Постанова № 74988778, 26.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/18078/16 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Вівдиченко Т.Р., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СФС Трейд» на ухвалене у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СФС Трейд» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «СФС Трейд» (далі - Позивач, ТОВ «СФС Трейд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про:

- визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві від 15.11.2016 року №7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд»;

- визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд» на підставі наказу від 15.11.2016 року №7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС «Трейд».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що пропри те, що адресовані Позивачу запити про надання інформації Відповідачем були складені у відповідності до вимог чинного законодавства, листи платника податків за наслідками їх розгляду не містять обґрунтування реальності здійснення господарських операцій. Крім того, суд підкреслив, що ненадання необхідної інформації на запити свідчить про обґрунтованість прийняття ГУ ДФС у м. Києві наказу про проведення перевірки на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Поряд з іншим, суд зауважив, що оскільки перевірку Позивача не було проведено Відповідачем у зв'язку з недопуском до її проведення, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове про задоволення адміністративного позову у повному обсязі. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції невірно надано тлумачення пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, яка не передбачає такої підстави для проведення перевірки як неповнота наданої у відповідь за запит інформації. Крім того, підкреслює, що у запитах не зазначено посилання на факти виявлення порушень, для з'ясування яких необхідно подати документи. Також зазначає, що Відповідач не звертався до Позивача із запитами про надання додаткової інформації у випадку недостатності наданої у відповідях. З посиланням на рішення Верховного Суду у справі №826/12244/14 стверджує, що у направлених Позивачу запитах відсутні підстав його направлення, визначені п. 73.3 ст. 73 ПК України, що звільняє останнього від обов'язку надавати відповідь.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від Відповідача не надійшло.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.06.2018 року.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити її вимоги з викладених у ній підстав.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги у повному обсязі та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що ГУ ДФС у м. Києві направило до ТОВ «СФС Трейд» запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 26.07.2016 року №16736/10/26-15-14-04-04 (а.с. 56-58), в якому повідомлялося про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення Позивачем даних податкового кредиту у податкових деклараціях за квітень та травень 2016 року у сумі 11 634 516,00 грн. по взаємовідносинах з ФГ «Лідер» згідно виписаних останнім у грудні 2015 року та зареєстрованих у червні 2016 року податкових накладних. Так, згідно з наявною у Відповідача податковою інформацією та даними Єдиного реєстру податкових накладних ФГ «Лідер» виписано ТОВ «СФС Трейд» податкові накладні на насіння соняшника, однак відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу). Встановлено неможливість виконання операцій з постачання насіння соняшнику з використанням наявних на балансі основних засобів: відсутні земельні ділянки, необхідні для вирощування соняшника, а також відсутні інші джерела походження даного товару, а отже, неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій, до Позивача. У зв'язку з викладеним податковий орган просив ТОВ «СФС Трейд» надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин з ФГ «Лідер» у період з 01.04.2016 року по 31.05.2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності насіння соняшнику, придбання якого документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податку.

У відповідь на вказаний запит Позивач листом від 06.09.2016 року, який отримано Відповідачем 03.10.2016 року (а.с. 19-22), повідомив, що ТОВ «СФС Трейд» своєчасно та з дотриманням вимог податкового законодавства були подані до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області документи бухгалтерської звітності. Крім того, у даному листі зазначено, що запит від 26.07.2016 року №16736/10/26-15-14-04-04 складено з порушенням вимог, викладених у абзацах 1 і 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що є підставою для звільнення платника податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ГУ ДФС у м. Києві направило до ТОВ «СФС Трейд» запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 18.08.2016 року №18669/10/26-15-14-04-04 (а.с. 59-60), в якому повідомлялося про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення Позивачем даних податкового кредиту у податковій декларації за травень 2016 року у сумі 438 858,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Мідастрейдінг». Відповідно до наявної у Відповідача податкової інформації та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару, тобто не підтверджується придбання Позивачем товарів (насіння соняшника) у ТОВ «Мідастрейдінг», якому документально не підтверджено господарські відносини з контрагентами-постачальниками. Зазначене свідчить про недотримання Позивачем норм п. п. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. У зв'язку з викладеним податковий орган просив ТОВ «СФС Трейд» надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин з ФГ «Мідастрейдінг» у травні 2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності товару (насіння соняшнику), придбання якого документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податку.

У відповідь на вказаний запит Позивач листом від 06.09.2016 року, який отримано Відповідачем 09.09.2016 року (а.с. 23-24), направив ГУ ДФС у м. Києві інформацію щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Мідастрейдінг», зокрема про придбання у травні 2016 року насіння соняшника в кількості 243 т згідно з договором поставки №27/05 від 27.05.2016 року на суму 2 633 148,00 грн., у тому числі ПДВ - 438 858,00 грн., яке в подальшому було реалізовано в травні 2016 року, на підтвердження чого було надано копії первинних документів: договору поставки №27/05 від 27.05.2016 року , специфікації № 1 до договору №27/05 від 27.05.2016 року, видаткової накладної № 164 від 30.05.2016 року, податкової накладної № 64 від 30.05.2016 року від ТОВ «Мідастрейдінг», квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної № 64.

Також ГУ ДФС у м. Києві на адресу ТОВ «СФС Трейд» було направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) від 29.09.2016 року №21383/10/26-15-14-04-04 (а.с. 15-18), а якому повідомлялося про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення Позивачем даних податкового кредиту у сумі 1 044 990,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Мідастрейдінг», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року, та даних податкового зобов'язання у сумі 496 436,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Соннор», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року. Відповідно до наявної у Відповідача податкової інформації та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару, тобто не підтверджується придбання Позивачем товарів (насіння соняшника) у ТОВ «Мідастрейдінг», в якому документально не підтверджено господарські відносини з контрагентами-постачальниками. Також зазначено, що про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення з боку ПП «Соннор» свідчить відсутність можливості фактичного здійснення господарської операції Позивача з одержання на переробку давальницької сировини від ПП «Соннор» як замовника, у зв'язку з непідтвердженим фактом придбання ПП «Соннор» товарів (насіння соняшника). Як наслідок, нереальними є господарські операції виробника з виконання та передачі результатів підрядних робіт із переробки саме цієї сировини, і не здійснено документального оформлення насправді вчиненої господарської операції з безоплатного надання замовнику готової продукції, яка була передана не на виконання договору на переробку давальницької сировини, що не міг бути виконаний. Зазначене свідчить про недотримання Позивачем норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, Порядку запонення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13).

У відповідь на вказаний запит Позивач листом, який отримано Відповідачем 10.11.2016 року (а.с. 25-26), надав інформацію щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Мідастрейдінг» і ПП «Соннор» за червень 2016 року, зокрема про придбання у ТОВ «Мідастрейдінг» у червні 2016 року насіння соняшника в кількості 614,7 т для подальшої реалізації, в підтвердження чого було надано копії первинних документів: договору №27/05 від 27.05.2016 року, специфікації № 2 від 01.06.2016 року, видаткової накладної № 189 від 01.06.2016 року, податкової накладної № 14 від 01.06.2016 року, товарно-транспортної накладної, виписки банку та платіжних доручень, що підтверджують факт оплати за 12.09.2016 року, 16.09.2016 року та 27.09.2016 року, а також в підтвердження господарських відносин з ПП «Соннор»: договору №Со-5/04 від 05.04.2016 року, додаткової угоди № 1 від 16.05.2016 року, специфікації № 2 від 01.06.2016 року, виписки в підтвердження передоплати за 19.04.2016 року, податкової накладної № 8 від 19.04.2016 року, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 21 до податкової накладної № 8 від 19.04.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2016 року ГУ ДФС у м. Києві було видано наказ № 7265 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СФС Трейд» відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що пояснення та їх документальні підтвердження надані не в повному обсязі на письмові запити від 26.07.2016 року №16736/10/26-15-14-04-04, від 18.08.2016 року №18669/10/26-15-14-04-04, від 29.09.2016 року №21383/10/26-15-14-04-04 (далі - оскаржуваний наказ, наказ №7265; а.с. 10-11). Даним індивідуальним актом приписано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СФС Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Мідастрейдінг» за травень та червень 2016 року, ФГ «Лідер» за грудень 2015 року, квітень-травень 2016 року та контрагентом-покупцем ПП «Соннор» за червень 2016 року, тривалістю 10 робочих днів з 17.11.2016 року.

На виконання даного наказу №7265 ГУ ДФС у м. Києві виписані направлення на перевірку від 17.11.2016 року №1084 (а.с. 51) та №1083 (а.с. 52).

При цьому судом першої інстанції встановлено, що 17.11.2016 року директором ТОВ «СФС Трейд» було отримано копію оскаржуваного наказу, що підтверджується підписом останнього, у згаданих вище направленнях.

На адресу ГУ ДФС у м. Києві 18.11.2016 року від ТОВ «СФС Трейд» надійшов лист №18-11/16 (а.с. 41-42) щодо недопуску на позапланову виїзну перевірки, в якому Позивач зазначив про порушення Відповідачем вимог п. 81.1 ст. 81, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу, оскільки наказ №7265 містить підстави проведення перевірки, не передбачені пунктом пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу. До вказаного листа було додано складений ТОВ «СФС Трейд» акт недопуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки від 17.11.2016 року (а.с. 43-44), а також копію першої сторінки даного адміністративного позову (а.с. 45).

Крім того, при повторному виїзді працівників ГУ ДФС у м. Києві для проведення перевірки ТОВ «СФС Трейд» відмовилося від допуску посадових осіб до її проведення, про що складено акт про недопуск до проведення документальної позапланової перевірки від 21.11.2016 року №1025/26-15-14-04-04 (а.с. 53).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 20, 73, 75, 78 Податкового кодексу України, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки ненадання у повному обсязі інформації на складені у відповідності до вимог чинного законодавства запити податкового органу є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків, а недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки унеможливлює визнання дій такого органу з проведення перевірки протиправними.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. пп. 20.1.3, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписи пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.4 та п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, для виникнення у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової перевірки за пунктом 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України необхідна обов'язкова наявність таких умов у сукупності:

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, на думку колегії суддів, лише виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки за умови, якщо платник податків надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Відповідно до п. п. 73.1, 73.2 ст. 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов'язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 цього Кодексу.

Приписи п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України визначать, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Відповідачем були складені та направлені Позивачу запити про надання інформації, в якому ГУ ДФС у м. Києві просило ТОВ «СФС Трейд» надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ФГ «Лідер» за квітень-травень 2016 року, ТОВ «Мідастрейндінг» за травень і червень 2016 року та ПП «Соннор» за червень 2016 року. При цьому, серед підтверджуючих документів контролюючим органом було визначено, зокрема, але не виключно, договори, згідно яких були придбані послуги; податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, документи, що підтверджують транспортування, акти-приймання передачі товарів, звіти про використання сировини, платіжні доручення, виписки банку, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 311, 361, 631, 20, 23, 26, 022 (позабалансовий), відомості щодо формування витрат тощо. Підставами для направлення таких запитів контролюючим органом було визначено: недостовірне визначення ТОВ «СФС Трейд» даних податкового кредиту у сумі 11 634 516,00 грн. у податкових деклараціях за квітень та травень 2016 року з підстав документального оформлення операцій за відсутності факту їх реального здійснення (щодо ФГ «Лідер»); недостовірність визначення ТОВ «СФС Трейд» даних податкового кредиту у сумі 438 858 грн. у податковій декларації за травень 2016 року та в сумі 1 044 990,00 грн. у податковій декларації за червень 2016 року з підстав документального оформлення операцій за відсутності факту їх реального здійснення (щодо ТОВ «Мідастрейдінг»); недостовірності визначення податкового зобов'язання в сумі 496 436,00 грн. у податковій декларації за червень 2016 року з підстав документального оформлення операцій за відсутності факту їх реального здійснення (щодо ПП «Соннор»).

Отже, зі змісту вказаних запитів вбачається, що вони складені у зв'язку з недостовірним визначенням ТОВ «СФС Трейд» податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податкових деклараціях за квітень - травень 2016 року за наслідками взаємовідносин з визначеними вище суб'єктами господарювання, що узгоджується з приписами пп. 3 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України. При цьому, на переконання судової колегії, відсутність безпосереднього зазначення у запитах про надання інформації посилання на конкретну підставу його направлення, передбачену абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, не може вважатися недотриманням контролюючим органом вимог чинного законодавства, оскільки, як було встановлено вище, зміст направлених запитів дає можливість встановити підстави їх направлення. Крім того, викладеним спростовується посилання Апелянта на те, що у запитах не зазначено посилання на факти виявлених порушень, для з'ясування яких необхідно подати документи.

Натомість, аналіз змісту наданих Позивачем відповідей на запити Відповідача про надання інформації дають підстави для таких висновків.

У відповідь на запит ГУ ДФС у м. Києві від 26.07.2016 року №16736/10/23-15-14-04-04 ТОВ «СФС Трейд» не було надано пояснень та документів на їх підтвердження у зв'язку з тим, що, на переконання Позивача, такий запит було складено Відповідачем з порушенням вимог абз. абз. 1, 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

За результатами розгляду запиту ГУ ДФС у м. Києві від 18.08.2016 року №18669/10/15-14-04-04 ТОВ «СФС Трейд» направило Відповідачу лист, в якому зазначило про здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Мідастрейдінг» насіння соняшнику та його подальшої реалізації. Разом з тим, жодних пояснень щодо вказаних операцій, а також банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей, платіжних доручень тощо до вказаного листа Позивачем додано не було.

У відповідь на запит ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2016 року №21383/10/26-15-14-04-04 ТОВ «СФС Трейд» направило Відповідачу лист, в якому зазначило про здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Мідастрейдінг» насіння соняшнику та його подальшої реалізації ТОВ «Соннор». Разом з тим, жодних пояснень щодо вказаних операцій, а також оборотно-сальдових відомостей тощо до вказаного листа Позивачем додано не було.

Тобто, у розумінні приписів пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України ТОВ «СФС Трейд» не були надані пояснення та їх документальне підтвердження на запити податкового органу, що і стало підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Отже, у даному випадку мова йде не про неповноту наданих у відповідь на запит пояснень, а, як вірно підкреслив суд першої інстанції, ненадання їх взагалі. При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що про обізнаність Позивача щодо ненадання усієї необхідної інформації на дані запити свідчить, поряд з іншим, й те, що в апеляційній скарзі Апелянт наголошує на тому, що жодного разу Відповідач не звертався із листами про отримання додаткової інформації у ТОВ «СФС Трейд». Водночас, Позивач залишив поза увагою, що обов'язку з направлення контролюючим органом запиту про надання додаткової інформації у випадку її ненадання на первинний запит чинне законодавство не містить.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абз. 1 п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, враховуючи викладене, а також зважаючи на встановлення існування правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «СФС Трейд» згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування наказу №7265, оскільки останній, як було встановлено раніше, був прийнятий у відповідності до вимог ПК України.

Крім іншого, Окружний адміністративний суд міста Києва обґрунтовано підкреслив, що недопуск посадових (службових) осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення перевірки свідчить, що контролюючим органом її проведено не було, дії щодо проведення перевірки Відповідачем не здійснювалися, що виключає можливість задоволення позовних вимог про визнання їх протиправними.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СФС Трейд» на ухвалене у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СФС Трейд» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Т.Р. Вівдиченко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 26» червня 2018 року.