Ухвала суду № 74989646, 27.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

"27" червня 2018 р.Дніпросправа № П/811/2118/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Круговий О.О.

перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року у справі №П/811/2118/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

05 червня 2018 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Відповідно п. 1 до ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Заявником судовий збір не сплачено, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.

Розглянувши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим матеріали апеляційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо наявності передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для звільнення відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, від сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у зазначеній нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Водночас, обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб'єкт владних поноважень, не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору. ( Вказана позиція неодноразово висловлювалась в Постановах Пленуму ВАСУ щодо практики застосування приписів ЗУ "Про судовий збір").

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ( в редакції з 15 грудня 2017 року) визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1600,00 грн.

Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами є визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 960грн. (1600грн. х 0.4 х 150 %)

Таким чином, відповідачу слід доплатити несплачену суму судового збору у розмірі 960грн за реквізитами:

Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.

Крім того, апеляційна скарга подана відповідачем із порушенням строків встановлених ст. 295 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Встановлені обставини справи свідчать, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було проголошено в судовому засідання 13 квітня 2018 року. Дату складання повного тексту судового рішення не зазначено.

Між тим, з апеляційною скаргою на рішення суду від 13.04.2018 року відповідач звернувся лише 05 червня 2018 року, тобто із пропуском тридцятиденного строку з моменту його прийняття, а в апеляційній скарзі заявником не зазначено дату отримання копії оскаржуваного рішення, при цьому відповідач не заявляє клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України суддя, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року у справі №П/811/2118/17 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.О. Круговий