Ухвала суду № 74990425, 21.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 640/10252/18 Головуючий суддя І інстанції Муратова С.О.

Провадження № 11-сс/790/994/18 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенко Я.В.,

суддів - Яковлева В.С. та Цілюрик В.П.,

секретаря - Леськів Е.П.,

за участю прокурора - Дзюба І.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Київського ВП ГУНГП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12018220490002497 від 09.06.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 днів - до 07 серпня 2018 року включно.

Визначено розмір застави у сумі 140 960 грн. до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти буде звільнено та покладено на нього обов’язки, а саме:

1)прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КГЖ України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язано слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 11 червня 2018 року до 07 серпня 2018 року включно.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 діб (а.с.62-63)

В клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що в провадженні Київського ВП ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220490002497 від 09.06.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_1.

Слідчим вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09 червня 2018 року приблизно о 03.00 годині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння маючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 31, під час сварки з раніше незнайомим ОСОБА_4, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, свідомо допускаючи їх настання, дістав ніж, яким наніс ОСОБА_4 декілька ударів ножем в область правого плеча, лівого бедра та в область грудної клітини, де знаходяться життєво важливі органи людини, спричинивши потерпілому, згідно довідки № ИБ4094 від 09.06.2018 наступні тілесні ушкодження: множинні колото-різані проникаючі та непроникаючі рани брючної порожнини, плевральної порожнини, лівосторонній пневмогемоторакс, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому була своєчасно надана медична допомога.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство та умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (а.с.2-5).

09.06.2018 року ОСОБА_1 фактично було затримано співробітниками Київського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області за адресою м.Харків, вул. Сумська, 40.

09.06.2018 року ОСОБА_1 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.

Слідчим зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- рапортом, про те, що за адресою АДРЕСА_1 в ході сварки ОСОБА_5 наніс ножове поранення своєму батьку ОСОБА_6; протоколом огляду місця події від 09.06.2018 року за адресою м.Харків, вул. Пушкінська, 31; довідкою з ДУ «Загальної та невідкладної хірургії ім..ОСОБА_7 Національної академії медичних наук України» від 09.06.2018 року; показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України; рапортом працівників ВКП Київського ВП ГУ НП;

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор зазначили, що підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років, а тому є достатні підстави вважати існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1, підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та вважав встановленим існування ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, слідчим суддею зазначено, що відповідно до вимог ст. 182 КПК України, він вважає за можливе визначити ОСОБА_1 заставу, з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, враховуючи, що підозрюваний притягується до кримінальної відповідальності вперше, його молодий вік, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п.З ч.5 ст.182 КПК України, 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 гр.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 11.06.218 року про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою та ухвалити нову, за якою обрати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 20 до 8 години за місцем знаходження його майна за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 73 Т, кв. 315.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, винесеною з невідповідністю до вимог КПК України, а обраний запобіжний захід є занадто суворим.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, захисника ОСОБА_1, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти неї, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, наявності ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Між тим, судова колегія вважає не доведеним наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, проте дана обставина не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є неспроможними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об*єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aан; 1(c), поліція не зобов*язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред*явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України обґрунтованою.

На цій стадії досудового розслідування доводи апеляції захисника не є визначальними для висновків щодо безперечної причетності підозрюваного до інкримінованого злочину та потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aри; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 177,178,182,183,193 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається саме слідчим суддею, судом з урахуванням кримінального правопорушення і межі розміру застави чітко регламентовані ч.5 ст.182 КПК України.

Більш того, ч.3 ст.183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбаченим цим Кодексом.

Слідчим суддею з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та тих фактів, що підозрюваний притягується до кримінальної відповідальності вперше, його молодий вік та відсутність судимостей, вірно визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та зазначено, що застава у в розмірі, визначеному п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 може забезпечити виконання підозрюваним на час досудового розслідування та судового розгляду покладених на нього обов'язків.

Крім того, слідчим суддею виконано вимоги ч.1 ст.194 КПК України.

Посилання апелянта на порушенням норм КПК України при оформленні процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи, судова колегія до уваги не приймає, оскільки додані до клопотання слідчого протоколи, рапорт, медична довідка не є оригіналами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а є лише їх ксерокопіями доданими до клопотання на його обґрунтування.

Зазначення захисника щодо наявності у підозрюваного постійного місця мешкання, а також того факту, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло належить 1/3 частина квартири, де проживає його бабуся, яка потребує догляду післі операції не впливає на рішення суду, та не може бути безумовною підставою для його скасування.

Окрім того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги захисника є взаємовиключними, оскільки адвокат, стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, що не пов’язаний з утриманням підозрюваного під вартою.

Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності ОСОБА_1 в скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, а також питання відносності та допустимості доказів і вірності кваліфікації скоєного, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали і з ними погоджується і апеляційний суд.

За викладених обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2018 року, щодо застосування у відношенні підозрюваного за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування до 07 серпня 2018 року включно - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: