Рішення № 74988850, 20.06.2018, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/340/18

Номер провадження 2/722/179/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді: Ратушенка О.М.

секретаря: Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТзОВ «Компанія ХАТАНЕТ», в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виконання договірних зобов’язань, –

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «Компанія ХАТАНЕТ» ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним вище позовом.

Посилався на те, що 23.05.2015 року між ТзОВ «Компанія ХАТАНЕТ» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання доступу до мережі Інтернет №46550, згідно умов якого відповідачу було надано відповідні телекомунікаційні послуги, з оплатою їх вартості в сумі 140 грн. на місяць. ОСОБА_2 зобов’язалася своєчасно здійснювати оплату послуг, зокрема вносити оплату у розмірі 100% щомісячної ціни послуг, згідно обраного тарифного плану до кінця кожного поточного місяця за наступний місяць користування послугою. Також, 23.05.2015 року ТзОВ «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ» передало ОСОБА_2 спеціальне обладнання (обладнання пасивних оптичних мереж (PON) модель: оптичний термінал BDCOM P1501C1, серійний номер 00213260792, вартістю 879,99 грн., який відповідач зобов’язалася, в разі ненадходження від неї протягом трьох місяців плати за послугу доступу до мережі Інтернет, повернути ТзОВ «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ». Проте, відповідач, покладені неї зобов’язання за договором належним чином не виконала, у зв’язку з чим, 03.09.2016 року їй було припинено надання послуг та нараховано борг за щомісячні платежі за телекомунікаційні послуги з доступу до мережі Інтернет на загальну суму 420 грн. Окрім цього, у зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 умов договору щодо оплати наданих послуг протягом трьох місяців, 04.12.2016 року договір між ними був розірваний в односторонньому порядку. При цьому, ОСОБА_2, всупереч умов договору, не повернула наданий їй оптичний термінал BDCOM P1501C1 серійний номер 00213260792.

Просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 та зобов’язати передати ТзОВ «Компанія ХАТАНЕТ» обладнання – оптичний термінал BDCOM P1501C1, серійний номер 00213260792, вартістю 879,99 грн., а також стягнути з неї на користь ТзОВ «Компанія ХАТАНЕТ» заборгованість в сумі 420 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення боргу в сумі 133,47 грн., інфляційні збитки в сумі 68,92 грн., 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 14,91 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу без його присутності. При цьому, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, про причину своєї неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи без її присутності не подала.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

З’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 23.05.2015 року між ТзОВ «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання доступу до мережі Інтернет №46550, згідно умов якого відповідачу було надано відповідні телекомунікаційні послуги, з оплатою їх вартості в сумі 140 грн. на місяць.

Згідно п.10.1 даного договору, ОСОБА_2 зобов’язалася сплачувати послуги оператора в національній валюті щомісячно до кінця поточного місяця за наступний місяць користування послугою.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку, ОСОБА_2 з червня 2016 року не виконувала умови договору в частині оплати вартості наданих послуг, у зв’язку з чим, виник борг в сумі 420 грн.

Згідно копії претензії щодо виконання умов договору за вих. №08/02/18-01 від 08.02.2018 року ОСОБА_2 03.09.2016 року було припинено надання послуг у зв’язку з несплатою нею наданих послуг.

04.12.2016 року у відповідності до вимог п.16.4.1 договору, він був розірваний в односторонньому порядку за ініціативою оператора ТзОВ «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ».

Згідно до п.п. 14.11.4, 14.11.5 укладеного між сторонами договору, у разі несвоєчасної плати наданих оператором телекомунікаційних послуг та додаткових послуг абоненти сплачують пеню.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 04.12.2016 року по 08.02.2018 року, згідно наданого ним розрахунку.

Разом з тим, судом встановлено, що 03.09.2016 року відповідачу було припинено надання телекомунікаційних послуг, а 04.12.2016 року договір між сторонами було розірвано в односторонньому порядку.

Тобто, позивачем було нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за телекомунікаційні послуги, які ним фактично не надавалися.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача суми нарахованої пені в розмірі 133,47 грн.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Частиною другою ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання, згідно договору належним чином у встановлені строки не виконала, позивачем правомірно нараховано їй 3% річних від простроченої суми заборгованості за період з 04.12.2016 року по 08.02.2018 року в сумі 14,91 грн. та інфляційні збитки за період з 04.12.2016 року по 08.02.2018 року в сумі 68,92 грн., згідно наданих позивачем розрахунків.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно укладеного між сторонами акту приймання-передачі обладнання від 23.05.2015 року, ОСОБА_2 отримала обладнання, що є власністю ТзОВ «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ», а саме оптичний термінал BDCOM P1501C1, серійний номер 00213260792.

Під час підписання вказаного акту прийому-передачі, ОСОБА_2 була попереджена про те, що у разі несплати нею вартості наданих послуг протягом трьох місяців, вона зобов’язана повернути дане обладнання ТзОВ «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ».

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов’язання за умовами договору належним чином не виконала та не повернула позивачу оптичний термінал BDCOM P1501C1, серійний номер 00213260792, суд вважає, що дане майно слід витребувати у ОСОБА_2 та зобов’язати її передати його ТзОВ «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, з наданих представником позивача ОСОБА_1 розрахунку розміру витрат за надану правову допомогу, додаткового договору до договору про надання правничої допомоги від 06.02.2018 року, акту прийому передачі наданих послуг від 07.03.2018 року та квитанції до прибуткового касового ордера №7 від 07.03.2018 року, останній надав ТзОВ «Компанія ХАТАНЕТ» правничу допомогу щодо надання юридичної консультації, підготовки адвокатських запитів для отримання інформації та подання позову, здійснення ксерокопіювання та друку відповідних документів на загальну суму 5922 грн.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вказану норму закону, виходячи із складності даної цивільної справи, та обсягу наданих представником позивача юридичних послуг, беручи до уваги те, що судові засідання в даній справі не проводилися, у зв’язку з чим, представник позивача не брав участі в судових засіданнях, суд вважає, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу є надто завищеними.

Окрім цього, витрати, вказані в акті виконаних робіт щодо здійснення ксерокопіювання та друку відповідних документів не відносяться до юридичних послуг.

Враховуючи викладене суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних.

Керуючись ст.ст. 387, 525-526, 549, 612 ЦК України, ст.ст. 13, 133, 137, 141, ч.2 ст.247, ст.ст. 263, 265, 268, 272-273, ч.1 ст.280, ст.ст. 282, 284, ч.4 ст.287, ч.2 ст.288, ст.ст. 289, 354-355 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, обладнання – оптичний термінал BDCOM P1501C1, серійний номер 00213260792.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, передати товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ» (вул. Ежена Потьє, 12 м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 38062105, ІПН 380621026598, р/р 2600031165501, ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро», МФО 305749) обладнання – оптичний термінал BDCOM P1501C1, серійний номер 00213260792.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ» (вул. Ежена Потьє, 12 м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 38062105, ІПН 380621026598, р/р 2600031165501, ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро», МФО 305749) заборгованість в сумі 420 (чотириста двадцять) грн., інфляційні збитки в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 92 коп. та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ» (вул. Ежена Потьє, 12 м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 38062105, ІПН 380621026598, р/р 2600031165501, ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро», МФО 305749) 1000 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ХАТАНЕТ» (вул. Ежена Потьє, 12 м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 38062105, ІПН 380621026598, р/р 2600031165501, ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро», МФО 305749) судовий збір в сумі 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: