Ухвала суду № 74989291, 27.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

27 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 488/981/15-а

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Турецька І.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2017 року поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

Суд залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльності управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області щодо невиконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15.05.2006 року в справі № 742ц/2006, № 2-772/2005 по виконавчим листам Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.06.2006 року, 09.04.2008 р., 28.04.2009 р., 17.12.2012 р. в справі № 2-772/2005.

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Державної казначейської служби України – задовольнив частково.

Стягнув з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 23 571,60 грн. матеріальних збитків та 3500 грн. моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовив.

На зазначену постанову суду 12 червня 2018 року Державна казначейська служба України у Миколаївській області поштою подала апеляційну скаргу.

Суддя-доповідач перевіривши строки подання апеляційної скарги дійшов наступного висновку.

Згідно з п.13 ч.1 Перехідних положень КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції ухвалена до набрання чинності редакцією Кодексу від 15 грудня 2017 року. У зв’язку з чим, дане судове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом строків, що передбачені КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В матеріалах справи відсутні докази отримання апелянтом оскаржуваної постанови суду першої інстанції. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження також не зазначено дату отримання рішення суду першої інстанції.

Між тим, матеріали справи містять заяву про видачу судового рішення, яка датована 17 січня 2018 року.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції було ухвалено 23 серпня 2017 року, а апеляційна скарга подана 12 червня 2018 року є підстави вважати, що апелянт пропустив строк апеляційного оскарження.

За правилами ч.4 ст.189 КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналогічні норми збереглися і в новій редакції КАС України від 15 грудня 2017 року.

Так, відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що апелянт при подачі апеляційної скарги пропустив строк передбачений на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та не вказав в заяві про поновлення строку причини його пропуску, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати причини пропуску строку, якщо такі є.

Також суд апеляційної інстанції бажає роз’яснити, що за правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв’язку з відсутністю коштів, призначених на такі витрати.

Розглянувши вказане клопотання, суддя-доповідач вважає за необхідним відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (п.1 ч.5 ст.296 КАС України).

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон №3674), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674).

Вказана норма Закону №3674 кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, аналізуючи вказані норми можливо дійти висновку, що підставою для відстрочення сплати судового збору є, зокрема, майновий стан сторони.

В той же час, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Врахування майнового стану, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Більш того, відстрочення сплати судового збору, з урахуванням майнового стану сторони, є правом суду, а не обов’язком.

Таким чином, у разі поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 198,82 грн., відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, в редакції на момент подання позову, на наступні реквізити, які з 02.07.2018 року зазнають змін про, що на офіційному сайті апеляційного суду буде розміщена додаткова інформація (https://court.gov.ua):

Отримувач коштівГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаГУДКСУ в Одеській області Код банку отримувача (МФО)828011 Рахунок отримувача31212206781008 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежуСудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)та надати оригінал квитанції до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2017 року – залишити без руху.

Надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області строк – 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2017 року та надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Роз’яснити, що у разі не подання заяви, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а у разі несплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Турецька