Постанова № 74989120, 25.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3921/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Пліша М.А.,

ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мірінович У.А.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі о 14 год. 13 хв. 19 квітня 2018 року, повне судове рішення складено 24 квітня 2018 року, у справі №819/2387/17 за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Чортківське автотранспортне підприємство 16142» про зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

28.12.2017 ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації (далі – Департамент), Тернопільської обласної державної адміністрації, просив зобов’язати відповідачів надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році з видачою відповідного посвідчення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018, постановленою без виходу в нарадчу кімнату із занесенням секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, залучено в якості третьої особи ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Чортківське автотранспортне підприємство 16142».

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в поданих позивачем документах відсутня інформація про кількість днів роботи ОСОБА_3 безпосередньо в зоні відчуження (м. Чорнобиль) та інформація про кількість днів за які була виплачена підвищена оплата праці за час роботи безпосередньо в зоні відчуження (м. Чорнобиль), а саме не менше 30 днів, і будь яких інших доказів позивачем не надано та судом не здобуто, а тому суд дійшов висновку, що Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації правомірно відмовив позивачу у наданні йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з видачею відповідного посвідчення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що матеріалами справи доведено, що позивач дійсно направлявся за місцем своєї праці для участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році, виконуючи роботи в зоні відчуження в м.Чорнобиль з 25.08.1988 по 24.09.1988, доведеним є і факт подвійної оплати заробітної плати за участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження (м.Чорнобиль) в кількості 31 дня. Скаржник вказує, що підстави видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1988 році серія А №342429, виданого 16.11.1990 Тернопільським ТПО автотранспорту, відповідачем у справі не оспорювались. Відтак, вважає позовні вимоги підставними та обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Департамент подав відзив на апеляційну скаргу, мотивований тим, що в представлених ОСОБА_3 документах відсутня інформація про кількість днів його роботи безпосередньо в зоні відчуження (м.Чорнобиль), а також про кількість днів, за які йому була виплачена підвищена оплата праці, наявні у справі ОСОБА_3 документи не відповідають вимогам законодавства, містять видимі розбіжності, а тому підстав для надання ОСОБА_3 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення не має.

Тернопільська обласна державна адміністрація подала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що підстав для надання ОСОБА_3 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення на даний час не має, оскільки наявні у справі ОСОБА_3 документи не відповідають вимогам Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51.

Учасники справи в судове засіданні не з’явилися, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 щодо встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_3, листом Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 04.07.2017 №М-065/1010 повідомлено, що в представлених заявником документах відсутня інформація про кількість днів роботи ОСОБА_3 безпосередньо в зоні відчуження (м. Чорнобиль), а також за скільки днів виплачена підвищена оплата праці, як наслідок відсутні підстави для видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51.

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_3 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі – Закон №796-XII).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Статтею 10 Закону №796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

У вказаній редакції стаття 10 Закону №796-XII викладена відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01.07.1992 №2532-XII.

Відповідно до положень ст.65 Закону №796-XII, в редакції Закону від 01.07.1992 №2532-XII, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом (ч.3 ст.65 Закону №796-XII).

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.65 Закону №796-XII).

Таким чином, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

На час звернення представника позивача із заявою щодо встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС врегульовано Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (далі – Порядок №51).

Вказаною ОСОБА_6 затверджено також нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та дозволено тимчасово до виготовлення нових посвідчень використовувати для видачі громадянам уже виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з п.5 Порядку №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів видаються посвідчення зеленого кольору, серія ОСОБА_8 цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та встановлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видані відповідно до постанови ОСОБА_6 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 2 липня 1990 року №148 «Про заходи щодо поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», дійсні до 28 лютого 1993 року.

ОСОБА_6 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 2 липня 1990 року №148 «Про заходи щодо поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» доведено до відома, що з метою поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_6 Міністрів СРСР і ВЦРПС постановою від 31 березня 1990 року №325, зокрема п.7 встановила, що особам, зазначеним, зокрема, у п.6 вказаної постанови (особам, які в 1988 році брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у межах 30-кілометрової зони (зони відселення) цієї станції, а також були зайняті в той же час на експлуатаційних та інших роботах на цій електростанції) видається Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке є документом, що підтверджує право на встановлені пільги, та нагрудний знак. Форма вказаного посвідчення і зразок нагрудного знака затверджуються Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях за погодженням із заінтересованими організаціями.

З матеріалів справи встановлено, що 16.11.1990 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1988 році серії А №342429 позивачу видане Тернопільським ТПО автотранспорту, згідно з яким ОСОБА_3 має право на пільги і переваги, встановлені законодавством СРСР та союзних республік для осіб, які брали участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що статус громадянина –учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1988 році та право на пільги й компенсації, пов’язані з таким статусом, позивач отримав ще у 1990.

Згідно з ч.2 п.10 Порядку №51 посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Згідно з записами в трудовій книжці позивача БІ-І №6420376 ОСОБА_3 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підстава відрядне посвідчення №558.

Як вбачається з матеріалів справи разом із заявою до Департаменту представником позивача подано довідки №146 від 21.06.2017, в подальшому до матеріалів справи долучено довідки №76 від 24.03.2017, №59 від 19.03.2018, видані ТОВ «Чортківське АТП- 16142», в яких зазначено, що ОСОБА_3 дійсно був відряджений в м. Чорнобиль для прийняття участі в проведенні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25.08.1988 по 23.09.1988 (наказ № 8 від 20.08.1988, відрядне посвідчення №558 згідно опису відрядних посвідчень водіїв Чортківського АТП - 16142, які приймали участь в ліквідації катастрофи на Чорнобильській АЕС, складеного Чортківською РДА).

Згідно з книги відомостей про заробітну плату за 1988 рік позивачу нарахували у серпні 1988 року заробітну плату за 7 днів (61 година) на суму 62 крб. 11 коп. (по шляховим листах відрядна оплата - 59,11 крб., по шляхових листах почасова оплата - 3 крб.), у вересні 1988 року за 24 дні (310 годин) в сумі 464 крб. 82 коп. (по шляховим листах відрядна оплата - 440,53 крб., по шляхових листах почасова оплата - 24,29 крб.), а всього 526,93 крб.

Таким чином, зазначеними довідками підтверджено період роботи та населений пункт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які в усіх вказаних довідках є ідентичними.

При цьому, розбіжності в розмірі виплаченої заробітної плати позивачу за участь в проведених роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на переконання суду апеляційної інстанції не є самодостатнім доказом на підтвердження відсутності підстав для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки сума (розмір) отриманих коштів не є підставою, з якою законодавець пов'язує виникнення (існування) права особи на отримання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, тоді згідно з частиною 1 статті 15 Закону №796 ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Факт отримання позивачем оплати праці в підвищеному розмірі, кількість днів та населений пункт, де працював позивач довідками, виданими ТОВ «Чортківське АТП- 16142», не заперечується.

До того ж, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1988 році серії А №342429 вказує на те, що обставини з якими законодавець пов'язує виникнення (існування) права особи на отримання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС вже були предметом дослідження та перевірки.

За таких обставин, враховуючи наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1988 році серії А №342429, яке підтверджує статус громадян, як учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також додатково подані позивачем документи, якими підтверджено періоди роботи та населений пункт, де працював позивач при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відмова Департаменту у наданні ОСОБА_3 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з метою видачі відповідного посвідчення, викладена у листі від 04.07.2017, є протиправною.

Частиною 1 пункту 10 порядку №51 встановлено, що видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадиться обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21.02.2013 № 55-од, Департамент організовує та координує роботу, пов’язану із визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, власні бланки.

Згідно з положеннями КАС України, у разі задоволення адміністративного позову обраний судом спосіб захисту повинен не суперечити закону і забезпечувати ефективний захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду, від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Враховуючи обставини справи та норми законодавства, в силу завдань адміністративного судочинства та повноважень адміністративного суду при вирішенні справи, а також беручи до уваги статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визнаний за ним ще у 1990 році, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що належними способом захисту порушених прав позивача є зобов’язання Тернопільської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_3 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції вирішуючи даний публічно-правовий спір порушив норми матеріального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Щодо судових витрат, то у відповідності до положень ст.139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 317, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі №819/2387/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Чортківське автотранспортне підприємство 16142» задовольнити.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації у наданні ОСОБА_3 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з метою видачі відповідного посвідчення, викладену у листі від 04.07.2017.

Зобов’язати Тернопільську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_3 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 320 грн. (триста двадцять гривень) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції №28411799 від 13.12.2017, та 480 грн. (дев’ятсот чотириста вісімдесят гривень) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №31967845 від 11.05.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 320 грн. (триста двадцять гривень) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції №28411799 від 13.12.2017, та 480 грн. (дев’ятсот чотириста вісімдесят гривень) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №31967845 від 11.05.2018.

ОСОБА_6 набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 судді ОСОБА_9 ОСОБА_2 Повне судове рішення складено 27.06.2018