Вирок № 74988641, 27.06.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/1627/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року

м.Черкаси

справа №711/1627/18

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Степаненка О.М., за участю секретаря Чмих І.С.,

прокурорів Згіблова С.О., Кошовської Є.І.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси об’єднані кримінальні провадження № 12018251010000560, №12018251010000358, №12018251010001093 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, відомості про працевлаштування судом не отримані, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій, інвалідом та депутатом не являється, раніше судимий:

1) 05.10.2001 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений із застосуванням іспитового строку 3 роки;

2) 26.12.2003 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбутий строк 6 місяців по вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2001 і остаточно визначено до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. 02.09.2005 звільнений за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.08.2005 на підставі ст. 82 КК України. Не відбутий строк 1 рік 8 місяців 7 днів 02.09.2005 змінений на виправні роботи;

3) 14.03.2007 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України приєднане частково невідбуте покарання 3 місяці позбавлення волі по вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.12.2003 року та остаточно визначено до відбуття покарання у вигляді 4 роки 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

4) 20.02.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. Звільнений 04.06.2013 за постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2013 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбута частина покарання 5 місяців 25 днів;

5) 17.01.2014 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. В силу ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання у вигляді 1 місяця позбавлення волі за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.02.2012 і остаточно визначено до відбуття покарання у вигляді 4 роки 1 місяць позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано 1 день за 2 дні в період з 04.11.2013 по 16.01.2014. Звільнений 15.12.2016 за постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.12.2016 умовно-достроково, невідбута частина покарання 9 місяців 16 днів;

6) 05.03.2018 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

16.01.2018 о 16 год. 54 хв. ОСОБА_4, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи цілеспрямовано, з корисливих мотивів, зайшов до магазину «Квіточка», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 367, після чого таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_2, а саме мобільний телефон «Samsung J 500h» (Самсунг джей 500 аш), який знаходився на столі робочого місця потерпілої ОСОБА_2, вартість якого згідно висновку експерта №8-000311 від 15.03.2018 на час викрадення могла становити 2783,33 грн. Після чого з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2783,33 грн.

За ці діяння ОСОБА_4 суд визнає винуватим, та кваліфікує вчинений ним злочин за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Він же, 21.01.2018 близько 15 год 30 хв., керуючись корисливими спонуканнями, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, з метою отримання її в оренду, шляхом обману надав власнику квартири ОСОБА_1 паспорт громадянина України серії НЕ 642772, виданий 15.11.2011 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім’я ОСОБА_6, в якому наявна заміна фотокартки власника на першій сторінці шляхом несанкціонованого вклеювання її в паспорт з порушенням існуючих вимог при оформленні СГІРФО паспортів громадян України, достовірно знаючи, що в зазначеному документі внесені завідомо неправдиві відомості.

За такі винні діяння суд визнає ОСОБА_4 винуватим та кваліфікує злочин за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Також ОСОБА_4 21.01.2018 в період часу з 18 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні орендованої ним квартири № 51, що по вул. Гоголя 409, керуючись корисливим мотивом, з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю свідків, повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_1, а саме: кухонну витяжку «Franke» вартістю 2225,18 грн., вбудовану поверхню «Beko» вартістю 2396,77 грн., пилосос «Philips» вартістю 2553,44 грн., подовжувач електричний вартістю 1092,50 грн., мікрохвильову піч «АМІКА» вартістю 1500 грн., телевізор «Sharp» вартістю 4775,57 грн., на загальну суму 14543,46 грн., що підтверджується висновками судово–товарознавчих експертиз № 8/211 від 28.02.2018, № 8/209 від 27.02.2018, № 8/210 від 27.02.2018. Після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

За такі винні діяння ОСОБА_4 суд визнає його винуватим, а злочин кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того ОСОБА_4 13.02.2018, близько 12:00 год., будучи раніше засуджений за злочин, передбачений статтею 307 КК України, знаходячись поблизу площі 700-річчя в м. Черкаси, незаконно без мети збуту у невстановленого у ході досудового розслідування чоловіка, придбав одноразовий медичний шприц з рідиною світло-коричневого кольору, місткістю 10 мл, а саме «опій ацетильований», який поклав до кишені куртки і незаконно зберігав та носив при собі з метою власного вживання. Того ж дня, близько 20:00 год., ОСОБА_7, перебував поблизу торгового центру «DEPO’t», що по бульв. Шевченка, 385 у м. Черкаси, де був зупинений працівниками патрульної поліції та по приїзду слідчо-оперативної групи Черкаського відділу поліції в присутності понятих ОСОБА_7, добровільно дістав з правої внутрішньої кишені куртки одноразовий медичний шприц з рідиною бурого кольору, місткістю 10 мл, який було поміщено до поліетиленового пакету НПУ з підписами понятих та згідно з висновком експерта від 20.02.2018 №2/349 надана на експертизу рідина в одноразовому медичному шприці місткістю 10 мл містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований. ОСОБА_7 особливо небезпечного наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 0,0743 г (74,3 мг).

За такі винні діяння суд визнає ОСОБА_4 винуватим, та кваліфікує вчинений ним злочин за ч.2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 307 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, каявся, обставини (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочинів), які зазначені в обвинуваченні, по всіх епізодах не оспорював, вказав, що вони відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті, пояснив наступне:

В січні 2018 року зайшов в магазин Квіточка», що розташований біля магазину «DEPO’t» по бульв. Шевченка. Скориставшись тим, що продавець ОСОБА_2 вийшла в інше приміщення, викрав її телефон «Samsung». Цей телефон в цей же день він заклав в ломбард та отримав приблизно 1700 грн., які витратив на себе.

Також обвинувачений пояснив, що у паспорт знайомого вклеїв свою фотокартку, який використав для отримання в найм житла у потерпілого ОСОБА_1, а саме квартири № 51, що по вул. Гоголя 409 в м. Черкаси. Після цього увечері прийшов до вказаної квартири та викрав кухонну витяжку «Franke», вбудовану поверхню «Beko», пилосос «Philips», подовжувач електричний, мікрохвильову піч «АМІКА», телевізор «Sharp». Вказані речі він продав.

По епізоду придбання та зберігання наркотичних засобів ОСОБА_4 суду показав, що 13.02.2018 близько 12 год. 00 хв. в районі 700-річчя в м. Черкаси у невідомої особи він придбав для власного вживання ацетильований опій в шприці ємкістю 10 мл, який носив при собі. Біля магазину «DEPO’t», що по бульв. Шевченка, близько 20 год. 00 хв. у нього вказаний наркотичний засіб був виявлений та вилучений працівниками поліції.

Позовні вимоги ОСОБА_2 визнає на суму визначену в обвинувальному акті, тобто на 2783,33 грн. Вимоги ОСОБА_1 також визнає частково, а саме суму матеріальних збитків в розмірі 14543,46 грн. визнає повністю, моральну шкоду – частково в сумі 5000 грн.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді показала, що на початку 2018 року вона працювала в магазині «Квіточка», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 367. В січні цього року в магазин зайшов обвинувачений ОСОБА_4 і в той час як вона перебувала в іншому приміщенні, таємно викрав її мобільний телефон «Samsung J 500h», який вона придбала за 4000 грн. Збитки обвинувачений не відшкодував. Вона заявила цивільний позов до ОСОБА_4 на відшкодування 4000 грн. матеріальних збитків. Доказів, які б підтвердили фактичну суму, за яку вона придбала телефон, вона не може надати, так як квитанція не збереглась. Вважає, що ОСОБА_4 заслуговує на сувору міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 21.01.2018 на його телефон надійшов дзвінок від невідомої особи чоловічої статі, який спитав чи можу він здати квартиру на одну добу. В цей же день між 15-16 годинами він зустрівся із ОСОБА_4, який надав йому паспорт на ім’я ОСОБА_6. Обвинувачений розрахувався з ним, і вони домовились зустрітись на наступний день ранком о 09 год. 00 хв. В призначений час він прийшов до квартири, але ніхто не відкривав. Помітив, що двері були відкриті. Зайшовши до квартири, він виявив, що з квартири викрадені речі, які зазначені в обвинувальному акті. Збитки обвинуваченим не відшкодовані. Заявив цивільний позов на суму 14543,46 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди. Моральну шкоду доводив тим, що після його обкрадання він знаходиться в депресії, відчуває страх, що стало приводом для прийняття ліків. На його дуку, у разі доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки, останній заслуговує на сувору міру покарання.

Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин стали підставою для постановлення судом ухвали про можливість здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Мотиви призначення покарання.

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання, та обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

За ступеню тяжкості злочини, вчинені ОСОБА_4, є злочинами середньої тяжкості – ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, та невеликої тяжкості – ч. 4 ст. 358 КК України.

Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4, про яке він заявив в судовому засіданні на думку суду носить формальний характер, так як розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. При цьому факт щирого каяття обвинуваченого у вчиненні злочину не знайшли своє відображення в матеріалах кримінального провадження, а саме у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений відшкодував збитки потерпілим.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує його особу, вік, негативну характеристику, яка надана за місцем проживання, а також те, що збитки обвинуваченим не відшкодовані та позицію потерпілих, які просили суворо його покарати, так як вважають, що ОСОБА_4 раніше судимий, але належні висновки для себе не зробив.

Суд також взяв до уваги, що ОСОБА_4 є батьком неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, але не врахував цей факт при призначенні покарання обвинуваченому, так останнім не доведено, чи знаходиться ця дитина на його утриманні.

Враховано судом також те, що ОСОБА_4 не вперше притягується до кримінальної відповідальності та має не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності.

Виходячи з положень ст. 50 КК України, враховуючи також систематичність вчинення ОСОБА_4 злочинів, а саме в 2001, 2003, 2007, 2012, 2014, 2018 роках, суд сумнівається щодо належного усвідомлення ОСОБА_4 вчиненого та зроблених в зв’язку з цим належних висновків, а тому з урахуванням встановлених засад призначення покарання вбачає необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі, яке має відбувати реально.

Також встановлено, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.03.2018 ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 190 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України, якими звільнено останнього від призначеного покарання з випробуванням три роки.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

З огляду на такі положення, а також положення ч.4 ст. 70 КК України, вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.03.2018 повинен виконуватись самостійно.

Підстави для задоволення цивільного позову.

Приймаючи до уваги, що позивачем (потерпілою) ОСОБА_2 не надано доказів, які б довели реальну вартість телефону «Samsung J 500h», яку вона витратила на час його придбання (чеки, квитанції тощо), її вимоги, заявлені в цивільному позові підлягають до часткового задоволення, а саме на суму збитків, яка доведена висновком експерта №8-000311 від 15.03.2018, тобто в розмірі 2783,33 грн.

Таким чином із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути розмір матеріальних збитків на суму 2783,33 грн.

Підлягає до часткового задоволення позов потерпілого ОСОБА_1, а саме повністю на суму матеріальних збитків 14543,46 грн.

Що стосується заявлених вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд встановлює наступне.

В цій частині суд зауважує, що твердження позивача про завдання йому моральної шкоди, внаслідок протиправних дій обвинуваченого є обґрунтованим. Разом з тим суд вважає, що сума в 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілим не доведена. А тому беручи до уваги характер протиправних дій обвинуваченого, ступенем доведеності нанесених моральних страждань самим позивачем, а тому суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 меншою ніж він оцінив, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 5000 грн.

Таким чином із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню матеріальні збитки на суму 14543,46 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., а всього 19543,46 грн.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, а відтак CD-R диск із записом відео з магазину «Квіточка», ксерокопії чеків на побутову техніку, необхідно залишити при матеріалах кримінального провадження; поліетиленовий пакет №2847401, в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою 0.0743 г, - знищити.

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експертів на загальну суму 4433,00 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.04.2018 ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, який продовжений судом до 07.08.2018 включно.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання

за ч.2 ст. 309 КК України два роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України один рік обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання - позбавлення волі три роки.

На підставі положень ч.4 ст. 70 КК України вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.03.2018, яким ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст. 190 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням три роки – виконується самостійно.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити у виді домашнього арешту.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовлити частково. Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 2783,33 грн.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки на суму 14543,46 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., а всього 19543,46 грн.

Речові докази: CD-R диск із записом відео з магазину «Квіточка», ксерокопії чеків на побутову техніку - залишити при матеріалах кримінального провадження; поліетиленовий пакет №2847401, в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою 0.0743 г, - знищити.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на загальну суму 4433,00 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_9