Постанова № 74988526, 26.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 червня 2018 року

м.Харків

справа № 641/7772/17

провадження № 22-ц/790/3298/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі – Прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,

треті особи – Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія прокурорів України, голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_2, народний депутат України ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія прокурорів України, голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_2, народний депутат України ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди та зобов’язання вчинення дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року, постановлене під головуванням судді Колодяжної І.М., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 16 квітня 2018 року) -,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія прокурорів України, голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_2, народний депутат України ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди та зобов’язання вчинення дій.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11 квітня 2018 року позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої проведенням перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628, за період з 01 квітня 2017 року по 16 листопада 2017 року – залишено без задоволення. В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої проведенням перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628, за період з 30 березня 2016 року по 30 березня 2017 року – провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що тривалою бездіяльністю прокуратура Харківської області заподіює йому глибокі моральні страждання. Слідчим, після отримання ухвали судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.08.2017 року про скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження, не проведено жодної слідчої дії.

Прокуратура Харківської області подала відзив на апеляційну скаргу, просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої проведенням перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628, за період з 01 квітня 2017 року по 16 листопада 2017 року, - суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів неправомірних дій або бездіяльності прокуратури Харківської області за вказаний період під час проведення перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628, а також завдання йому такими діями моральної шкоди за цей період часу під час проведення перевірки в рамках вказаного кримінального провадження.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої проведенням перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628, за період з 30 березня 2016 року по 30 березня 2017 року, - суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги були предметом судового розгляду за результатами якого ухвалено рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 липня 2017 року.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 13 липня 2017 року рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова, залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 серпня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завдану йому внаслідок злочинної бездіяльності посадових осіб прокуратури Харківської області при проведенні перевірки в рамках кримінального провадження №42016000000000628 за період з 30.03.2016 р. по 30.03.2017 року, - задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду розмірі 5000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.50-53).

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що через бездіяльність прокуратури Харківської області, яка неодноразово визнавалась судом незаконною в рамках кримінального провадження № 42015220000000628, з 2015 року і по теперішній час не відновлені його права, винних осіб не притягнуто до відповідальності. Прокуратура Харківської області вкотре 28.09.2017 року винесла чергову постанову про закриття вказаного кримінального провадження, що свідчить про те, що порушення Закону з боку відповідачів не припинені, протягом тривалого часу позивач змушений ініціювати судові слухання, що забирає багато часу, завдають шкоди його здоров'ю, порушують життєві ритми і, тим самим, завдають йому моральної шкоди, компенсацію якої він оцінює в розмірі 1 000 000 гривень.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 440цс16.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначається незалежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Статтями 12, 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем не надано доказів неправомірних дій або бездіяльності прокуратури Харківської області за період з 01 квітня 2017 року по 16 листопада 2017 року під час проведення перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628, а також завдання йому такими діями моральної шкоди за цей період часу під час проведення перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628.

Крім того, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої проведенням перевірки в рамках кримінального провадження № 42016000000000628, за період з 30 березня 2016 року по 30 березня 2017 року, оскільки ці вимоги були предметом судового розгляду за результатами якого ухвалено рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 липня 2017 року, - відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_4

Повне судове рішення виготовлено 26.06.2018 року.