Рішення № 74993393, 18.06.2018, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/769/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2018 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

судді Гуняк О.Я.,

за участі секретаря судових засідань: ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12,ОСОБА_13, треті особи: Бібрська міська рада Перемишлянського району Львівської області та орган опіки і піклування Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи: Бібрська міська рада Перемишлянського району Львівської області та орган опіки і піклування Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області та просив:

- усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком, що знаходиться за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Грушевського, буд. 20 шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - за адресою: вул. Грушевського,буд .20 АДРЕСА_1. ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Грушевського, буд. 20 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21.10.2015року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 Зазначив, що житловий будинок має загальну площу 133,8кв.м., з яких 67,7 кв.м. – житлова площа та фактично розподілений на дві окремі квартири у яких проживають відповідачі разом із членами їх сімей. Звертає увагу суду на те, що з моменту набуття у власність житлового будинку позивач не може реалізувати своє право власності на зазначене майно, здійснювати користування та розпорядження ним у зв’язку із незаконним проживанням у ньому відповідачів. Покликається на те, що нікому згоди на проживання у вищезгаданому житловому будинку не надавав. Неодноразово звертався із вимогою звільнити займану житлову площу, проте у добровільному порядку відповідачі відмовляються. В обґрунтування позову покликається на вимоги ст.ст.321,386,391ЦК України, ст.ст.116, 150,155 ЖК УРСР та вважає, що оскільки житловий будинок належить на праві приватної власності позивачу, зайнятий відповідачами самоправно, жодних правових підстав для проживання у ньому у відповідачів немає, а відтак такі повинні бути виселені без надання їм іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з мотивів викладених у ньому, просили такий задовольнити. Окрім цього зазначив, що рішенням виконавчого комітету Бібрської міської ради №78 від 29.09.2008року видано ордер на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 72,9 м2, житловою площею 48,3м ОСОБА_7 в складі сім’ї чотирьох осіб. ОСОБА_15 інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є власниками 1/4 частин квартири, що за адресою: АДРЕСА_4.

В судовому засіданні відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов заперечили, в задоволенні такого просили відмовити.

Представник ОСОБА_7 – ОСОБА_16 пояснив, що доводи позивача щодо самоправного зайняття відповідачами спірного житлового будинку відсутності, такі на законних підставах проживають у ньому. Відповідач – ОСОБА_7 та члени її сім’ї проживають у спірному будинку із 1963 р. 15.12.1987 р. Виконавчим комітетом Бібрської міської ради депутатів трудящих м. Бібрка на ім’я ОСОБА_7 видано ордер №157, згідно якого її сім’я складається із 6-ти чоловік. 10.10.1993р. між ОСОБА_17, як наймодавцем та квартиронаймачами квартири №1 ОСОБА_18 та квартири №2 ОСОБА_19 укладено угоду найму квартири у спірному будинку. Вказана угода укладена на невизначений строк. Звертає увагу суду на те, що позивач є онуком ОСОБА_17, після смерті якої спірний будинок успадкувала його мати – ОСОБА_20, а в подальшому позивач.

Покликається на те, що домовленість про користування відповідачами спірним будинком закріплена ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 16.05.1997 року . Вважає, що станом на сьогодні діє договір найму спірного будинку, який у судовому порядку недійсним не визнавався та зберігає чинність для нового його власника – позивача. Покликається на те, що безпідставним є твердження позивача про наявність підстав для виселення відповідачів без надання відповідачам іншого житла, оскільки ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого житлового приміщення і як виняток передбачає вичерпний його перелік.

Крім цього зазначив, що хоча ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є власниками 1/4 частин квартири, що за адресою: АДРЕСА_5, така надана їм згідно рішення виконавчого комітету Бібрської міської ради від 18.08.1999р. Однак, вважають, що рішенням Бібрської міської ради народних депутатів Перемишлянського району Львівської області від 30.09.1993року попереджено ОСОБА_17, що житлові квартири будуть звільнені після надання квартиронаймачам п. Шаміній С.П. та п. Медведенко С.В. рівноцінних житлових квартир. Вважає, що житлова квартира надана Бібрською міською радою не може вважатися рівноцінним житлом, оскільки така непридатна для проживання і відповідачі не можуть переселитися в таку для проживання. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 впродовж тривалого часу зверталась у виконавчий комітет Бібрської міської ради щодо виділення з міського бюджету коштів на проведення найбільш дороговартісних робіт: електропостачання, водопостачання, газопостачання, опалення, встановлення туалету, що дасть можливість виконати попередні рішення міської ради.

Відповідач ОСОБА_4 пояснила, що житлове приміщення за адресою: м. Бібрка, вул. Грушевського,20/1 Перемишлянського району вона та члени її сім’ї займають на підставі ордеру №19 від 27.10.1989 року, виданого виконкомом Бібрської міської ради. В даному житлі вона та члени її сім’ї проживають з народження , що стверджується довідкою виконкому Бібрської міської ради від 30.07.1996 року. Вважає, що першим власником будинку була ОСОБА_17 на підставі рішення Бібрської міської ради №117 від 30.09.1993 р. , згідно якого її було попереджено про те, що житлові приміщення будуть звільненні після надання квартиронаймачам: ОСОБА_21 та ОСОБА_7 рівноцінних житлових приміщень згідно чинного законодавства.

В судове засіданні відповідачі: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи: Бібрська міська рада Перемишлянського району Львівської області та орган опіки і піклування Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток. А тому, відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідачів та представників третіх осіб.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, третіх осіб, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, розглядаючи спір в межах позовних вимог суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлені такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібка, вул. Грушевського, буд. 20 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серії та номера 562, виданого 21.10.2015року, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10-11).

15.12.1987року ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Бібрської міської Ради депутатів трудящих від 10.12.1987року №209 видано ордер №157, сім’я якої складається із 6 чоловік на право зайняття двох кімнат, загальною площею 32,8 кв. метрів в квартирі будинку №20/2, вул. Леніна в м. Бібрка Перемишлянського району (а.с. 57).

27.10.1989року ОСОБА_18 на підставі рішення виконкому Бібрської міської Ради депутатів трудящих від 12.10.1989року №149 видано ордер №19, сім’я якої складається із 6 чоловік на право зайняття двох кімнат, загальною площею 33,9 кв. метрів в квартирі будинку №20/1, вул. Леніна в м. Бібрка Перемишлянського району (а.с. 24).

Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

ОСОБА_15 практики Європейського суду з прав людини «втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Зокрема, друге речення першого пункту дозволяє позбавлення майна лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів»

Стаття 1 Протоколу № 1 дає змогу зробити висновок про те, що: власник володіє всією повнотою влади стосовно власного майна, може робити будь-які дії, які не заборонені законом і не порушують прав третіх осіб; право власності є абсолютним, отже, власнику протистоять будь-які треті особи (враховуючи державу), які в свою чергу повинні утримуватися від дій, що порушують права власника. Ця норма закріплює право власника на безперешкодне користування своїм майном. У такому контексті порушенням права власності особи буде вважатися і факт ненадання можливості користуватися своїм майном.

Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права встановлено, що держави, які беруть участь у ньому, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, а також на неухильне поліпшення умов житла (ст.11).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння.

У силу положень ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, ст.ст.319, 358 ЦК всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ст.321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК).

Право на судовий захист та його спосіб передбачено ст.16 ЦК і, зокрема, ст.391 цього ж кодексу, відповідно до яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст.383 ЦК та ст.150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у права власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Підставою для подання позову про захист свого права від осіб, які перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном позивач зазначає перешкоди, які чинить йому відповідачі як власнику, тобто посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідачів у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому суд вважає, що для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об’єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що помешкання в м. Бібрка, вул. Грушевського,буд 20 Перемишлянського району Львівської області належить позивачу ОСОБА_2. Однак, що стосується тверджень позивача щодо самоправного зайняття відповідачами житлового будинку без жодних правових підстав слід зазначити. Сім`я ОСОБА_7В та ОСОБА_18П на законних підставах ( рішенням виконкому Бібрської міської Ради депутатів трудящих від 10.12.1987року №209 видано ордер №157, рішенням виконкому Бібрської міської Ради депутатів трудящих від 12.10.1989року №149 видано ордер №19), правомірно вселились у житло, яке займають, а тому підстав вважати вселення самоправним, без жодних правових підстав немає.

ОСОБА_15 рішення №117 від 30.09.93р. виконавчого комітету Бібрської міської ради народних депутатів Перемишлянського району Львівської області повернуто житловий будинок та господарські будівлі в натурі в м. Бібрка по вул. Грушевського,20 - ОСОБА_17. Вилучено з балансу управління будинками виконкому Бібрської міської Ради народних депутатів житловий будинок в м. Бібрка по вул. Грушевського, 20. Зобов’язано власника житлового будинку в м. Бібрка по вул. Грушевського,20 ОСОБА_22 укласти угоду по найму житла із квартиронаймачами - ОСОБА_18 та ОСОБА_23 у відповідності до діючих ставок квартирної плати. Попереджено ОСОБА_17, що житлові квартири будуть звільненні після надання квартиронаймачам - ОСОБА_18 та ОСОБА_7 рівноцінних житлових квартир згідно чинного законодавства (а.с.25).

19.10.1993 року ОСОБА_17 з одного боку, як власника будинку і квартиронаймачі з другого боку - ОСОБА_18 та ОСОБА_7 уклали угоду по найму житлового будинку №20 на вул. Грушевського,20, м. Бібрка Перемишлянського району Львівської області. ОСОБА_15 якої зобов’язувались вносити щомісячно квартплату (а.с.55).

Так, відповідно до ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Інші підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла передбачені п.п. 2, 3 цієї статті для житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності.

ОСОБА_15 із ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

За змістом статті 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Статтею 814 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до частини першої статті 821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п’ять років.

Зважаючи на те, що сім’я ОСОБА_18П правомірно вселилась і займає спірну квартиру, тому її неможливо висилити без надання іншого житлового приміщення. Більше того, на виконання вимог рішення №117 від 30.09.93р. виконавчого комітету Бібрської міської ради народних депутатів Перемишлянського району Львівської області дана житлова квартира не може бути звільнена, оскільки квартиронаймачам не надано рівноцінних житлових квартир згідно чинного законодавства. У задоволенні позову ОСОБА_2 про усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком, що знаходиться за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Грушевського, буд. 20 шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - за адресою: вул. Грушевського,буд .20 АДРЕСА_1 слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_2 про усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком, що знаходиться за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Грушевського, буд. 20 шляхом виселення ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - за адресою: АДРЕСА_6, такі підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Бібрської міської ради Перемишлянського району №72 від 18.03.1999р. ОСОБА_7 надано квартиру по вул. І. Франка, 18 в м. Бібрка в складі п’яти чоловік, враховуючи те, що квартира в якій проживає ОСОБА_7, згідно рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих повернуто її власнику ОСОБА_17 (а.с.119).

Рішенням виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області №78 від 29.09.2008року видано ордер на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_7, загальною площею 72,9м2, житловою 48,3 м2 ОСОБА_7 в складі сім’ї 4 чол. (а.с.120).

ОСОБА_15 інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира, що за адресою: АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право власності виконавчого комітету Бібрської міської ради від 01.12.2008р. перебуває у спільній частковій власності: ОСОБА_7, ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 .

Таким чином, оскільки сім’ї ОСОБА_7 в складі п’яти чоловік надано квартиру по вул. І. Франка,18 в м. Бібрка Перемишлянського району, загальною площею 72,9м2, враховуючи те, що квартира в якій проживає ОСОБА_7, згідно рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих повернуто її власнику ОСОБА_17. Право власності на зазначену квартиру зареєстроване у встановлено законом порядку 26.01.2009року. Дана квартира є вільною і юридично, і фактично, чого сторони також не заперечили.

Що стосується тверджень відповідачів, що житлова квартира надана Бібрською міською радою не може вважатися рівноцінним житлом, оскільки така непридатна для проживання і у відповідачів немає можливості переселитися в таку для проживання слід зазначити.

Так, дійсно в матеріалах справи міститься довідка КП “Бібрський комунальник” Бібрської міської ради Перемишлянського району від 06.02.2018р. №151-29 про те, що квартира АДРЕСА_8 перебуває в непридатному для проживання стані. Дана квартира потребує капітального ремонту ( в квартирі відсутнє електропостачання, водопостачання, газовідведення (а.с. 134).

ОСОБА_15 обстеження житлових умов від 12.04.2018року встановлено, що будинок №18 по вул. Івана Франка в м. Бібрка знаходиться у задовільному технічному стані. Електропостачання, водопостачання, газопостачання відсутнє. На момент огляду комісією умов проживання сім’ї ОСОБА_7 встановлено, що квартира АДРЕСА_9 потребує капітального ремонту та перебуває в непридатному для проживання стані (а.с.148).

Свідок ОСОБА_24, дав показання про те, що він працює інженером КП “Рідне місто” та 17.04.2018році у складі комісії здійснював обстеження квартири №3 по вул.. І. Франка в м. Бібрка. Візуально даний будинок в задовільному стані. На першому поверсі такого проживає сім’я. Однак, зайшовши в середину квартири побачив, що така є у незадовільному стані. Відсутня підлога, стіни потріскані, стеля впала. Відсутнє підключення електропостачання, водопостачання та газовідведення. Технічно можливо підключитися до комунікацій.Квартира не придатна для проживання та потребує капітального ремонту. На його думку, проживання в даній квартирі є небезпечним.

Свідок ОСОБА_25, дала показання про те, що вона працює директором КП “Бібрський комунальник” та 17.04.2018році у складі комісії здійснював обстеження квартири №3 по вул. І. Франка в м. Бібрка. На першому поверсі такого проживає сім’я. В середині квартири є у незадовільному стані. Відсутня підлога, стіни потріскані, стеля впала, пошкоджена деревина. Відсутнє підключення електропостачання, водопостачання та газовідведення. Квартира не придатна для проживання та потребує капітального ремонту. В даному житлі багато років ніхто не проживав, є сирість. На її думку, проживання в даній квартирі є небезпечним.

Відповідно до ст. 7 ЖК України непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської

(міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про “Приватизацію державного житлового фонду” не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей).

Тому, зважаючи на те, що сім’я ОСОБА_23 займала дві кімнати, загальною площею 32,8 кв. метрів в квартирі будинку №20/2, вул. Леніна в м. Бібрка Перемишлянського району, натомість, надано квартиру по вул. І. Франка, 18 в м. Бібрка Перемишлянського району загальною площею 72,9м2, житловою 48,3 м2. Тому, відсутні підстави для ствердження щодо нерівноцінності наданого житла. Потреба у капітальному ремонті, як підстава до непридатності для проживання неможе слугувати для твердження щодо нерівноцінності житла.

На підставі наведеного, позов слід задовольнити частково. Усунути перешкоди з боку ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_12 права користування та розпорядження житловим будинком № 20, квартири №2, що за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Грушевського.

Виселити ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_12 із житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_10.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Усунути перешкоди з боку ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_12 права користування та розпорядження житловим будинком № 20, квартири №2, що за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Грушевського.

Виселити ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_12 із житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_10.

В задоволення решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: ОСОБА_2, АДРЕСА_11, ІПН НОМЕР_1

Відповідач:ОСОБА_4, АДРЕСА_12.

Відповідач: ОСОБА_8, АДРЕСА_12.

Відповідач: ОСОБА_9, АДРЕСА_12.

Відповідач:Драпак ОСОБА_26, АДРЕСА_13.

Відповідач: ОСОБА_11, АДРЕСА_12.

Відповідач:ОСОБА_27, АДРЕСА_14.

Відповідач:ОСОБА_12, АДРЕСА_14.

Відповідач: ОСОБА_13, АДРЕСА_14.

Відповідач: ОСОБА_7, АДРЕСА_14

Третя особа: Бібрська міська рада Перемишлянського району Львівської області Львівська область, Перемишлянський район, м.Бібрка, вул. Тарнавського, 22

Третя особа: орган опіки та піклування Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Привокзальна, 3

27 червня 2018 року складено повне судове рішення.

Суддя ОСОБА_28