Постанова № 74990344, 26.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року справа №805/4188/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Гайдара А.В.. ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання – Токаревої А.Г., представника відповідача – ОСОБА_2, діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 р. у справі № 805/4188/17-а (головуючий суддя І інстанції - Зеленов А.С.), складене у повному обсязі 31 січня 2018 року у м. Слов’янськ Донецької області, за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу" до ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614/а.с.3-5/.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року зазначений позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу" задоволений повністю: скасувати податкове повідомлення – рішення Дніпропетровського управління ОСОБА_3 великих платників Державної фіскальної служби від 27 липня 2017 року за №0006354614 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

25 червня 2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач – Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” зареєстровано в якості юридичної особи 03 вересня 2007 року за № 12661450000026990, включено до ЄДРОПУ за № 00191678, перебуває на обліку у Дніпропетровському відділенні ОСОБА_3 великих платників податків ДФС/а.с.10-11/.

Відповідач – ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

16 лютого 2016 року Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” було подано податкову декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 00191678 за ІV квартал 2015 року, за результатами перевірки складено акт перевірки №411/28-10-46-14-00191678 від 11 липня 2017 року/а.с.54/.

Перевіркою встановлено порушення пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме позивачем несвоєчасно подано декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за ІV квартал 2015 року, а саме 16 лютого 2016 року(граничний термін подання звітності 09 лютого 2016 року).

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 27 липня 2017 року за №0006354614 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн /а.с.20/.

Не погодившись з податковим повідомленням – рішенням позивач подав скарги до ОСОБА_3 великих платників податків ДФС та Державної фіскальної служби України, відповідно до якої просив скасувати спірне податкове повідомлення – рішення /а.с.55-57.

За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_3 великих платників податків ДФС прийнято рішення від 23 серпня 2017 року №44761/10/28-10-10-4-33, відповідно до якого скаргу позивача на податкове повідомлення – рішення залишено без розгляду та повернуто скаржнику/а.с.22/.

Державною фіскальною службою України прийнято рішення про залишення скарги без розгляду від 09 листопада 2017 року №25705/6/99-99-11-03-01-25, відповідно до якого скарга залишена без розгляду та повернуто її скаржнику /а.с.24/. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України( в редакції на час подачі декларації) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 86.2 статті 86 ПК України вбачається, що, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що в зв’язку з несвоєчасним поданням податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року, відповідачем проведено камеральну перевірку.

Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що позивачем несвоєчасно подано до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року, що є порушенням пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу Податкового кодексу України.

Однак, суд вважає за доцільне зазначити, що вказані обставини виникли не з вини позивача.

Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, відповідно до якого втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05листопада 2014 року № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053”, а також визначено перелік населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Суд зазначає, що відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вбачається, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” зареєстровано за адресою: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, відповідно до п. 20, ст. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р, м. Маріуполь входить до зазначеного переліку.

Крім того, внаслідок проведення активної фази антитерористичної операції відповідно до Указу в.о. Президента України “Про рішення Ради Національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи про подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України”, починаючи з 10 червня 2014 року внаслідок бойових дій: неодноразово зупинялися в результаті пошкоджень основних гідротехнічних, і водопровідних споруд канал “Сіверський Донець-Донбас”/далі по тексту – СДД/, Південно – Донбаський водопровід, Другий водопровід, а також водопроводів з водозаборами з каналу СДД, ПДВ і регулюючих водосховищ; періодично припинялася робота наступних фільтрувальних станцій: Слов’янська ФС № 1, 2, Горлівська ФС № 1, 2, Єнакіївська ФС, Волинцевская ФС, Макіївська ФС, Ольховська ФС, Донецька ФС, Верхньо-Кальміуська ФС, Красноармійська ФС, Велико – ОСОБА_4 В результаті зупинок фільтрувальних станцій була повністю або частково припинена подача питної води наступним населеним пунктом: м. Слов’янськ, м. Краматорськ, м. Дружківка, м. Костянтинівка, м. Горлівка, м. Дзержинськ, м. Вуглегірськ, м. Єнакієве, м. Дебальцеве, м. Кіровськ, м. Жданівка, м. Торез, м. Шахтарськ, м. Кіровське, м. Жнокомунарівськ, м. Сніжне. М. Макіївка, м. Харцизьк, м. Іловайськ, смт. Пантелеймонівка, м. Зугрес, м. Ясинувата, м. Авдіївка, смт. Красногорівка, м. Донецьк, м. Красноармійськ, м. Українськ, м. Гірник, м. Курахове, м. Селидове, м. Димитров, м. Добропілля, м. Білозерськ, м. Новодонецьк, м. Олександрівка, смт. Первомайське, смт. Водяне, м. Волноваха, м. Докучаевськ, смт. Новотроїцьк, м. Вугледар, смт. Володимирівка. Також в результаті зупинок каналу СДД і ПДВ була повністю або частково припинена подача технічної води на промислові підприємства.

Таким чином, вбачається, що всі виробничі активи товариства знаходять на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також на у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, яке відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд зазначає, що статтею 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Позивачем до матеріалів справи долучені сертифікати Торгово – промислової палати України від 25 листопада 2014 року № 1735 та № 1736, якими засвідчено настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні КП “Компанія “Вода Донбасу” господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово – промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо /а.с. 13,14/.

Крім того, Донецькою торгово-промисловою палатою надано Висновок № 2005/12.12-03 від 03 липня 2014 року, яким також засвідчено факт настання форс-мажорних обставин з 10 червня 2014 року при дотримані норм законодавчих актів України та здійсненні КП “Компанія “Вода Донбасу” господарської діяльності на території Донецької області /а.с. 15-16/.

Також в обгрунтування позовних вимог позивачем надано копію платіжного доручення №787 від 08 жовтня 2015 року про сплату 306,45грн за користування радіочастотним ресурсом України за серпень-грудень 2015 року /а.с.53/.

Таким чином, суд приймає посилання позивача на те, що позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року з обставин, які не залежать від вини позивача та які засвідчені сертифікатом Торгово – промислової палати про засвідчення форс – мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України платники податків зобов’язані у строк визначений кодексом подавати до контролюючого органу податкову звітність.

Однак, суд зазначає, що наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику ініціювати процедуру продовження граничних строків подання податкової звітності, яка передбачена Податковим кодексом України.

Так, згідно із п. 49.20 ст.49 ПК України граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

У відповідності до п.п. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 ПК України, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 84/18822 (далі – Порядок № 1044).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1044 обставини непереборної сили (форс- обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Згідно з положеннями п.п.5.4 п. 5 Порядку № 1044 відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.

За наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків (п. 7 Порядку № 1044).

Відповідно до п.п. 8.1 п. 8 Порядку № 1044 заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що позивач має право звернутися до контролюючого органу з заявою про продовження граничних строків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначеним цим Порядком (в даному випадку – обставин непереборної сили), проте така заява має бути подана тільки разом із документальним підтвердженням (сертифікатом ТПП).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до податкового органу лист з повідомленням № 17/199 від 17 лютого 2015 року про наявність обставин непереборної сили та Сертифікату Торгово-промислової палати, які стосуються справляння податків та продовження граничних строків подання податкових декларації/а.с.18/.

Аналогічного змісту лист - повідомлення № 17/1172 було подано позивачем 08 вересня 2016 року/а.с.19/.

Тобто, позивач повідомив податковий орган про наявність обставин непереборної сили засвідчених Сертифікатом Торгово-промислової палати, та підстави для продовження граничних строків подання податкової декларації.

Отже позивач звільнений з 10 червня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов’язань,а в даних правовідносинах, за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Отже, податкове повідомлення – рішення від 27.07.2017 №0006354614 винесене Дніпропетровським управлінням ОСОБА_3 великих платників податків ДФС є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню і підстави для скасування рішення суду відсутні.

В повному обсязі постанова складена 26 червня 2018 року.

Керуючись ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст. 328, ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби -залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 р. у справі № 805/4188/17-а за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу" до ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 26 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_5

ОСОБА_1