у ході зазначеного судового розгляду у якості додатків до зустрічної заяви ОСОБА_3 подав виготовлений Київською незалежною судово-експертною установою, на його особисте замовлення, висновок від 29.10.2012 експертного будівельно-технічного дослідження.

Після цього, 15.11.2012 під час розгляду суддею Святошинського районного суду м. Києва справи № 2608/17312/12, адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи в злочинних інтересах ОСОБА_3 будучи обізнаним в тому, що у надані ним суду у якості додатків документи щодо підтвердження права власності ОСОБА_3 на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 є підробленими, підтримав вимоги, що містились у зустрічній заяві ОСОБА_3 та просив визнати за ОСОБА_3 права власності на будинок за вказаною адресою.

Того ж дня, 15.11.2012, за результатом розгляду позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, заяви ОСОБА_6 про зміну позовних вимог, зустрічної позовної заяви ОСОБА_3, на підставі наданих адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, завідомо підроблених невстановленими особами документів, позиції представника ОСОБА_3 - адвоката, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб, висловлених в судових засіданнях, суддею Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2608/17312/12 винесено рішення про визнання права власності на домоволодіння по АДРЕСА_4 літера «А» житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м. за ОСОБА_3, яке в подальшому ніким із сторін судового процесу не оскаржувалося.

Набувши за вказаних вище обставин права власності на об'єкти нерухомості - будівлі за літерами «Б» та «В» загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м. відповідно, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що рішення Святошинського районного суду м. Києві від 15.11.2012 отримано на підставі використання адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, завідомо підроблених документів, діючи умисно, достовірно знаючи, що вказані будівлі знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, а не за адресою, визначеною у судовому рішенні (АДРЕСА_4 будівлі за літерами «А» та «Б» загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м. відповідно), реалізуючи злочинний умисел на заволодіння цими будівлями, а також на придбання права власності шахрайським шляхом земельною ділянкою за вказаною адресою, одержав від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об'єкти нерухомого майна» довідку про фактичне знаходження будівель за адресою: АДРЕСА_3.

21.01.2013 ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про роз'яснення рішення суду від 15.11.2012 у справі № 2608/17312/12, надавши вказану довідку КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об'єкти нерухомого майна» про фактичне знаходження будівель за літерами «А» та «Б» загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 та просив змінити резолютивну частину рішення суду в частині адреси фактичного місцезнаходження будівель за адресою: АДРЕСА_3 за літерами «Б» та «В» загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м.

За результатами розгляду суддею Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2608/17312/12 20.02.2013 прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 та визнано за ним право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 літера «Б» житловою площею 140,5 кв. м., загальною нею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв. м., за останнім.

Таким чином, ОСОБА_3, адвокат матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та невстановлені слідством особи своїми умисними діями, в такий злочинний спосіб створили умови для наступного придбання ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку шляхом обману за адресою: АДРЕСА_3.

Так, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3, достовірно знаючи, що рішення Святошинського районного суду м. Києві від 15.11.2012 та 20.02.2013 отримано на підставі використання адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, завідомо підроблених документів, 22.04.2013 звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15 та зареєстрував на себе право власності на будівлі за літерами «Б», загальною площею 197,9 кв.м. та «В», загальною площею 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3.

Протиправно набувши за таких обставин права власності на зазначені вище об'єкти нерухомого майна, продовжуючи злочинні умисні дії, направлені протиправне придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходяться зазначені об'єкти нерухомості, ОСОБА_3 16.04.2014 звернувся із письмовою заявою до Київської міської ради про приватизацію вказаної земельної ділянки на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №2608/17312/12.

В свою чергу, невстановлені посадові особи Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, будучи обізнаними у злочинних намірах ОСОБА_3 та протиправності набуття ним права власності на будівлі за літерами «Б», загальною площею 197,9 кв. м. та «В», загальною площею 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3, не чинили перепон та сприяли швидкому проходженню погоджувальної документації за заявою ОСОБА_3 про приватизацію земельної ділянки площею 0,0458 га (кадастровий № - НОМЕР_1) за вказаною адресою.

Рішенням Київської міської ради від 20.11.2014 за №432/432 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0458 га (кадастровий № - НОМЕР_1) із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3.

Отже, в такий спосіб ОСОБА_3 достовірно знаючи про протиправність набуття права власності на будівлі за літерами «Б», загальною площею 197,9 кв. н. та «В», загальною площею 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 та приховавши вказаний факт під час звернення до Київської міської ради щодо виділення йому земельної ділянки, площею 0,0458 га (кадастровий № НОМЕР_1) та на якій розташовані вказані будівлі у власність, вчинив обман представників Київської міської ради, які діють в інтересах та від імені територіальної громади м. Києва.

В подальшому ОСОБА_3, для завершення реалізації свого злочинного умислу, направленого на придбання права власності на свою користь на земельну ділянку, площею 0,0458 га (кадастровий № НОМЕР_1) шляхом обману, використав рішення Київської міської ради від 20.11.2014 за № 432/432, яке 16.12.2014 подав до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15, для реєстрації за ним права власності на вказану земельну ділянку. 16.01.2015 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 площею 0,0458 га (кадастровий № НОМЕР_1) на АДРЕСА_3, що було його кінцевою злочинною метою.

Згідно висновку судової оціночної земельної експертизи № 19/12-3/69 від 19.07.2016 вартість вказаної земельної ділянки станом на 16.12.2014 становить 1 997 827,0 грн. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто сім тисяч вісімсот двадцять гривень).

Суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не визнав та показав, що в 2006 році прийшов працювати в Головне управління земельних ресурсів зараз - Департамент земельних ресурсів. Працював на посаді провідного, потім головного спеціаліста відділу земле-оподаткування Дніпровського району з 2006 по 2010 рік. Приблизно в 2008 році познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_12, прізвище якого точно не пам'ятає можливо ОСОБА_45 а можливо ОСОБА_46, який працював, на скільки обвинувачений розуміє, проектантом. Спілкувався з ОСОБА_12 обвинувачений в робочих питаннях. Коли обвинувачений звільнився в 2010 році, то став приватним підприємцем, але в Департамент землеустрою продовжував звертатися з робочими питаннями. Десь приблизно в 2012 році, при зустрічі з ОСОБА_12, той йому запропонував оформити на нього нерухомість на Подолі за двадцять тисяч доларів. Обвинувачений це питання обдумав, та в подальшому при зустрічі з ОСОБА_12 погодився на цю пропозицію, оскільки вона для нього була досить вигідною. На що ОСОБА_12 йому повідомив що необхідно дати завдаток, та це все буде оформлюватися через суд. На питання обвинуваченого, чи все це законно, ОСОБА_12 повідомив йому що законно, та хвилюватися немає про що, ні до чого торкатися ОСОБА_3 не доведеться, єдине що треба буде зробити, це дати завдаток, та оформити нотаріальну довіреність на так званого «ОСОБА_20», якого він ніколи до цього не знав, поїхав до нотаріуса на житловий масив «Троєщина», де оформив довіреність. Після чого знову зустрівся з ОСОБА_12, передав йому завдаток у розмірі дві тисячі доларів, який той просив, та довіреність. Будь яких документів при цьому не підписував. Але була одна ситуація, коли ОСОБА_12 давав йому щось підписати, то він підписав це не читаючи, здається один аркуш. Це відбулось при зустрічі в приміщенні Київзему в коридорі, ОСОБА_12 повідомив що це необхідно для суду, для оформлення права власності. Через певний час ОСОБА_12 зателефонував та сказав що йому потрібно ще три тисячі доларів. При зустрічі з ОСОБА_12, він передав йому три тисячі доларів, а ОСОБА_12 йому показав рішення суду щодо нерухомості та сказав що необхідно доплатити іншу суму про яку вони домовлялися. Про те, що він звертався до суду з заявою про роз'яснення рішення суду обвинуваченому теж відомо не було. В рішення суду він не вчитувався. Однак у обвинуваченого на той момент суми про яку вони домовлялися не було, в зв'язку з сімейними обставинами, в зв'язку з чим попросив відстрочку. Після цього ОСОБА_12 ще раз йому зателефонував та повідомив що свідоцтво про право власності вже готово, та що можна вже зустрічатися для того що б передати суму грошей яка залишилась. Однак, на той момент ОСОБА_3 з дружиною відлітав у відпустку, тож повідомив ОСОБА_12, що як тільки повернеться зможе віддати гроші. Коли повернувся з відпустки, то не телефонував ОСОБА_12, оскільки в нього не було коштів. ОСОБА_12 йому теж не телефонував. В подальшому, ОСОБА_12 запропонував йому оформити право власності на земельну ділянку, оскільки є право власті на нерухомість, та такі дії передбачені законом. Але за ці дії він попросив у обвинуваченого ще певну суму грошей. На що ОСОБА_3 відповів йому що в принципі ідея цікава, однак згоди на це не надав. Після цього з ОСОБА_12 вони довго не зустрічались. В подальшому обвинуваченому зателефонувало декілька знайомих з управління землеустрою та в жартівливій формі поздоровили його з тим, що він став володільцем земельної ділянки в центрі міста. Потім з'ясувалось, що Київрада прийняла рішення про передачу йому земельної ділянки. При цьому він даним питанням зовсім не займався, будь яких клопотань на оформлення цієї землі не подавав. За виготовленням технічної документації він також не звертався. Для того щоб з'ясувати це питання почав телефонувати ОСОБА_12, однак той на зв'язок не виходив. Після цього він взяв копію рішення Київради та подав до Деснянського центру надання адміністративних послуг на реєстрацію. Обізнаним про те, що право власності набув протиправно не був. Попередньої змови з будь ким у нього не було, землю він взагалі навіть не думав оформляти. Ніякого договору з ОСОБА_6 він не укладав. Щодо процедури оформлення, то він був впевнений що все відбувається законно, про те що там було вказано про померлу бабусю, та про те що було використано свідоцтво про смерть, дізнався вже під час досудового розслідування.

Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.ст. 352, 253 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, представник потерпілого ОСОБА_13 суду показав, що Київській міській раді стало відомо про обставини даної справи під час проведення досудового розслідування. Таких випадків багато оскільки більшість майна що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва не зареєстровано в установленому порядку. Заходи щодо витребування майна Київською міською радою в порядку цивільного або господарського судочинства не вживалися. Так як обвинувачений не отримував наручно свідоцтво, то залишається не зрозумілим чи був він взагалі власником. Стан розгляду цивільної справи, за результатами якої ОСОБА_3 отримав право власності, йому не відомий.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_14 суду показав, що з обвинуваченим він працював в Управлінні земельних ресурсів, коли саме не пам'ятає. З лютого 2015 року працює на посаді начальника відділу Подільського району. Приватизаційної справи не бачив, однак частково з матеріалами був знайомий, зокрема з рішенням Київської міської ради про приватизацію земельної ділянки, ознайомився з ними під час допиту в ГПУ. Йому відомо, що Київрадою виносилося рішення про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки, хто готував проект цього рішення не знає.

Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_15 суду показала, що працює в Департаменті земельних ресурсів, з обвинуваченим раніше працювала в даній установі. З проводу передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, відомо, що було звернення як фізичної особи на відведення земельної ділянки та надано пакет документів, згідно з переліком для приватизації земельної ділянки. Заява, наскільки пам'ятає, подавалась в 2013 році. Технічна документація землеустрою готувалась проектною організацією. Проектантом був ОСОБА_16. На момент підготовки даного рішення, начальником відділу був ОСОБА_17 Розгляд матеріалів ОСОБА_3 відбувався в звичайному порядку: заява була подана на Київську міську раду, Київська міська рада готувала доручення і передавала на земельний відділ, там ця вся документація розписувалась разом з заявою на відділ, спеціаліст відділу отримував цю документацію під підпис, у відділі розглядав той в кого був час або той кому було дано доручення. Перевірядось чи повний пакет документів, та чи достатньо підстав. В даному випадку підстав було достатньо. Чи готувала вона проект не пам'ятає, в відділі кожен спеціаліст може готувати проекти таких рішень. Процедура при зверненні в даному випадку порушена не була.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_16 суду показав, що з обвинуваченим знайомий, оскільки працював з ним який час разом. Особисто ОСОБА_3 до нього за виготовленням технічної документації не звертався. Особисто він документацію не розробляв. До нього звернулись якісь люди, хто саме він не пам'ятає, та попросили зробити технічну документацію через його організацію. Хто робив звіт він не пам'ятає. На місце він не виїжджав. Чи спілкувався з ОСОБА_3 на тему цієї технічної документації, він не пам'ятає. Особа принесла технічний звіт, він перевірив правильність його складання, правильність комплекту, підписав, та віддав тим хто до нього звернувся. Вони її зареєстрували в державному земельному кадастрі, отримали витяг. За встановленим порядком передачу документів в ДЗК робить або заявник, або його представник за довіреністю. В подальшому ця документація передається в Київзем, як правилом виконавцем, однак в даному випадку він не подавав цю документацію в департамент земельних ресурсів, хто подавав, йому невідомо. Участь в формуванні не приймав, надалі по своєму штрих-коду він вніс відомості в міський кадастр.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_8 суду показав, що з обвинуваченим не знайомий. До ного звернулась особаа для того щоб він представляв його інтереси в суді. Він з цією особою раз чи два зустрічався, отримав довіреність та винагороду. Позов він не готував, про що був позов він не пам'ятає, начебто це був договір позики. Рішення в подальшому було ухвалено не на його користь, тому він хотів подати апеляційну скаргу, однак довіритель йому сказав що робити цього не потрібно.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_18 показав, що працює інженером інвентизатором в БТІ, займається інвентаризацією нерухомості в м. Києві. В його обов'язки зокрема, входить виїжджати на об'єкти, робити заміри або обстеження, залежно від того, який об'єкт в якому стані. Щодо обставин справи пояснив, що декілька років тому, до нього звернулись з заявою щодо обстеження нерухомості за адресою АДРЕСА_7. Пам'ятає що звернулися з рішенням суду. За ним приїхав представник замовника, вони разом приїхали туди, зайшли на об'єкт через територію «Укртелекому». В зв'язку з тим, що будинок був у занедбаному стані, стеля була обвалена, дах відсутній на вісімдесят відсотків, то такий будинок інвентаризації не підлягав. Пам'ятає, що в замовленні адреса не співпадала. Про те, що будинок в аварійному стані він також зробив помітку в архівній справі. Сфотографував це будинок та повідомив, що дати на нього технічну документацію не може. А ось довідку про те, що така будівля в занедбаному стані дати зможе. Отже він видав довідку, що будівля не підлягає інвентаризації, а вже коли його викликали на допит до ГПУ, то він зрозумів, що ті, хто в нього отримали цю довідку, скористалися нею, для того, щоб уточнити адресу, та потім отримати судове рішення. При ознайомлені з матеріалами в ГПУ він також бачив документ, згідно з яким його первіряюча за декілька місяців до відвідування ним об'єкту підписала технічний паспорт та документацію, його це дуже здивувало, оскільки будинок не міг за такий короткий стан прийти в такий стан. Коли він ознайомлювався з архівною справою, то технічна документація там була відсутня.

Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_19 суду показала, що працює директором Київської незалежної судово-експертної установи, та пам'ятає що в 2012 році, згідно документації, з заявою звертався представник - адвокат ОСОБА_20, в інтересах ОСОБА_3. До заяви був доданий технічний паспорт та фото. Такі зави можуть подавати і особисто і поштою, при звернені документи не перевіряються. За існуючими нормами, заявник повинен подати заяву з технічним паспортом, після чого матеріали передаються експерту, експерт виїжджає на об'єкт, досліджує всі матеріли та надає свій висновок. У експерта зазвичай зберігаються заяви, висновки та електронна версія висновку, все це зберігається 5 років. Дане експертне доручення було доручено експерту ОСОБА_21 Чи виїжджала вона на об'єкт їй не відомо, але повинна була виїжджати. Чи ознайомлювалась вона з заявою та додатками, не пам'ятає, оскільки пройшло багато років.

Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_22 показала, що землевпорядною діяльністю займається з 2005 року я фізична особа підприємець, в ТОВ «Земспецпроект» працює з 2015 року. З обвинуваченим познайомилась коли осатаній працював в Департаменті земельних ресурсів, спілкувались виключно в робочих моментах. Документація з землеустрою про встановлення зовнішніх меж в натурі виготовляється в декількох випадках: по рішенню суду, по дозволу Київської міської ради або на замовлення власника майна. Проходить інвентаризація, яка в будь якому випадку затверджується сесією. ОСОБА_3 на протязі 2011 - 2015 років до неї з питанням виготовлення технічної документації стосовно меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 не звертався, документацію за вказаною адресою вона не виготовляла. Обставини справи їй стали відомі після її виклику для допиту та обшуків.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_17 суду показав, що працює начальником управління землеустрою та моніторингу земель в Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради. В період з листопада 2012 року по лютий 2015 року він працював на посаді начальника відділу землеустрою Подільського району. З обвинувачений знайомий, оскільки працювали в одному департаменті. У той час, для проведення інвентаризації необхідно було подати заяву, звернення зацікавленої особи, яка просить внести дані до земельного кадастру, її паспортні дані, і документ який посвідчує право власності на майно, технічний паспорт на будівлю. Ці документи вивчаються, виконується технічний звіт, встановлюються межі ділянки, дані заносяться до міського земельного кадастру. На той час порядок при розгляді питань щодо передачі земельних ділянок у власність визначався рішенням Київської міської ради. Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 відносилась до міських земель які були не передані у власність чи у користування. В період 2012-2013 років він виїжджав на цю земельну ділянку, та засвідчував наявність на ній споруд, та, на скільки пам'ятає, вони відповідали тому, що було зазначено в технічному паспорт БТІ. Там знаходилась двоповерхова будівля в занедбаному стані та господарська споруда. Обліковий код даній ділянці був присвоєний в 1992-1994 роках, коли проводилась інвентаризація. Про те, що ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_4, йому відомо, однак обставин щодо подачі документів та хто з чим звертався не пам'ятає. Зміни в базу даних стосовно фактичного землекористувача, вносились в зв'язку з поданням заяви ОСОБА_3 і на підставі доданих до неї документів. Готувався технічний звіт, перевірялись документи, і якщо все було в нормі, вносились дані до кадастру. Чи особисто ОСОБА_3 подавав документи не пам'ятає. Зазначаючи, що, як правило, такі документи подаються поштою, рідше особисто. Всі земельні ділянки, які не надані у власність чи у користування відносяться до міських земель не наданих у власність и користування. Відповідно до вимог закону це повинна бути комунальна власність, однак, в даному випадку, вона була не зареєстрована. Порушень при здійсненні технічних процедур, внесення змін до ДЗК не було, документи подані для внесення змін відповідали нормам законодавства.

Досліджуючи та аналізуючи показання обвинуваченого та вищезазначених свідків, суд вважає за необхідне надати оцінку їх показанням після аналізу усіх доказів у провадженні в сукупності.

Також, у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про відмову від допиту свідків ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 яке ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, а саме з боку обвинувачення та захисту, з урахуванням положень ст.ст. 22, 26 КПК України, задоволено.

В свою чергу, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством встановлено наступне.

Відповідно до заяви від 01.03.2016, пам'ятка про процесуальні права та обв'язки потерпілого, була вручена представнику потерпілого Київської міської ради - ОСОБА_13 01.03.2016, який відповідно довіреності від 12.02.2016 № 225-КПГ-367 уповноважений представляти інтереси Київської міської ради, як потерпілої особи у кримінальному провадженні від 16.12.2014 за № 42014100000001671, залученої в якості потерпілого.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта - ОСОБА_3, яка сформована 18.01.2016, вбачається, що останньому на праві власності належить: земельна ділянка кадастровий № НОМЕР_1, що по АДРЕСА_3, підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності серія та номер 32328172, видане 16.01.2015 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві; нежилі приміщення за адресою АДРЕСА_8, загальною площею 258,6 кв.м. - підставою виникнення права власності є договір купівлі продажу серія та номер 2484 від 27.09.2013; домоволодіння, об'єкт житлової нерухомості що по АДРЕСА_3, підстава виникнення права власності - рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012 та ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2013.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.11.2015, в ході огляду цивільної справи № 2/2608/17312/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання справа власності, було вилучено наступні документи: 1) оригінал позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором цільової позики від 23.10.2012 на 2 арк., 2) оригінал заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про зміну позовних вимог на 2 арк., 3) оригінал позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання права власності від 08.11.2012 на 3 арк., 4) оригінал заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення суду від 21.01.2013 на 2 арк. та було виготовлено копію даної судової справи на 143 аркушах.

Так, відповідно до копії судової справи № 2/2608/7248/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення за договором цільової позики, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання справа власності, вбачається, що до Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики.

До позовної заяви позивачем додано договір від 05.09.2011 року, відповідно до якого, на праві власності ОСОБА_3 належить нерухоме майно, а саме з літерою «Г» за адресою: АДРЕСА_3.

У ході судового розгляду справи ОСОБА_6 збільшив позовні вимоги. В позовній заяві про збільшення позовних вимог, позивач просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором позики шляхом зобов'язання виконання договору позики від 05.09.2011, а саме визнати за ним право власності на ? домоволодіння по АДРЕСА_4, що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв.м., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв.м.

У ході судового розгляду ОСОБА_3 первісний позов не визнав та звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 про визнання права власності у якій він просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на домоволодіння по АДРЕСА_4, що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв.м., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв.м. В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до позову було додано: доказ про сплату судового збору (що відсутній в матеріалах наданих прокурором) копії паспортів, копія технічних паспортів на будівлю, копію схематичного плану, копію витягу з кадастрового плану, копію технічної документації, копію висновку КНСЕУ від 29.10.2012, копію зустрічного позову з додатками для відповідача.

Свої вимоги в зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 обґрунтував тим, що у домоволодінні за вказаною адресою нібито проживала його померла бабуся - ОСОБА_10, яка у 1969 році збудувала будинок на земельній ділянці, наданій їй рішенням Молотовської районної ради м. Києва для забудови по АДРЕСА_4. На підтвердження факту смерті зазначеної особи у якості додатків вказано, а адвокатом, який представляв інтереси ОСОБА_3 у судовому засіданні подано свідоцтво про смерть ОСОБА_10 серії НОМЕР_2 від 03.11.2009. Крім цього, у зустрічній заяві ОСОБА_3 зазначено, що він нібито постійно проживає та користується будинком за вищевказаною адресою, провів реконструкцію приміщення, заміну покрівлі, фасаду, електрики, каналізації та системи водопостачання. Крім того, в якості додатків до позовної заяви подано: технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі виготовлену ОСОБА_22, та погоджену службовими особами відділу землеустрою Подільського району управління землеустрою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та висновок від 29.10.2012 експертного будівельно-технічного дослідження.

За результатами розгляду даних позовів, Святошинський районний суд м. Києва постановив рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та визнання права власності відмовив, зустрічний позов задовольнив, визнав за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_4, що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв.в., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв.м.

В подальшому, від імені ОСОБА_3 до Святошинського районного суду м. Києва подано заяву про роз'яснення судового рішення, за результатами розгляду якої судом було постановлено ухвалу, якою дану заяву задоволено, та роз'яснено, що «домоволодіння по АДРЕСА_4, літери «А» та «Б» у тексті рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012 у справі № 2/2608/7248/12 слід рахувати як «домоволодіння по АДРЕСА_3 що в м. Києві, літера «Б» житловою площею 140,5 кв.м., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв.м.».

Надалі, 11 лютого 2015 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява Прокурора м. Києва - ОСОБА_30 про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вище рішення та ухвали суду, яку ухвалою від 12 травня 2015 року задоволено, рішення Святошинського районного суду м.Києва від 15.11.2012 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання права власності скасувати і постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання права власності залишено без задоволення, ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 20.02.2013 року про роз'яснення рішення Святошинського районного суду м.Києва від 15.11.2012 року скасовано та постановлено нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення.

В подальшому, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2015 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року залишено без змін.

Надалі, ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, касаційну скаргу представника ОСОБА_3 задоволено частково, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2015 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

За результатами повторного вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами у відкритті провадження за заявою Прокурора м. Києва відмовлено.

02.03.2017 за вих. 05/2-37693/15 до Подільського районного суду м. Києва направлено позовну заяву заступником Генерального прокурора в інтересах держави до Київської міської ради, ОСОБА_3, Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним і скасування свідоцтва та рішення про право власності на земельну ділянку, визнання відсутнім прав, який на даний час судом не розглянуто.

Відповідно до протоколу огляду вилучених речей від 20.11.2015 вбачається, що позовна заява ОСОБА_6 від 23.10.2012 про стягнення за договором цільової позики надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 2-х арк. На першій сторінці в лівому верхньому кутку містяться цифрові позначення, виконані кульковою ручкою синього кольору, а саме «898/26.10.12», навпроти вказаного позначення ліворуч мається відтиск печатки синього кольору «Вхідний №» на якій гелевою пастою синього кольору виконані цифрові позначення, а саме «53025 «25»_10_2012р.». На цій же сторінці, у правому нижньому кутку містяться цифрові позначення, виконанні кульковою ручкою синього кольору, а саме «вх. № 2334/25.10.12.» На другій сторінці під друкованим текстом, навпроти (ліворуч) надрукованого тексту «ОСОБА_6» міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору. Заява ОСОБА_6 від 08.11.2012 про зміну позовних вимог надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 2-х арк. На першій сторінці в правому верхньому кутку в рядку навпроти надпису «Суддя» міститься запис, виконаний кульковою ручкою чорного кольору, а саме «ОСОБА_28». На другій сторінці під друкованим текстом, навпроти (ліворуч) надрукованого тексту «ОСОБА_6» міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору. Зустрічна позовна заява ОСОБА_3 від 08.11.2012 про визнання права власності надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 3-х арк. На третій сторінці під друкованим текстом, навпроти (ліворуч) надрукованого текстом «ОСОБА_3» міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою чорного кольору. Заява ОСОБА_3 від 21.01.2013 про роз'яснення рішення суду надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 2-х арк. На першій сторінці в правому нижньому кутку мається відтиск печатки синього кольору «Вхідний №» на якій кульковою ручкою синього кольору виконані цифрові позначення, а саме «2833 «21»_01 _2013р.». На другій сторінці під друкованим текстом, над друкованим текстом «ОСОБА_3» міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2015, вилучено завірену копію інвентаризаційної справи № 55240 АДРЕСА_3, в підшитому та пронумерованому вигляді на 42 арк.; та завірену копію інвентаризаційну справу № 26023 АДРЕСА_7, в підшитому та пронумерованому вигляді на 63 арк.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2015 вилучено оригінал реєстраційної справи про право власності на ім'я ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, на 25 арк.; оригінал реєстраційної справи про право власності на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, № НОМЕР_1, на 18 арк.

Відповідно до протоколу огляду вилучених речей від 19.12.2015 оглянуто оригінал реєстраційної справи про право власності на ім'я ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 на 25 арк.; оригінал реєстраційної справи про право власності на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 (НОМЕР_1) на 18 арк., та встановлено, що вказані реєстраційні справи являють собою два поліетиленових файли в яких знаходяться документи формату А-4 з надрукованим текстом в непрошитому та не пронумерованому стані.Реєстраційна справа про право власності на ім'я ОСОБА_3 надомоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 складається із наступних документів:картка прийому заяви № 1843295 на 1 арк., заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; квитанції про сплату 119 та 120 грн. на 2 арк.; картка прийому заяви № 1843295 на 1 арк.; незавірена копія паспорту на ім'я ОСОБА_3 на 1 арк.; незавірена копія ІПН на 1 арк.; незавірена копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_3 на 6 арк.; завірена копія рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012 на 4 арк.; завірена копія ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2013 на 1 арк.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на 1 арк.; пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів на 1 арк.; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 арк. Реєстраційна справа про право власності на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 (НОМЕР_1) складається із наступних документів: картка прийому заяви № 18054621 на 1 арк.; картка прийому заяви № 18054621 на 1 арк.; завірена копія паспорту ОСОБА_3 на 1 арк.; завірена копія ІПН ОСОБА_3 на 1 арк.; завірена копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на 2 арк.; рішення КМР № 432/432 від 20.11.2014 на 2 арк.; завірена копія рішення КМР № 432/432 від 20.11.2014 на 2 арк.; заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; квитанції на 2 арк.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; пошук у базі даних про реєстрацію заяв та запитів на 2 арк.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 1 арк.; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1 арк.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 15.02.2016 було вилучено копії матеріалів цивільної справи № 2-3784/2012 за позовом ОСОБА_25 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на майно. Відповідно до наданих в копіях матеріалів цивільної справи № 2-3784/2012, до позовної заяви в якості додатків, зокрема, додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_11 від 03.11.2009 серія НОМЕР_2.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.10.2015, встановлено таке: спадкова справа № 5/2010 знаходиться в прошитому та пронумерованому стані на 35 аркушах, скріплена печаткою приватного нотаріуса ОСОБА_24, до справи додаються запит з Києво-Святошинського районного суду Київської області на 1 арк., супровідний лист на суд від імені ОСОБА_24 на 1 арк., заява ОСОБА_31 на 1 арк., копія свідоцтва про смерть ОСОБА_32 на 1 арк.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.12.2015 встановлено таке: ОСОБА_16 пояснив що дійсно виготовляв технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування будинку по АДРЕСА_3, у Подільському районі м. Києва у двох примірниках. Два примірники забрав ОСОБА_33(замовник). Крім того, ОСОБА_16 повідомив, що на його робочому комп'ютері повинні зберігатися договори з замовником технічної документації на АДРЕСА_3, які він надасть під час допиту. Відповідно до даного протоколу речі і документи не вилучались.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2015 встановлено наступне: декларація про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень господарської будівлі (літ. Б) на АДРЕСА_3» надана на 3 акр. та зареєстрована 15.05.2014 за № КВ 083141350257; декларація про початок виконання будівельних «Реконструкція приміщень господарської будівлі (літ. А) на АДРЕСА_3» надана на 3 акр. та зареєстрована 15.05.2014 за № 15.05.2014 № 083141350297. Вказані оригінали було вилучено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15.12.2015.

Згідно із протоколом огляду вилучених речей від 18.12.2015, було вилучено : заяви про прийняття спадщини ОСОБА_25 за № 8 від 08.04.2010 у спадковій справі №5/2010 на 1 (одному) аркуші; свідоцтва про смерть ОСОБА_11 серія НОМЕР_2, видане Відділом реєстрації смерті у м. Києві 03.11.2009 на 1 (одному) аркуші; паспорта ОСОБА_11 серії НОМЕР_4, виданий Радянським РУ ГУМВС України в м. Києві 10.03.1998 та ідентифікаційного коду на 2 (двох) аркушах; довідки про причину смерті ОСОБА_11, виданою КМБ СМЕ №3395 03.11.2009 на 1 (одному) аркуші; витяги про реєстрацію в спадковому реєстрі № 24366977 від 02.08.2010 та № 24367195 на 4 (чотирьох) аркушах; витяг з книги обліку і реєстрації спадкових справ щодо реєстрації спадкової справи до майна померлої ОСОБА_11 за №5/2010 від 08.04.2010 на 2 (двох) аркушах; запит Києво-Святошинського районного суду Київської області №1008 від 22.10.2012 щодо надання копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 на 1 (одному) аркуші; відповіді нотаріуса ОСОБА_24 за вих.№27/02-14 від 23.10.2012 на запит Києво-Святошинського районного суду Київської області №1008 від 22.10.2012 щодо надання копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 на 1 (одному) аркуші. Вказані вище копії документів долучено до даного протоколу огляду.

Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 09.02.2016 було вилучено оригінал декларації про початок будівельних робіт № КВ 083141350257 від 15.04.2014 «Реконструкція приміщень господарської будівлі (літ. Б) на АДРЕСА_3» на 3 арк.; та оригінал декларації № КВ 083141350297 від 15.04.2014 «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку (літ. А) на АДРЕСА_7- а у Подільському районі м. Києва» на 3 арк.; та встановлено, що вказані декларації надруковані на аркушах паперу формату А-4 в кількості 3-х сторінок кожна. На першій та другій сторінці в правому нижньому кутку даних декларацій містяться підписи особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору. На третіх сторінках після надпису «Замовник» в рядку «підпис» перед надписом «ОСОБА_3» міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору, який аналогічний підписам, які містяться на першій та другій сторінках вказаних декларацій. Крім того, на сторінках зазначених декларацій в рядках «підпис», «ініціали та прізвище посадової особи» містяться підпис особи та записи, виконані від руки кульковою ручкою а саме: «15 травня КВ 083141350257 ОСОБА_34» та «15 травня КВ 083141350297 ОСОБА_34», поверх вказаних записів мається відтиск печатки синього кольору з позначенням «ОСОБА_34, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві* Ідентифікаційний код 37471912.

Відповідно до протоколу огляду речей і документів від 09 лютого 2016 року, вилучено ряд документів, серед яких, зокрема: оригінал заяви ОСОБА_3 до Київської незалежної судово- експертної установи з проханням провести експертне будівельно- технічне дослідження будівлі під літ. «А» по АДРЕСА_4 в м.Києві за вх. № 0329/1 від 22.10.2012; оригінал висновку №0340 експертного будівельно-технічного дослідження за підписом експерта ОСОБА_21, який складено 29.10.2012; журнал вхідної кореспонденції за період з 01.07.2011 по 18.11.2013; журнал реєстрації висновків за період з 07.07.2011 по 07.11.2014; копія наказу №3-к про прийняття на роботу ОСОБА_21 на посаду судового експерта за сумісництвом, від 01.07.2011; копія статуту ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» (нова редакція) код ЄДРПОУ 37739518, затверджений протоколом №6 від 28.10.2014; копія виписки з Єдиного державного реєстру ЮО та ФОП ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», серії ААБ №765245; копія відомостей з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», реєстраційний номер відомостей ГУС _ 5506 від 20.11.2014; копія виписки з Єдиного державного реєстру ЮО та ФОП ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» від 31.10.2014; копія протоколу №1 загальних зборів Учасників ТОВ «Київський інститут судових експертиз» від 22.06.2011; копія договору оренди нежилого приміщення в буд. АДРЕСА_9 від 17.09.2014 та акт приймання - передачі майна приміщення, зданого в оренду від 01.10.2014 до договору оренди від 17.09.2014;копія протоколу №2 загальних зборів Учасників ТОВ «Київський інститут судових експертиз» від 19.07.2011. Вказані речі та документи поміщені до паперового конверту коричневого кольору, на який наклеєно три бірки, на кожній з яких містяться три відтиски печатки синього кольору п'ятого слідчого відділу Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, також на одній з бірок містяться прізвища і ініціали та підписи понятих, слідчого та дата проведення слідчої дії, після чого конверт повністю опечатаний. В ході проведення цієї слідчої дії конверт з вказаними речами та документами відкрито канцелярськими ножицями. Під час огляду журналу синього кольору в твердій обкладинці формату А4, на його титульній сторінці наклеєний аркуш паперу білого кольору формату 17 х 6 см., на якому надруковано чорним кольором «Вхідна кореспонденція». В журналі в клітинку всього 91 сторінка, які не пронумеровані. Текст на кожному аркуші виконаний від руки олівцем, ручками як кульковою синього та чорного кольорів, так і гелевою синього та червоного кольорів та розміщається горизонтально в таблиці, яка намальована олівцем. Так, на сторінці № 20, виконано запис від руки кульковою ручкою синього кольору в графі порядковий номер - 0199/1, вхідний номер - 0329/1, дата - -10.2012, записана в змісті «заява ОСОБА_3 про буд. - тех. досл.» та в графі «відправник» вказано «ОСОБА_3». На інших аркушах вказаного журналу, будь-які записи, які мають відношення до вилучених під час обшуку речей та документів, відсутні. Крім того, під час огляду журналу синього кольору в твердій обкладинці формату А4 встановлено, що на його титульній сторінці наклеєний різнокольоровий аркуш паперу з квітковим малюнком формату 16 х 5 см., на якому надруковано синім кольором «Реєстрація висновків». В журналі в клітинку всього 83 сторінки, які не пронумеровані. Текст на кожному аркуші виконаний від руки олівцем, ручками як кульковою синього та чорного кольорів, так і гелевою синього та червоного кольорів та розміщається горизонтально в таблиці, яка намальована олівцем. Так, на сторінці №16, виконано запис від руки кульковою ручкою синього кольору в графі порядковий номер - 162/1, номер висновку - 0340, дата - 29.10.2012, підставою для дослідження, експертизи в графі зазначено «заява ОСОБА_3 про буд. - тех. досл.», в графі «експерт» вказано «ОСОБА_21», об'єктом дослідження - АДРЕСА_4 та в графі отримувач, дата міститься запис кульковою ручкою чорного кольору «06.11.12» та підпис. На інших аркушах вказаного журналу, будь-які записи, які мають відношення до вилучених під час обшуку речей та документів, відсутні.

Відповідно до роздруківки з сайту Міністерства юстиції України, а саме в Реєстрі атестованих судових експертів, свідоцтво експерта ОСОБА_21 не дійсне з 03.07.2013 в зв'язку із закінченням терміну його дії.

Відповідно до довідки, що надана на запит прокуратури Подільського району, про показники об'єкта нерухомого майна наданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, вбачається, що відповідно до проведеної інвентаризації, від 28.12.2012 на будинок за адресою АДРЕСА_4, літ. А (адреса вказана згідно Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012) виготовити та видати технічний паспорт немає можливості, у зв'язку з тим, що ця будівля фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та знаходиться в напівзруйнованому стані. За даними архівних матеріалів земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 літ. А не надавалась під будівництво і не реєструвалась.

Відповідно до листа Відділу реєстрації смерті в м. Києві Міністерства юстиції України, наданого на запит прокуратури Подільського району м. Києва, вбачається що реєстрація смерті гр.. ОСОБА_10 у відділі не проводилась. Перевірку проведено за період з 01.01.2007 по теперішній час. Актовий запис про смерть № 19813 від 03.11.2009 складений про смерть іншої особи - ОСОБА_11, про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 03.11.2009, яке вказано в запиті прокурора. Для повного всебічного розгляду судового справи до даного листа додано копію актового запису про смерть № 19813 від 03.11.2009. Так, відповідно до копії актового запису про смерть № 19813 від 03.11.2009 було зафіксовано смерть громадянки ОСОБА_11

Згідно листа першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів ОСОБА_36, наданого на запит прокуратури Подільського району м. Києва документацію із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 (справа П-9083) зазначений громадянин отримав 12.12.2014 у Департаменті земельних ресурсів для реєстрації права власності на землю. Крім того, до даного листа додано копію розписки ОСОБА_3, дані викладені в якій узгоджуються з даними викладеними в листі.

Відповідно до листа та довідки КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва, що надані на запит прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, ОСОБА_37 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_1 та проживають в ній.

Відповідно до листа за підписом першого заступника голови Подільської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_38, що наданий на запит прокуратури Подільського району м. Києва, надано копію рішення Київської міської ради від 20.11.2014 № 432/432 «Про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3».

Відповідно до копії наданого рішення Київської міської ради від 20.11.2014 № 432/432 про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3, Київська міська рада вирішила передати громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0458 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа П-9083).

З листа першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів ОСОБА_36 від 24.04.2015, наданого на запит прокуратури Подільського району м. Києва, вбачається що, рішенням Київської міської ради від 20.11.2014 № 432/432 земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, передана у власність гр. ОСОБА_3 площею 0,0458 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 (документ, що посвідчує право власності на землю в Департаменті земельних ресурсів не зареєстрований).У Департаменті земельних ресурсів відсутні відомості щодо наявності рішення Молотовської районної ради м. Києві в 1969 році з приводу відведення вказаної земельної ділянки. Крім того, і за даними міського земельного кадастру на АДРЕСА_3 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування обліковується за публічним акціонерним товариством „Укртелеком" земельна ділянка площею 967,91 га, код ділянки НОМЕР_5. В Департаменті земельних ресурсів зареєстровано лист Прокуратури міста Києва від 26.03.2015 № 17/1-1249 відповідно до якого на зазначені земельні ділянки накладено заборону вчинення будь-яких дій.

Відповідно до листа першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів ОСОБА_36 від 30.04.2015, вбачається, що за наявною в Департаменті земельних ресурсів інформацією та даними земельного кадастру за громадянкою ОСОБА_10 не зареєстровані та не обліковуються земельні ділянки, в тому числі й за адресами : АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6. За поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо відведення земельних ділянок за цими адресами, крім рішення Київради від 20.11.2014 № 432/432 Київська міська рада не приймала.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.04.2015 встановлено що ОСОБА_3 повідомив, що будь яких документів, щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, у нього немає та не було таких документів. За проханням адвоката до протоколу занесено дані, що за адресою: АДРЕСА_1 був проведений обшук у ОСОБА_3 та документів по зазначеній ділянці у нього знайдено не було.

Згідно з листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 28.05.2015, наданої на запит прокуратури м. Києва, АДРЕСА_3, по нежитловому фонду на праві власності зареєстрована будівля АТС-416 (літ. А) загальною площею 983,30 кв.м. за ПАТ «Укртелеком» на підставі свідоцтва про право власності виданого 11.05.2016, інші літери за вказаною адресою не реєструвались. По АДРЕСА_4 нерухоме майно на праві власності не реєструвалось, в тому числі і будь які літери за вказаною адресою.

Відповідно до листа ПАТ «АК «Київодоканал» від 27.05.2015, наданого на запит прокуратури м. Києва, встановлено, що між товариством та ОСОБА_10, ОСОБА_3, договірних відносин про надання послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водо виділення холодної та гарячої води з використанням внутрішньо будинкових систем будівлі за адресою: АДРЕСА_3, або АДРЕСА_4, немає.

З листа ПАТ «Київгаз» від 04.06.2015, наданого на запит прокуратури м. Києва, вбачається що станом на 29.05.2015 будівля по АДРЕСА_3 не газифікована та розміщена по відношенню до газових мереж без порушень «Правил безпеки системи газопостачання». Договори на газопостачання між громадянами ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ПАТ «Київгаз» не укладались.

Відповідно до листа ПАТ «Київенерго» від 04.06.2015 наданого на запит прокуратури м. Києва, встановлено, що тепло та електропостачання на АДРЕСА_3 здійснюється згідно договорів, укладених з Київською міською філією ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», поліклінікою та гуртожитком. Поряд з указаною адресою розташовані два будинки без номерів, які не підключені до тепло та електропостачання. З фізичними особами ОСОБА_10 та ОСОБА_3 договори на постачання теплової та електричної енергії на АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, не укладалися.

З листа КП «Київжитлоспецексплуатація» від 22.05.2015, наданого на запит прокуратури м. Києва, вбачається, що будівельною лабораторією КП за період з 2000 року по 22.05.2015 обстеження технічного стану вищеперерахованих будівель не проводились.

Відповідно до листа Відділу реєстрації смерті у м. Києві від 23.05.2015, вбачається що реєстрація смерті гр. ОСОБА_10 у відділі не проводилась. Перевірку проведено за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 по теперішній час. Актовий запис про смерть № 19813 від 03.11.2009 складений про смерть іншої особи - ОСОБА_11, про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 03.11.2009

Згідно з даних що містяться в листі Державного архіву м . Києва від 27.05.2015, у переглянутих „ Журналах реєстрації рішень, прийнятих виконкомом Шевченківської районної ради депутатів трудящих м.Києва" за 1969 р. відомостей про надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 ОСОБА_10 не виявлено. Державний архів м. Києва не має у своєму розпорядженні електронної пошукової бази до документів органів виконавчої влади міста та органів місцевого самоврядування (за назвами підприємств, по адресної, поіменної), пошук документів здійснюється шляхом поаркушного перегляду справ. Для виявлення архівного документу просили уточнити пошукові дані: дату прийняття рішення та його номер.

Відповідно до листа-відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_9, на запит Генеральної прокуратури України, до останнього 02.11.2012 звернувся ОСОБА_3 для посвідчення довіреності на оформлення на його ім'я права власності на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_4, уповноваженим представником за довіреністю виступав ОСОБА_20 Довіреність була посвідчена з дотриманням норм чинного законодавства, в передбаченій законом формі.

Відповідно до листа-відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_40 на запит Генеральної прокуратури України, 10.02.2013 нотаріусом була посвідчена довіреність за зверненням ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_20 на представництво в судах.

З листа Департаменту земельних ресурсів від 05.02.2016, наданого на запит Генеральної прокуратури м. Києва, вбачається, що відповідно до пункту 6 статті 24 - Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 (чинного на той час), на підставі доручень (резолюцій) заступника міського голови - секретаря Київради ОСОБА_47 від 30.09.2013 № 08/К-3029 та від 16.04.2014 № 08/К-672 на звернення громадянина ОСОБА_3 стосовно виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_3 у Подільському районі, Департамент земельних ресурсів листами від 30.10.2013 № 057027-22931 та від 23.04.2014 № 057027-08/К-672-1407 поінформував заявника про наявність підстав та порядок розроблення зазначеної технічної документації із землеустрою. Відповідно до зазначеного Порядку встановлено, що дозволом на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є доручення міського голови або заступника міського голови-секретаря Київради. Разом з тим інформовано, що відповідно до пункту 3 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Згідно з даних, що зазначені в листі Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.12.2015, на запит Генеральної прокуратури України, відповідно до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1992 №26 будівля за адресою АДРЕСА_3 з 1992 року до 2001 року не належала до комунальної власності Подільського району. Згідно з рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» будівля за адресою АДРЕСА_3 з 2001 року не належала до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва. Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в м. Києві» будівля за адресою: АДРЕСА_3 не знаходиться у сфері управління Подільської районної в м. Києві державної адміністрації. Зазначена будівля на обслуговуванні у балансоутримувачів майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передане до сфери управління Подільської районної в м. Києві держаної адміністрації не перебувала та договори на надання комунальних послуг не укладались.

Відповідно до листа ТОВ «Будінвестсервіс» від 17.11.2015, що наданий на запит Генеральної прокуратури України, ТОВ «Будінвестсервіс» не являлось землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_3, інформацією щодо ділянки ТОВ не володіє.

Згідно з даних, зазначених в листі ФОП ОСОБА_22 від 05.01.2016, на запит Генеральної прокуратури України, договору між ОСОБА_3 чи його уповноваженою особою та ФОП «ОСОБА_22» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі не укладалось, та земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_4 (АДРЕСА_3), до Державного земельного кадастру ФОП «ОСОБА_22» не вносилась.

Відповідно до листа ПАТ «Київінвестбуд» від 25.12.2015, що наданий на запит Генеральної прокуратури України, ПАТ «Київінвестбуд» не є користувачем ділянки по АДРЕСА_3. Крім того, до дирекції компанії не надходило звернення для складання акту встановлення та узгодження зовнішніх меж ділянки в натурі по АДРЕСА_4.

Згідно із даних листа архітектора ОСОБА_42 від 31.12.2015, що наданий на запит Генеральної прокуратури України, ОСОБА_42 проектна документація на реконструкцію приміщень господарської будівлі (літ. Б) по АДРЕСА_3 та проектна документація на реконструкцію приміщень індивідуального житлового будинку (літ. А) по АДРЕСА_3 ніколи не розроблялась. Договір від 29.04.2014 на виконання проектної документації на реконструкцію приміщень господарської будівлі (літ. Б) по АДРЕСА_3 та договір 28.04.2014 на виконання проектної документації на реконструкцію приміщень індивідуального житлового будинку (літ. А) по АДРЕСА_3 ні з ким не укладався.

З копії особової справи ОСОБА_3, та його посадових інструкцій, що надані Департаментом земельних ресурсів виконавчого орану київської міської ради Київської міської державної адміністрації, вбачається, що останній працював в 2006-2010 роках в Головному управлінні земельних ресурсів.

При цьому, з досліджених судом, у порядку § 3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні, висновків експертів, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, судовим слідством встановлено наступне.

З висновку експерта від 06.06.2016 № 23052/15-41 за результатами проведення комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи вбачається що, за результатами дослідження по поставленому питанню встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_3, які визначені відповідною документацією із землеустрою, відповідають фактичним межам цієї ділянки, які в натурі (на місцевості) частково визначені металевими парканами та стіною будівлі (див. дослідницьку частину висновку). За результатами обстеження земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 встановлено, що на цій ділянці розташовані будівлі, які перебувають в аварійному стані, що унеможливлює визначити, в межах земельно-технічної експертизи, функціональне призначення цих будівель (житловий будинок, сарай чи інша будівля), як наслідок, не вбачається можливим визначити чи відповідає фактичний порядок користування даною земельною ділянкою її цільовому призначенню згідно правовстановлюючих документів, а саме - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Будівлі по АДРЕСА_3 та

згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про

реєстрацію права власності від 23.04.2013№ 2783567 належать на праві

власності ОСОБА_3, розташовані в межах ділянки з кадастровим

номером НОМЕР_1 згідно координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, які зазначені в листі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 15.02.20126 № 10-26-7777.2-2662/2-16.

Відповідно до висновку експерта від 19.07.2016 № 19/12-3/69 за результатами проведення оціночної земельної експертизи, вбачається що ринкова вартість земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,0458 га (кадастровий НОМЕР_1) на момент оформлення ОСОБА_3 права власності, тобто станом на 20.11.2014 становить 1 997 827,0 грн. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто сім тисяч вісімсот двадцять сім гривень).

З висновку експерта від 28.07.2016 за № 7875/7876/16-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Підписи від імені ОСОБА_3, що містяться ліворуч від друкованого напису «ОСОБА_3» у зустрічній позовній заяві про визнання права власності від 08.11.2012 та під друкованим текстом у заяві про роз'яснення рішення суду від 21.01.2013 - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_3, що міститься ліворуч від друкованого запису «ОСОБА_3» у зустрічній позовній заяві про визнання права власності від 08.11.2012, виконаний ОСОБА_3. Підпис від імені ОСОБА_3, що міститься під друкованим текстом у заяві про роз'яснення рішення суду від 21.01.2013, виконаний ОСОБА_3.

Відповідно до висновку експерта від 26.12.2016 №12611/12612/16-32/19916?19925/16/32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, вбачається, що ОСОБА_3 виконані наступні підписи: підпис від імені ОСОБА_3 справа від запису відповідного прізвища у розписці від імені ОСОБА_3 про отримання ним 12.12.2014 оригіналів документації для подачі до реєстраційної служби України, рукописні записи під рядком «(місце для відміток)», а також цифровий запис «21 01 15» у рядку, призначеному для запису дати документа, рукописний запис «ОСОБА_3» у рядку «(П.І.Б.)» і підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Документи згідно з переліком отримав:» у картці прийому заяви № 18054621 від 21.01.2015; рукописні записи «Копія вірна ОСОБА_3» та підписи від імені ОСОБА_3 поряд із цими записами на лицьовій та зворотній сторонах аркуша з електрофотокопіями сторінок з паспорту громадянина України ОСОБА_3 серії НОМЕР_6, що виданий 14.06.2001 Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві, та на аркуші з електрофотокопією картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_48 про одержання ідентифікаційного номеру (ІПН) від 04.03.2002; рукописні записи «Копія вірна ОСОБА_3» та підписи від імені ОСОБА_3 справа від записів на аркушах електрофотокопіями аркушів рішення Київської міської ради № 432/432 від 20.11.2014; рукописні записи «Копія вірна ОСОБА_3» та підписи від імен ОСОБА_3 справа від записів на двох аркушах з електрофотокопіями аркушів витягу з Державного земельного кадастру ця земельну ділянку під кадастровим номером НОМЕР_1 (номер з витягу НВ-8000095762014, дата формування 25.04.2014.

Крім того, судом, у порядку ст. 357 КПК України, у судовому засіданні, досліджені наступні речові докази: оригінал зустрічної заяви ОСОБА_3 від 08.11.2012 про визнання права власності на 3 арк., оригінал заяви ОСОБА_3 від 21.01.2013 про роз'яснення рішення суду на 2 арк., оригінал висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 0340 від 29.10.2012 на 10 арк.

Крім того, суд, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін щодо порядку дослідження доказів у справі, у зв'язку із заміною судді, вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що така заміна судді Гаврилової О.В. на суддю Гончарука В.П. відбулася у відповідності до положень КПК України, зокрема його ст. 319, яка визначає, що суд може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді, що і було зроблено у цьому випадку, з огляду на що докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.

Надаючи оцінку даним письмовим та речовим доказам суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, приходить до наступного.

Так, під час судового розгляду судом крім вищезазначених письмових доказів було досліджено процесуальні документи, надані стороною обвинувачення, однак останні лише підтверджують дотримання норм КПК України при здійсненні досудового розслідування, тому суд вважає їх допустимими, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, однак неналежними, оскільки останні ні прямо і ні непрямо не підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Щодо укладання договору між фізичною особою на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_3 цільової позики згідно якого ОСОБА_6 нібито на безвідсотковій основі терміном на 12 місяців надав ОСОБА_3 позику у сумі 100 000 грн., та внесення до нього неправдивих відомостей щодо належності на праві власності ОСОБА_3 будівель, за адресою: АДРЕСА_3, звернення до суду з позовною заявою, подання зустрічної позовної заяви про визнання права власності, в якій ОСОБА_3 просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 щодо стягнення з нього, грошових коштів у сумі 100 000 грн., то суд приходить до наступного.

В ході судового розгляду, стороною обвинувачення було подано ряд письмових доказів, які прямо підтверджують внесення як до договору, до зустрічного позову, так і до заяви про роз'яснення рішення суду неправдивих відомостей щодо належності на праві власності ОСОБА_3 будівель за адресою: АДРЕСА_3, в подальшому АДРЕСА_4, у той час будь-яке нерухоме майно саме з літерою «Г» за адресою: АДРЕСА_3 нікому на праві власності, у тому числі ОСОБА_3, не належали, у фактичному користуванні будь-кого не перебували, а адреса за вказаним місцезнаходженням з літерою «Г» взагалі не існувала, в Київському бюро технічної інвентаризації рахувалось нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3, що складається з житлового будинку літера «Б» та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв. м.

Вищезазначене прямо підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.11.2015 в ході якого було оглянуто цивільну справу № 2/2608/7248/12 та копіями матеріалів цивільної справи № 2/2608/7248/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення за договором цільової позики, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання справа власності, зокрема копією договору додано від 05.09.2011, що міститься в матеріалах даної цивільної справи, протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2015 та від 22.12.2015 якими було вилучено інвентарні справи, протоколом огляду вилучених речей від 19.12.2015 та безпосередньо інвентарною справою КМБТІ про фактичне знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3, що складається з житлового будинку літера «Б» та сараю під літерою «В»; листом Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.12.2015, довідкою КМБТІ від 28.12.2012; показаннями наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_17, висновком судово-почеркознавчої експертизи про те, що заяву про роз'яснення рішення суду підписав особисто ОСОБА_3; оригіналом зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 та оригіналом заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення суду, що визнані речовим доказом в даному кримінальному провадженні, матеріалами інвентарної справи КМБТІ, листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 28.05.2015.

Вказані докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.

Неправдивою також була зазначена в зустрічній позовній заяві інформація, що ОСОБА_33 провів реконструкцію приміщення, заміну покрівлі, фасаду, електрики, каналізації та системи водопостачання у той час коли, в дійсності будинок розташований на земельній ділянці кадастровий № № НОМЕР_1 непридатний для проживання, перебуває в зруйнованому стані, будь-які будівельні або ремонтні роботи для поліпшення будинку не проводились.

Що підтверджується наданим стороною обвинувачення доказами, зокрема: висновком комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи та оціночною земельною експертизою від 06.06.2016 № 23052/15-41; інформацією що надана установами які надають комунальні послуги, зокрема ТОВ «Будінвестсервіс», ПАТ «АК «Київодоканал», ПАТ «Київгаз», ПАТ «Київенерго», КП «Київжитлоспецексплуатація», ПАТ «Київінвестбуд», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» лист архітектора ОСОБА_42 від 31.12.2015 відомості в яких, підтверджують що договори на обслуговування будинку та постачання комунальних послуг ніколи ні з ким не укладались; показаннями наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_18.

Вказані докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.

Крім того, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 обґрунтував свої вимоги тим, що у домоволодінні за вказаною адресою нібито проживала його померла бабуся - ОСОБА_10, яка у 1969 році збудувала будинок на земельній ділянці, наданій їй рішенням Молотовської районної ради м. Києва для забудови по АДРЕСА_4. На підтвердження факту смерті зазначеної особи у якості додатків вказано і у судовому засіданні подано підроблене невстановленими особами свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009, яке в дійсності видане у зв'язку із смертю громадянки ОСОБА_11 стосовно якої восени 2012 року в Києво-Святошинському суді розглядалась цивільна справа у якій, у якості представника позивача приймав участь адвокат ОСОБА_20 і яким надавалось суду свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009.

Вищевказане підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 28.07.2016 за № 7875/7876/16-32, відповідно до якої зустрічну позовну заяву, в якій містяться дані відомості. підписав особисто ОСОБА_3; оригіналом зустрічної позовної заяви ОСОБА_3, яка визнана речовим доказом в рамках даного кримінального провадження; інформацією наданою Київською міською радою про те, що рішення про передачу нерухомого майна у власність ніколи не приймалось; інформацією із земельного кадастру що громадянкою ОСОБА_10 не зареєстровані та не обліковуються дані земельні ділянки, інформацією Державного архіву про те, що рішення Молотовської районної ради м. Києва про виділення земельної ділянки ніколи не виносилось; інформацією наданою відділом реєстрації смерті у м. Києві, про те, що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009., видане у зв'язку зі смертю громадянки ОСОБА_11; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.02.2016 та протоколом огляду від 18.12.2015, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.10.2015 та матеріалами спадкової нотаріальної справи ОСОБА_11 в якій міститься оригінал свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009; інформацією Києво-Святошинського районного суду Київської області про результати розгляду спадкової справи ОСОБА_11

Вказані докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.

Однак, як вже було досліджено судом, за результатами розгляду вищезазначеної справи рішенням Святошинського районного суду м. Києві від 15.11.2012 зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 було задоволено, та в подальшому, за результатами розгляду заяви про роз'яснення рішення суду, Святошинським районним судом м. Києва у справі № 2608/17312/12 20.02.2013 роз'яснено рішення про задоволення позову ОСОБА_3 та визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 літера «Б» житловою площею 140,5 кв. м., загальною нею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв. м., за ОСОБА_3

При цьому станом на час постановлення вироку, дані рішення суду є чинними, та такими що набрали законної сили.

Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами . Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Таким чином, хоча суд і приходить до висновків щодо надання недостовірних даних суду при розгляді цивільної справи в Святошинському районному суді м. Києва, зокрема і ОСОБА_3, однак не може вдаватися до оцінки правомірності зазначених рішень суду, оскільки на час розгляду даної справи зазначені рішення набрали законної сили і чинними.

Щодо протиправного набуття за таких обставин права власності на зазначені вище об'єкти нерухомого майна, зокрема, звернення із письмовою заявою до Київської міської ради про приватизацію вказаної земельної ділянки на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №2608/17312/12, то необхідно зазначити наступне.

Як вже зазначалось, суд не може ставити під сумнів правомірність або неправомірність рішень суду, та виконання цих рішень державними органами виходячи з наступного.

Так, ЄСПЛ у рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04 зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.

Як встанволено в ході судового слідства, ОСОБА_3 до Київської міської ради було подано весь необхідний для приватизації пакет документів, зокрема заява, паспортні дані останнього, технічна документація, та рішення суду, тобто документи, які цілком відповідали нормам законодавства, що підтверджується інформацією наданою Київською міською радою; розпискою ОСОБА_3 про отримання наручно технічної документації; висновком судово-почеркознавчої експертизи про те, що підпис в розписці від імені ОСОБА_3 виконаний самим ОСОБА_3; показами працівників Департаменту земельних ресурсів КМДА ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_15

При цьому як вже зазначалось раніше, рішення суду, з яким звернувся ОСОБА_33 до Київської міської ради є чинним, а значить, виходячи з норм національного та міжнародного законодавства, є обов'язковим для виконання.

Так, ч. 4 ст. 190 КК України передбачена відповідальність за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.

Шахрайство - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.

Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, зокрема їх кількості, тотожності, дійсності (обман у предметі), особистості винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо. За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях (підміна предмета, його фальсифікація тощо), у тому числі конклюдентних.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна. Такі стосунки можуть виникати внаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зв'язків, рекомендацій інших осіб, зовнішньої обстановки, цивільно-правових або трудових відносин, соціального статусу винного чи інших осіб тощо. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати отримання кредиту, попередньої оплати за товари чи виконання робіт (авансу), укладення договору позики, укладення договору прокату тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати відповідну роботу, повернути борг чи отримані у користування речі.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року, отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише у тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

При обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру слід в обов'язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном в момент його отримання, в іншому випадку мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами.

В даному випадку, стороною обвинувачення не надано жодного доказу, щодо способу вчинення даного кримінального правопорушення (злочину), не надано жодного доказу який би прямо чи не прямо свідчив про обман чи зловживання довірою відносно потерпілого, та не доведено в чому саме такий обман чи таке зловживання довірою полягало. Крім того, станом на день винесення вироку, Київська міська рада, як було встановлено під час судового розгляду, за захистом своїх начебто порушених прав до суду не зверталася.

Не знайшли підтвердження в ході судового розгляду і прямий умисел обвинуваченого та його корисливий мотив.

Таким чином, всі інші докази, надані стороною обвинувачення зокрема, заяву про залучення у якості потерпілого та пам'ятку про права та обв'язки потерпілого, що була вручена представнику Київської міської ради, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта - ОСОБА_3, яка сформована 18.01.2016, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.12.2015 , протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2015, протокол огляду речей та документів від 09.02.2016 яким було вилучено оригінал декларації про початок будівельних робіт № КВ 083141350257 від 15.04.2014 та оригінал декларації № КВ 083141350297 від 15.04.2014, протокол огляду речей і документів від 09 лютого 2016 року, яким було вилучено ряд документів, що стосуються звернення ОСОБА_3 до експертної установи, роздруківку з сайту Міністерства юстиції України щодо експерта ОСОБА_21, лист за підписом першого заступника голови Подільської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_38 та рішення Київської міської ради від 20.11.2014 № 432/432 про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.04.2015, яким встановлено що ОСОБА_3 повідомив, що будь-яких документів, щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, у нього немає та не було таких документів, листи-відповіді приватних нотаріусів ОСОБА_9, та ОСОБА_40, щодо укладання між ОСОБА_43 та ОСОБА_44 довіреності на представництво інтересів с суді, лист ФОП ОСОБА_22 та копії особової справи ОСОБА_3, та його посадових інструкцій, висновок експерта від 26.12.2016 №12611/12612/16-32/19916?19925/16/32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, показання надані в судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_13, свідками ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_19 ОСОБА_22 суд вважає допустимими, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, однак не належними, оскільки останні ні прямо і ні непрямо не підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, жоден з доказів не підтверджує наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В частині ж злочинної змови з невстановленими слідством особами, адвокатом та невстановленими слідством посадовими особами Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин.

Як випливає із ч. 2 ст. 28, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.

Так, в даному випадку стороною обвинувачення не було надано жодного доказу, який би беззаперечно свідчив про домовленість ОСОБА_3 з невстановленими слідством особами, адвокатом та невстановленими слідством посадовими особами Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації. В рамках розгляду справи стороною обвинувачення навіть не доведено факт особистого знайомства ОСОБА_3 з адвокатом, який представляв його інтереси в суді.

Не наведено жодного доказу, який би свідчив про наявність єдиного умислу щодо вчинення даного конкретного злочину.

При цьому суд враховує, що попередня змова між зазначеними співучасниками у розумінні ч. 2 ст. 28 КК може визнаватись наявною лише в тому разі, коли домовленість про спільне вчинення злочину досягнута співучасниками до початку виконання хоча б одним із них діяння, яке утворює об'єктивну сторону складу закінченого злочину.

Після аналізу та оцінки кожного з наданих стороною обвинувачення та стороною захисту доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для правильного встановлення всіх обставин, що входять у предмет доказування в кримінальному провадженні, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов наступних висновків.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України, п.18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до ч. ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підстав яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Згідно до ст. 337 КПК України,судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 94 КПК України, встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Ст. 373 КПК України встановлено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.

Таким чином, дані обвинувального акту та докази надані стороною обвинувачення в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, не дають змогу прийти до висновку, що в діях ОСОБА_3 в є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України, оскільки відсутня як об'єктивна так і суб'єктивна сторона злочину.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно, відсутність зв'язків з антигромадськими елементами, індивідуальні властивості особи: стать, вік, стан здоров'я, родинний стан (одружений), має на утриманін двох неповнолітніх дітей, спосіб життя обвинуваченого, місце роботи та рід занять.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку що в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у тому, що ОСОБА_3 будучи суб'єктом злочину, тобто фізичною осудною особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення дійшов злочинної змови з невстановленими слідством особами, адвокатом та невстановленими слідством посадовими особами Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, на вчинення в інтересах ОСОБА_3 обману представників Київської міської ради, які діють в інтересах та від імені територіальної громади м. Києва та яку згідно із законом уповноважено приймати рішення про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 з метою придбання на свою користь права власності на земельну ділянку площею 0,0458 га (кадастровий № - НОМЕР_1), що по АДРЕСА_3 через протиправне заволодіння будівлями під літерою «Б» житловою площею 140, 5 кв. м., загальною площею 197, 9 кв. м. та під літерою «В» загальною площею 51, 6 кв. м., що на ній розташовані шляхом приховання такого факту.

В даному випадку, оцінюючи докази, відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому діяння, а докази, досліджені у судовому засіданні, є недостатньо переконливими для обґрунтування його винуватості в пред'явленому обвинуваченні та для ухвалення обвинувального вироку.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Накладений арешт на майно, у відповідності до ст. 174 КПК України, слід скасувати після набрання вироком законної сили.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та виправдати його у зв'язку з не доведенням що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати за проведення експертиз від 06.06.2016 за № 23052/15-41, від 19.07.2016 за № 19/12-3/69, від 28.07.2016 за № 7875/7876/16-32, від 26.12.2016 за №12611/12612/16-32/19916?19925/16/32 в даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/1901/16-к від 26.01.2016 на земельну ділянку площею 0,0458 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 551309080000, кадастровий номер: НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; нежилі приміщення загальної площі 258,6 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 168818880000; домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 47841680000 - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні: оригінал зустрічної заяви ОСОБА_3 від 08.11.2012 про визнання права власності на 3 арк., оригінал заяви ОСОБА_3 від 21.01.2013 про роз'яснення рішення суду на 2 арк., оригінал висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 0340 від 29.10.2012 на 10 арк. - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: О.В. Бірса

Суддя: В.П. Гончарук

Суддя: В.П. Катющенко