Постанова № 74989240, 25.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1880/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Федусика А.Г.,

суддів – Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ГУДФС), Державної фіскальної служби України (далі ДФС) та просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУДФС від 12 червня 2017 року № 51489-13, яким їй визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 25 072,28 грн.; рішення ДФС про результати розгляду скарги від 24 листопада 2017 року №15024/3199-99-11-02-01-14; податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2017 року № 47433-13, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 25 088,81 грн..

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ГУДФС подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ГУДФС від 12 червня 2017 року № 51489-13 позивачці було визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 25 072,28 грн..

Позивачка оскаржила вказане рішення в адміністративному порядку до ДФС.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС від 24 листопада 2017 року №15024/3199-99-11-02-01-14 ППР № 51489-13 залишено без змін та збільшено грошове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 16,53 грн..

24 листопада 2017 року податковим органом складено податкове-повідомлення рішення №47433-13, яким позивачці визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 25 088,81 грн..

Винесення вказаних податкових-повідомлень рішень та рішення про результати розгляду скарги і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що визначаючи суму податкового зобов’язання та приймаючи спірне ППР № 51489-13 на суму 25072,28 грн.. ((644,5 кв.м. 120 кв.м.) х 0,1378 грн.) + 25000 грн. = 25072,28 грн.) податковим органом, в порушення приписів п.п.266.7.1 «а» Податкового кодексу України та п.5 Положення не враховано пільги з податку, які встановленні Малокаховською сільською радою (240 кв.м.). При розрахунках відповідачами застосовано рішення сесії Малокаховської сільської ради Каховського району від 22 квітня 2016 року №108, яким затверджені ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік, хоча сума зобов’язання була визначена податковим органом за 2016 рік і при розрахунках необхідно було керуватися рішенням Малокаховської сільської ради № 546 від 23 січня 2015 року, яким встановлені пільги та ставки податку на 2016 рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Положеннями ст.266 ПК України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням Малокаховської сільської ради Каховського району № 546 від 23 січня 2015 року затверджене Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних і фізичних осіб на території Малокаховської сільської ради та встановлені пільги та ставки податку на 2016 рік (далі Положення).

Згідно п.6.2 вказаного Положення ставки податку для фізичних осіб складають: для об’єктів житлової нерухомості 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.

Пунктом 5 Положення передбачено, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 240 кв.м.

Так, визначаючи суму податкового зобов’язання та приймаючи спірне рішення податковим органом, в порушення приписів п.п.266.7.1 «а» ПК України та п.5 Положення не враховано пільги з податку, які встановленні Малокаховською сільською радою у розмірі 240 кв.м..

Крім того, при розрахунку податкового зобов’язання відповідачами застосовано рішення сесії Малокаховської сільської ради Каховського району від 22 квітня 2016 року №108, яким затверджені ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік, хоча сума зобов’язання була визначена податковим органом за 2016 рік, і при розрахунках необхідно було керуватися іншим рішенням, а саме - рішенням Малокаховської сільської ради № 546 від 23 січня 2015 року, яким встановлені пільги та ставки податку на 2016 рік.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем помилково було застосовано положення п.п.266.4.2 та п.п.266.7.1 «г» ст.266 ПК України щодо розрахунку обчислення податку з огляду на те, що площа об’єкта оподаткування перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а площа об’єкта нерухомості перевищує 500 кв.м., оскільки з врахуванням встановлених сільською радою пільг з податку, площа об’єкту оподаткування складає 404,5 кв.м. (644,5-240=404,5 кв.м.).

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що спірне рішення від 12 червня 2017 року № 51489-13 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення про результати розгляду скарги ДФС України №15024/3199-99-11-02-01-14 та податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2017 року № 47433-13 також є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки приймались з огляду на ту правову позицію, з якої приймалось і податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2017 року № 51489-13 та яка суперечить діючому законодавству, що регулює дані спірні правовідносини.

Окремо слід наголосити, що відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобов’язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, збільшуються, то крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку.

Разом з тим, не зважаючи на вказані положення податковим органом 24 листопада 2017 року було складено податкове повідомлення-рішення № 47433-13, яким позивачці визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 25 088,81 грн., тобто на суму, визначену в рішенні №51489-13 та донараховану за результатами розгляду скарги позивача, що свідчить про фактичну наявність двох окремих податкових повідомлень-рішень по одному податку за один і той самий період, що є неприпустимим та таким, що суперечить діючому податковому законодавству.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_1