Ухвала суду № 74990714, 26.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/4134/16

УХВАЛА

26 червня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року адмністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, 11.06.2018 відповідачем до суду подано апеляційну скаргу.

З матеріалів справи вбачаться, що Державна фіскальна служба України 28.12.2017 вже зверталася до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу залишено без руху у зв’язку з тим, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, надано строк для усунення недоліків (а.с. 28-29 том 2).

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 повернуто апелянту у зв’язку з невиконанням вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 33-34 том 2).

Як зазначалось вище, 11.06.2018, тобто з пропуском встановленого строку Державною фіскальною службою України повторно подано апеляційну скаргу, до якої додано документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, в якій поновити строк на апеляційне оскарження.

Вказана заява обгрунтована тим, що у зв'язку з тимчасовим блокуванням рахунків, у відповідача була відсутня можливість сплатити судовий збір.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України.

Згідно з п. 12 Розділу VIІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 13 Розділу VIІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналогічно, за правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов’язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім того, тимчасове зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов’язаними.

При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов’язані з дійсно непереборними та об’єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №820/4420/18).

Крім того, ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 чітко визначено спосіб усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору, що, однак, не було виконано відповідачем у встановлений судом строк.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Креуз проти Польщі”).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов’язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв’язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов’язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може випливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №814/1646/16).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матерали справи не містять.

Відтак, апелянту слід надати інші докази поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 298 КАС України, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк в частині ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Троян