Постанова № 74987829, 26.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3592/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року про розстрочення виконання судового рішення (головуючий суддя: Плахтій Н.Б., місце ухвалення - Луцьк, дата складення повного тексту ухвали - 27.02.2018) у справі за адміністративним позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

встановив:

ФОП ОСОБА_2 13.02.2018 звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі № 803/529/17, шляхом встановлення часткового щомісячного погашення податкового боргу рівними частинами в сумі 27757,34 грн.

Обґрунтовуючи цю заяву, покликається на скрутне фінансове становищем та наявністю у заявника на утриманні сімох неповнолітніх дітей. При цьому, відповідач погоджується добровільно здійснювати погашення суми боргу, а тому просить її розмір розстрочити терміном на один рік з дня проголошення судом ухвали про розстрочку виконання судового рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року заяву про розстрочення виконання судового рішення задоволено. Розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 на дванадцять календарних місяців шляхом сплати відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до 25 числа кожного місяця щомісячних платежів, починаючи з березня 2018 року по січень 2019 року включно в розмірі 27757,34 грн., а у лютому 2019 року - 27757,30 грн.

Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає її необґрунтованою у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що відповідач з моменту виникнення податкового боргу не звертався до контролюючого органу за розстроченням своїх грошових зобов'язань, що негативно вплинуло на стан розрахунків із бюджетом та мав намір вирішити питання про стягнення заборгованості в судовому порядку. Крім того, відповідачем жодних дій, щодо добровільного погашення боргу не вчинялося. Також, судом першої інстанції не взято до уваги, що дохід ОСОБА_2 у 2017 році становив 3751927,37 грн, що спростовує твердження заявника про скрутне фінансове становище. Сума боргу, яка підлягає стягненню, становить 333088,04 грн, а тому принцип розумності та соціальної справедливості не є порушеним.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного від 15.05.2017 стягнуто із ФОП ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету міста Ковель податковий борг в розмірі 333088,04 грн. Ця постанова набрала законної сили.

Волинський окружний адміністративний суд 01.06.2017, направив відповідачу виконавчий лист № 425/2017 на виконання постанови суду від 15.05.2017 у цій справі.

Постановою головного державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Наумчик С.В. від 22.06.2017 ВП № 54189605 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 01.06.2017 Волинським окружним адміністративним судом про стягнення 333088,04 грн з боржника ФОП ОСОБА_2

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заяву про розстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі № 803/529/17 необхідно задовольнити, оскільки відповідачем наведено достатньо доказів того, що виконання постанови суду є ускладненим на даний час у зв'язку з накладенням арешту на майно та відсутні підстави, які ставлять під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, а також враховане скрутне матеріальне становище та перебування на його утриманні 8 осіб, серед яких 6 неповнолітніх дітей.

З цими висновками суду першої інстанції, не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені норми Кодексу адміністративного судичинства не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду право в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що постановляючи ухвалу про розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції не надавав оцінку тій обставині, що згідно з даними податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 11.01.2018 (а. с. 56-57), ОСОБА_2 задекларовано дохід за 2017 рік у сумі 3751927,37 грн.

Оскільки, сума боргу, яка підлягає стягненню становить 333088,04 грн, то на думку суду апеляційної інстанції ця сума є цілком співрозмірною з сумою, яку отримано позивачем в якості доходу за 2017 рік, для погашення заборгованості.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 04.07.2017, якою повернуто апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 набрала законної сили. З моменту набрання законної сили рішення суду першої інстанції до подання заяви про розстрочення виконання рішення, заявником не надано будь яких доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на сплату податкового боргу, що ставить під сумнів бажання відповідача добровільно здійснювати погашення суми боргу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності, яка передбачає здійснення такої діяльності, на власний ризик та з метою отримання прибутку. Таким чином, проблеми, що виникають під час здійснення підприємницької діяльності, є виключно компетенцією суб'єкта підприємницької діяльності, який самостійно несе ризики господарської діяльності, тому на думку суду апеляційної інстанції, вказані обставини не мають об'єктивного характеру і не можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, виконання рішення винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу». Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково задовольнив заяву про розстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2017.

З наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків обставинам справи, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування ухвали та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 313, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року про розстрочення виконання судового рішення у справі № 803/529/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін