Постанова № 74990594, 25.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2935/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Матковської З.М., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 березня 2018 року (суддя: Радченко В.Є., ухвалене в м.Львові) у справі № 461/1110/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2018р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №6179/20900/17 від 23.01.2018 року;

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16 березня 2018 року позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці ДФС №6179/20900/17 від 23.01.2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400,00 грн.; провадження у справі - закрито; стягнуто з Львівської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь держави судовий збіру розмірі 704,80 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Львівська митниця ДФС, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Як на доводи апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що згідно із нормами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, визначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України. Нормою ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу. Позивач з такою заявою до митного органу не звертався. Звертає увагу на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів, а не за не вивезення їх до Республіки Польща. Тобто відсутність дозволу на вивіз товару за митну територію України не перешкоджало позивачу доставити такий товар до органу доходів і зборів призначення. Крім цього зазначає, що судом першої інстанції неправомірно стягнуто з Львівської митниці ДФС судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив в повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт повідомлявся судом про час та місце розгляду справи однак явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.12.2017 р. близько 20 год. 38 хв. ОСОБА_2, який є водієм ФОП «Возняк Руслана Тарасівна», прибув в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС на смугу руху «червоний коридор» транспортним засобом комерційного призначення марки «DAF» модель «FH 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з загальним напівпричіпом бортовий тентований марки «SCHMITZ» модель «S01» д.н.з. НОМЕР_2, яким він перевозив вантаж: «Олія соняшникова ТМ "Golden Eggs", фасована в пет пляшки дезодорована, що використовується в якості кулінарної олії». Віправник: Приватне Підприємство "Торговий Дім "Майола", Україна, м. Львів, вул.Городоцька 155; Отримувач: GOLDEN EGGS Grzegorz Siewierski, Wierzbowa street 1, 72-006 Mierzyn Poland.

Згідно поданої експортної митної декларації №UA209180/2017/159688 оформленої Львівською митницею ДФС 21.11.2017 року, датою доставки вищевказаного вантажу до Львівської митниці ДФС є 26.11.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 винесено постанову в справі про порушення митних правил №6179/20900/17 якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 3400 гривень.

З даної постанови вбачається, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Не погодившись з даною постановою ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що постанова Львівської митниці ДФС від 23.01.2018 року у справі №6179/20900/17 є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судом першої інстанції вірно враховано, що згідно ч.1 ст.460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ст.95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Згідно з ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1.3 "Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку" (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004р. № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 року за №1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4 вказаного Порядку передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред`являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Отже, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов`язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Матеріалами справи підтверджується, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією Республіки Польща 17.11.2017 року.

21.12.2017 року Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов`язань №19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП).

Згідно Висновку ТПП Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов`язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов`язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов`язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада до 01 грудня 2017 року.

Отже, Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада по 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили.

Частиною 3 ст.14 Закону України "Про Торгово-промислові палати" від 02.12.1997 року (далі Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 цього Закону, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Згідно з частиною 2 ст.14-1 Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, з врахуванням того, що у разі виключення з 17 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, суд дійшов висновку, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 21 листопада 2017 року до 01 грудня 2017 року, а з 21 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року позивач намагався отримати дозвіл Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, а також з 02 грудня 2017 року по 04 грудня 2017 року, тобто 3 доби в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС.

З врахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є протиправною і підлягає скасуванню.

Однак, колегія суддів зазначає про безпідставне стягнення судом першої інстанції судового збору із відповідача на користь держави, оскільки особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

Таким чином, оскаржувану постанову суду слід скасувати в частині стягнення з Львівської митниці ДФС судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 272,286,308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 16 березня 2018 року у справі № 461/1110/18 - скасувати, в частині стягнення з Львівської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь держави 704,80 грн. судового збору.

В решті рішення Галицького районного суду м.Львова від 16 березня 2018 року у справі № 461/1110/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді З. М. Матковська В. С. Затолочний