Постанова № 74990699, 26.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15382/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року, суддя Шевченко Н.М., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від №0057531404 від 07.11.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 165 518,75 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 10.10.2017 року, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Іствуд Груп" за травень - червень 2016 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 24.10.2017 року №747/26-15-14-04-03/367977249.

Перевіркою ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" податковим органом встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 132 415,00 грн., в тому числі по періодам: за травень 2016 року в сумі 58 663,00 грн., за червень 2016 року в сумі 73 752,00 грн.

За результатами висновків перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві винесене податкове повідомлення-рішення №0057531404 від 07.11.2017 року.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, тощо.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Підпунктом 198.3. ст. 193 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу п. 198.6 ст. 198 ПК).

За змістом п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За визначенням статті 1 Закону №996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої статті 9 Закону №996-XIV регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Отже, контролюючим органом можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені відповідно до норм закону та на підставі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення перевірки ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" податковим органом встановлено, що на формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період мали вплив взаємовідносини з TOB "Іствуд Груп".

Так, позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентом TOB "Іствуд Груп" на загальну суму 132 415,37 грн., у тому числі за травень 2016 року на суму 58 663,35 грн., червень 2016 року на суму 73 752,02 грн.

До перевірки надано договір поставки товарів від 22.04.2016 № 25 укладений між TOB "Іствуд Груп", що має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних умовах, в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту (постачальник) та ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс", що має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних умовах, в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту (покупець).

Відповідно до пп. 1.1. п. 1 вказаного договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар разом з усіма його складовими приналежностями та документами, що його стосуються, згідно заявки, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пп. 1.3. п. 1 договору асортимент, кількість та ціна товару визначається в видаткових накладних, рахунку-фактурі, які є невід'ємною частиною цього договору.

Умовами пп. 2.1. п. 2 договору передбачено, що ціна товару зазначається в рахунку-фактурі та видаткових накладних продавця в національній валюті України.

Підпунктом 3.1. пункту 3 договору визначено, що поставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця. Оформлення заявки проводиться покупцем у порядку, визначеному цим договором. В Заявці визначається: назва покупця; дата заявки; найменування необхідного товару, його детальні характеристики та кількість одиниць по кожній позиції товару; дата бажаного строку доставки та передачі товару; побажання щодо пункту доставки.

Відповідно до умов підпункту 4.1. пункту 4 договору постачальник на момент передачі товару зобов'язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту за травень 2016 року, що відображено у додатку 5 до декларації "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" від 15.06.2016 №9098741242 та за червень 2016 року, що відображено у додатку 5 до декларації "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" від 14.07.2016 № д9119588465.

До перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" надано наступні видаткові накладні, що містять печатки та підписи посадових осіб позивача (ОСОБА_3.) та TOB "Іствуд Груп" (ОСОБА_4), в графі місце складання яких значиться "м. Київ" та рахунки-фактури підписані ОСОБА_4

При цьому, як убачається з матеріалів справи, до перевірки не надано зазначені в п. 3.1 договору поставки товарів від 22.04.2016 № 25 заявки, що мали б містити побажання щодо пункту доставки, про що складено акт від 17.10.2017 №1024/26-15-14-04-03 про ненадання до проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" первинних документів.

Як пояснив в ході апеляційного розгляду справи представник апелянта зазначені заявки не збереглися, а тому надати їх не має можливості.

Відповідно до п. 74.1. ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів, а результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У результаті опрацювання податкової інформації по контрагенту TOB "Іствуд Груп" встановлено наступне, що останній звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб, суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманих з них податків (форма 1-ДФ), до органів ДФС подано за перший квартал 2016 року. Відповідно до інформації наведеної в зазначеному звіті, кількість працюючих 1 особа, яка значиться як директор та головний бухгалтер TOB "Іствуд Груп", а саме ОСОБА_2.

За результатами аналізу інформації з ЄРПН, не встановлено реєстрації податкових накладних контрагентами-постачальниками на адресу TOB "Іствуд Груп" з номенклатурою товарів (коліно, труба, муфта, радіатор, сітка, шпаклівка, пісок, гіпсокартон тощо), що вказана контрагентом в податкових накладних зареєстрованих на адресу ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс".

Крім того, не встановлено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН від контрагентів-постачальників на адресу TOB "Іствуд Груп", які свідчили б про залучення третіх осіб до виробництва, зберігання чи транспортування ідентифікованого товару по ланцюгу постачання до ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс".

Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки не підтверджено факт реалізації товару (коліно, труба, муфта, радіатор, сітка, шпаклівка, пісок, гіпсокартон тощо) від контрагента TOB "Іствуд Груп" на адресу ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс", що свідчить про те, що правочини між позивачем та вищезазначеним контрагентом - постачальником на загальну суму 794 492,00 грн., у тому числі ПДВ 132 415,00 грн., здійснені без мети настання реальних наслідків.

Оскільки реальність та можливість вчинення господарських операцій з постачання товару (коліно, труба, муфта, радіатор, сітка, шпаклівка, пісок, гіпсокартон тощо) у постачальника TOB "Іствуд Груп" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Крім того, за результатами перевірки не встановлено походження товару (коліно, труба, муфта, радіатор, сітка, шпаклівка, пісок, гіпсокартон тощо) по ланцюгу постачання, що також свідчить про безпідставне формування податкового кредиту ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" у травні, червні 2016 року по отриманих від контрагента TOB "Іствуд Груп" податкових накладних, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки не мають статусу юридично значимих.

Отже, реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальника TOB "Іствуд Груп" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Таким чином у ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Суд вважає також за необхідне звернути увагу на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2017 року № 757/56577/17-к, в рамках кримінального провадження М 32016100060000117 в якій значиться наступне:

"В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 за попередньою змовою з підконтрольними їм особами, в тому числі з гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, використовуючи реквізити підконтрольних підприємств, в тому числі ТОВ "ІСТВУД ГРУП" (39857923) здійснювали незаконну діяльності, яка направлена на ухилення від сплати податків при реалізації імпортованих товарно-матеріальних цінностей за готівку та надання послуг з незаконного формування податкового кредиту з ПДВ транзитно-конвертаційним групам, які в свою чергу формують податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, за рахунок проведення безтоварних операцій та взаєморозрахунків на суму понад 21 млн. грн. із спеціально створеними, придбаними для цього підконтрольними їм підприємствами, тобто причетні до вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.".

Від оперативного управління ГУ ДФС у місті Києві отримано службовий лист від 28.02.2017 за №657/26-15-21-09, згідно якого в рамках к\п №32016100060000117 від 29.07.2016, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України допитано ОСОБА_4 щодо непричетності до діяльності підприємства TOB "Іствуд Груп".

Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснила, що, маючи тяжке матеріальне становище, погодилася на пропозицію знайомої ОСОБА_8 за певну грошову винагороду підписати реєстраційні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Іствуд Груп", при цьому, жодних інших документів, пов»язаних з діяльністю даного товариства, як директор ніколи не підписувала. Надані свідку для огляду в судовому засіданні копії накладних та договору поставки № 25 від 22.04.2016, остання вказала, що в графі "Директор (підпис) ОСОБА_2В." наявний не її підпис, а іншої особи.

Статтею 551 Господарського кодексу України визначено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (утрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників.

У зв'язку з вказаним, договір поставки товарів від 22.04.2016 №25, податкові накладні, видаткові накладні виписані TOB "Іствуд Груп" на адресу позивача не мають юридичної сили первинних документів і, як наслідок, ТОВ "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" неправомірно сформувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Беручи до уваги неможливість відстеження ланцюга постачання до імпортера/виробника, невідповідність номенклатури податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН по ланцюгу постачання на адресу TOB "Іствуд Груп", отримані пояснення директора (головного бухгалтера) TOB "Іствуд Груп" щодо непричетності до здійснення фінансово-господарської діяльності, встановлено нереальність фактичного здійснення операцій щодо поставки товарно-матеріальних цінностей (коліно, труба, муфта, радіатор, сітка, шпаклівка, пісок, гіпсокартон тощо) на адресу позивача.

Крім того, судова колегія зазначає, що платник податків повинен бути обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Що стосується доводів представника апелянта про те, що придбані у контрагента товари були використані у виробництві та під час проведення ремонтних робіт орендованих приміщень, судова колегія зазначає наступне.

В ході апеляційного розгляду представник позивача не зміг надати чіткі пояснення та додази того, що саме придбана у контрагента сировина та товар пройшли по складу та використані у господарській діяльності.

Зокрема, представник пояснив, що придбаний товар використано під час ремонту, який здійснювався власними силами за допомогою працівників товариства та найманих працівників. Проте, позивачем не надано відповідних документів, які б свідчили, що товар було використано у власній діяльності із залученням найманих працівників.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуцального права.

Доказів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 165 518,75 позивачем не надано.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від №0057531404 від 07.11.2017 року.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-виробнича компанія "Стімекс" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 27 червня 2018 року.