Рішення № 74990661, 20.06.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/1344/18

Провадження №2/712/862/18

20 червня 2018 року

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання – Олефіренко В.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси за правилами загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, Міністерство оборони України, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: начальник 1347 військового представництва Міністерства оборони України, про зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_4 обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (м.Черкаси, вул.Хоменка,19), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: 1347 військове представництво Міністерства оборони України (вул.Б.Вишневецького,85, м.Черкаси), Міністерство оборони України (просп.Повітрофлотський,6, м.Київ-168) та просив суд зобов"язати ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв"язку з поновленням його на роботі за період з 30 листопада 2016року по 06 березня 2017 року включно у розмірі 7341,84 гривень, також середній заробіток за період з 07 березня 2017року по 17 листопада 2017року та оплатити листки непрацездатності серії АДЗ №296172, 296558, 296758.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.03.2017р. у справі №712/14661/16-ц, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19.04.2017р., позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано незаконним та скасовано наказ № 69 начальника 4 військового представництва Міністерства оборони України від 30 листопада 2016 року в частині звільнення з 30 листопада 2016 року ОСОБА_1, інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку з розформуванням 4 військового представництва Міністерства оборони України.Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України з 30 листопада 2016 року. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30 листопада 2016року по 6 березня 2017 року включно у розмірі 7341 грн. 84 коп. Стягнуто з Міністерства оборони України в дохід держави судовий збір у розмірі 1280 грн. Наказом начальника 1347 війського представництва Міноборони України №183 від 17.11.2017р. позивача поновлено на попередній роботі на посаді інженера-технолога 4 військового представництва Міноборони України з 30.11.2016р. та цим же наказом його звільнено з 17.11.2017р. з займаної посади в порядку переведення у 1347 військове представництво Міноборони України. З 18.11.2017р. позивача призначено на посаду економіста групи №4 у вказаному представництві. Цим же наказом направлено до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату (довольчого фінансового органу) документи для виплати йому коштів за вимушений прогул у зв"язку з поновленням його на роботі за період з 30.11.2016р. по 06.03.2017р. включно у розмірі 7341,84 грн. за період з 07.03.2017р. по 17.11.2017р. з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги при звільненні та листків непрацездатності серії АДЗ №296172, 296558, 296758. Станом на 07.02.2018р. рішення суду не виконане, також не виконаний наказ №183 від 17.11.2017р. і позивачу не виплачено ні середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також не оплачені листки непрацездатності. Листом №6/7/1018 від 08.12.2017р. ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат повідомив начальника ПЗ №1347 про неможливість виплати позивачу вищевказаних коштів та рекомендовано звернутись до суду. У зв"язку з викладеним, позивач звернувся до суду за захистом порушених трудових прав.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з ти підстав, що позивач в трудових відносинах з ОСОБА_4 ОВК не перебував і не перебуває, так як останній працював в 1347 військовому представництві Міністерства оборони України. Далі, вимоги позивача ґрунтуються на судовому рішенні Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.03.2017р., з якого слідує, що всі грошові кошти підлягають стягненню з Міністерства оборони України. Вищевказане свідчить, що іде визначений Законом механізм та порядок стягнення грошових коштів відповідною державною виконавчою службою, відповідно до рішення суду, який видав позивачу виконавчий лист, а тому вимоги позивача про повторне стягнення з тих же підстав та до одного і того ж відповідача суперечить чинному законодавству. Що стосується ОСОБА_4 ОВК, то останній є фінансовим органом, в якому на грошовому забезпеченні знаходиться 1347 військове представництво Міністерства оборони України, в якому і працює позивач. Тобто, всі кошторисні призначення на оплату всіх видатків перераховуються на рахунок ОСОБА_4 ОВК, а після відповідно до кошторисних призначень та наказів керівника 1347 військового представництва Міністерства оборони України проходить оплата всіх видатків останнього. Щодо виплат по листам непрацездатності позивачу ОСОБА_4 ОВК, то такі вимоги ОСОБА_4 ОВК не може виплатити, оскільки такий розрахунок за попередні роки повинен був здійснити орган, який виплачував грошові кошти позивачу (період його непрацездатності), тобто фінансовий відділ військового представництва, де позивач стояв на грошовому забезпеченні. Отже, листки непрацездатності для оплати військове представництво повинно було надіслати в Міністерство оборони України, яке являється відповідачем та виконавцем рішення суду, оскільки ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси визначено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2017р. по день винесення рішення – 6 березня 2017р., який являється середнім заробітком для нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності, визначеного відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100. Крім того, оплата середнього заробітку за період з 07.03.2017р. по 17.11.2017р. також повинна була проведена військовим представництвом, а оскільки такі кошти значаться за 2017 рік, то відповідно до Бюджетного кодексу України, виплата їх в 2018 році є порушенням відповідного кодексу, який забороняє проводити оплату заборгованості за 2017 рік. З урахуванням викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.04.2018р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов"язати Міністерство оборони України та ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв"язку з поновленням його на роботі за період з 07 березня 2017 року по 17 листопада 2017 року та оплатити листки непрацездатності серії АДЗ №296172, 296558, 296758.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18.05.2018р. залучено до участі в справі в якості співвідповідача Міністерство оборони України.

У відзиві на позов Міністерство оборони України вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими, оскліьки позивач до Міністерства оборони України як виконавця рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.03.2017р. не звертався і відповідь, яку б міг оскаржити в судовому порядку у разі незгоди не отримував. ОСОБА_4 ОВК є фінансовим органом, в якому на грошовому забезпеченні знаходиться 1347 військове представництво Міністерства оборони України, в якому з 18.11.2017р. працює позивач. Тобто всі кошторисні призначення на оплаті всіх видатків перераховується на рахунок ОСОБА_4 ОВК, а після відповідно до кошторисних призначень і наказів керівника 1347 військового представництва Міністерства оборони України проходить виплата всіх видатків останнього. Листки непрацездатності позивачу оплатити згідно чинного законодавства неможливо, оскільки такий розрахунок повинен був здійснити той орган, який виплачував грошові кошти позивачу (період його непрацездатності), тобто фінансовий відділ військового представництва, де позивач стояв на грошовому забезпеченні до 17.11.2017 року. Крім того, оплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.03.2017р. по 17.11.2017р. також повинна була проведена військовим представництвом, де був поновлений позивач, а оскільки такі кошти значаться за 2017 рік, то виплата їх в 2018 році відповідно до Бюджетного Кодексу України є порушенням відповідного Кодексу, який забороняє проводити оплату заборгованості за 2017 рік. Просить відмовити у позові, оскільки Міністерство оборони України не може бути відповідачем за відповідним позовом.

В судовому засіданні позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вказав, що рішенням суду він був поновлений на роботі з 30.11.2016р. зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2016р. по 06 березня 2017 року в сумі 7341,84 грн. Хоча вказане рішення суду в частині поновлення на роботі було допущене до негайного виконання наказ про його поновлення був виданий 17.11.2017р. та з 18.11.2017р. позивач переведений до 1347 військового представництва Міністерства оборони України. В період з 06 березня 2017р. по 21 квітня 2018 року позивач хворів та листки тимчасової непрацездатності після поновлення на роботі надав за місцем роботи, однак рішення по виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності не прийняте, також не виплачений йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період після постановлення рішення про його поновлення на роботі до видачі наказу про поновлення, листом від 08.12.2017р. ОСОБА_4 обласний комісаріат відмовив у оплаті листків непрацездатності, тому звернувся з даним позовом, просив суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 позов не визнав та просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи ОСОБА_3 пропонував вирішити позов на розсуд суду, вказав, що листки непрацездатності серії АДЗ №296172, 296558, 296758 ОСОБА_4 ОВК повернуті у 1347 військове представництво без оплати та рішення комісії соціального страхування питання щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності не приймалось.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 із 7 вересня 2011 року працював на посаді цивільного працівника інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України.

Відповідно до витягу з наказу 4 військового представництва Міністерства оборони України (по стройовій частині) № 69 від 30 листопада 2016 року ОСОБА_1, інженера-технолога, звільнено відповідно до п. 1 ст.40 КЗпП України у звязку з розформуванням 4 військового представництва Міністерства оборони України.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 березня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2017 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України з 30 листопада 2016року. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30 листопада 2016 року по 6 березня 2017 року включно у розмірі 7341 грн. 84 коп. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місцяць допущено до негайного виконання.

Судами встановлено, що 4 військове представництво Міністерства оборони України є структурним підрозділом Міністерства України, а не окремою юридичною особою. Розформування військового представництва як структурного підрозділу фактично є зміною внутрішньої структури Міністерства оборони України, також встановлено, що Міністерством оборони України як роботодавцем звільнення позивача проведено з порушенням передбаченого законом порядку.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.( ч.4 ст.82 ЦПК України).

Ухвалою суду касаційної інстанції від 13 вересня 217 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 обласного комісаріату з підстав, що рішенням суду 06.03.2017р. питання про права та обов'язки останнього не вирішувались, так як середнього заробіток за час вимушеного прогулу стягнуто з Міністерства оборони України.

Наказом начальника 1347 війського представництва Міноборони України №183 від 17.11.2017р. позивача поновлено на попередній роботі на посаді інженера-технолога 4 військового представництва Міноборони України з 30.11.2016р. та цим же наказом його звільнено з 17.11.2017р. з займаної посади в порядку переведення у 1347 військове представництво Міноборони України. З 18.11.2017р. позивача призначено на посаду економіста групи №4 у вказаному представництві. Цим же наказом направлено до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату (довольчого фінансового органу) документи для виплати йому коштів за вимушений прогул у зв"язку з поновленням його на роботі за період з 30.11.2016р. по 06.03.2017р. включно у розмірі 7341,84 грн. за період з 07.03.2017р. по 17.11.2017р. з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги при звільненні та листків непрацездатності серії АДЗ №296172, 296558, 296758.

Листом №6/7/1018 від 08.12.2017р. ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат повідомив начальника військового представництва №1347 про неможливість виплати позивачу вищевказаних коштів та рекомендовано звернутись до суду. Також повернуті без оплати листки непрацездатності серії АДЗ №296172 за період з 06.03.2017р.по 31.03.2017р., № 296558 за період з 01.04.2017р. по 14.04.2017р., № 296758 за період з 18.04.2017р. по 21.04.2017р.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до Положення про комісію уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою № 25 від 23.06.20008 року правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 N 25 рішення про призначення чи відмову в призначенні матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом застрахованим особам, ухвалює комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства.

Судом встановлено, що у зв’язку із затримкою виконання рішення суду від 06.03.2017 року про поновлення позивача на роботі з 30 листопада 2016 року на підставі наказу від 17.11.2017р., як передбачено ст.236 КЗпП України, пунктом 5.2 вказаного наказу було вирішено питання про виплату ОСОБА_1 коштів за вимушений прогул за період з 30.11.2016 року по 06.03.2017р. та з 07 березня 2017 року по 17 листопада 2017 року з врахуванням виплаченої матеріальної допомоги при звільненні та листків непрацездатності серії АДЗ №296172 за період з 06.03.2017р.по 31.03.2017р., № 296558 за період з 01.04.2017р. по 14.04.2017р., № 296758 за період з 18.04.2017р. по 21.04.2017р.

Разом з тим, до даного часу виплата позивачу коштів на виконання даного наказу не проведена та рішення про виплату матеріальної допомоги по листкам непрацездатності комісією з соціального страхування у встановленму законом порядку не приймалось, чим порушені права позивача на оплату праці, які підлягають до поновлення та судового захисту.

Оцінивши зібрані справі докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в частині зобов"язання Міністерства оборони України виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2017року по 16 листопада 2017року включно та забезпечити розгляд комісією соціального страхування питання щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності серії АДЗ №296172, 296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року.

До висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в цій частині суд приходить з урахуванням того, що саме на Міністерство оборони України як роботодавця позивача законом покладено обов'язок забезпечити дотримання вимог законодавства про оплату праці, оскільки внаслідок поновлення на роботі трудовий договір між позивачем та Міністерством оборони України вважається продовженим незалежно від того, в якому структурному підрозділі Міністерства оборони України перебуває займана позивачем посада. Спірні правовідносини між позивачем та Міністерством оборони України врегульовані трудовим законодавством та бюджетне законодавство не вказаних правовідносин не застосовується.

Разом з тим, за період з 06.03.2017р. по 21.04.2017р. позивачу у в зв'язку з хворобою видані листки тимчасової непрацездатності, а тому відсутні підстави для стягнення за цей період середнього заробітку, оскільки вимоги про стягнення за один і тей же період і заробітку, і оплати лікарняних не грунтуються на законі.

В частині вимог до ОСОБА_4 обласного комісаріату позов не підлягає до задоволення, оскільки останній не є роботодавцем позивача, а тому не є зобов'язаним суб'єктом трудових правовідносин.

Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст. 236 КЗпП, ст.ст. 4,7,10,81,141,263-266 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволити частково.

Зобов"язати Міністерство оборони України виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2017року по 16 листопада 2017року включно та забезпечити розгляд комісією соціального страхування питання щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності серії АДЗ №296172, 296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 27 червня 2018 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.