Постанова № 74987806, 21.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3227/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Маєцька Н.Д., м. Ужгород) у справі №807/2076/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук Катерини Сергіївни, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук Катерини Сергіївни, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві в якому просив визнати дії відповідача-1 незаконними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Савчук Катерини Сергіївни № РВ-8000108882017 від 18.12.2017 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину, кафе) на АДРЕСА_2 площею 0,0936 га, яка відводиться ОСОБА_1.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук Катерини Сергіївни (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69, код ЄДРПОУ 39802366) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук Катерини Сергіївни № РВ- 8000108882017 від 18 грудня 2017 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69, код ЄДРПОУ 39802366) судові витрати у розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 коп.)

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач та відповідач Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, які в поданій апеляційній скарзі, покликаються на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину, кафе) на АДРЕСА_2 площею 0,0936 га, яка відводиться ОСОБА_1.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у м. Києві просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року у справ №807/2076/17, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідачі на апеляційну скаргу подали відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначають, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відповідачі зазначають, що позивач 05.12.2017 подав до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (ЗВ-8000750622017). Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Самчук К.С. відповідно до вимог законодавства 18.12.2017 надано Рішення № РВ - 8000108882017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: «обґрунтувати зміну функціонального призначення об'єкту нерухомого майна, оскільки згідно документів що підтверджує право приватної власності визначено «нежитловий будинок» (інформаційна довідка ПП нотаріус Русанюк 3.3.) а земельна ділянка запроектована для обслуговування будівлі (магазину, кафе). Обґрунтувати чинність висновків про погодження проекту землеустрою у зв'язку з порушенням хронології розробки проекту землеустрою».

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 березня 2016 року позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 3а.

05 травня 2016 року позивач листом № 08/К-5727 повідомив Київську міську раду про замовлення ним робіт на розроблення документації із землеустрою.

15 лютого 2017 року висновком Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) № 13-1080-В погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину, кафе) на Дніпровській набережній, За у Дніпровському районі м. Києва.

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.

18 грудня 2017 року держаним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві винесено рішення № РВ-8000108882017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: обґрунтувати зміну функціонального призначення об'єкту нерухомого майна, оскільки згідно документів що підтверджує право приватної власності визначено "нежитловий будинок", а земельна ділянка запроектована для обслуговування будівлі (магазину, кафе) та обґрунтувати чинність висновків про погодження проекту землеустрою у зв'язку з порушенням хронології розробки проекту землеустрою.

Відповідно до абз. З ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року № 3613-УІ ( далі - Закон № 3613) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону № 3613 державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із ч. 4 ст. 9 Закону № 3613 Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону № 3613 державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону № 3613 державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

У відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону № 3613 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 3613 державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону № 3613 підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок 1051).

Відповідно до п. 70 вказаного порядку державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У відповідності до п. 107 Порядку 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Відповідно до пп.1 п. 109 Порядку 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Судом першої інстанції встановлено, що державним кадастровим реєстратором відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, встановленим чинним законодавством, а саме у зв'язку з порушенням хронології розробки проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. З ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5 ст. 79-3 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 186 -1 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.2 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (ч. 4 ст. 186-1 ЗК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину, кафе) на Дніпровській набережній, За у Дніпровському районі м. Києва погоджено Висновком № 13-1080-В від 15 лютого 2017 року Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська Державна адміністрація).

Відповідно до підпункту 6.33. пункту 6 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень погоджує в установленому порядку проекти землеустрою.

Вказаний проект землеустрою погоджений Висновком ГУ Держеокадастру у Чернігівській області від 07 липня 2017 року № 5750/82-17.

Відповідно до п. 8 вказаного висновку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазин, кафе) на вул. Дніпровська набережна, За у Дніпровському районі м. Києва, відповідає вимогам законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 погоджений у відповідності до ст. 186-1 ЗК України та з дотриманням хронології при його розробці та затвердженні.

Щодо підстави відмови у внесенні відомостей до державного земельного кадастру - обґрунтувати зміну функціонального призначення об'єкту нерухомого майна, оскільки згідно документів, що підтверджують право приватної власності зазначено "нежитловий будинок", а земельна ділянка запроектована для обслуговування будівлі (магазин, кафе), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 71658547 об'єктом нерухомого майна під яким відводиться земельна ділянка є нежитловий будинок.

Питання віднесення будівель до певного класу врегульоване Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507.

Відповідно до вказаного Класифікатора будівлі - Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та г. ін.

Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Зокрема, вказаний Класифікатор розділяє будівлі на житлові та нежитлові.

Вказаний об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, буд За, відповідно розділу 2 до вказаного Класифікатора класифікується таким чином: на рівні двох розрядів коду будівля відноситься до підрозділу 12 "Будівля нежитлова", а на рівні трьох розрядів коду - до групи 123 "Будівлі торгівельні".

На рівні чотирьох розрядів -до класу 1230. Цей клас включає: торгові центри, пасажі, універмаги, спеціалізовані магазини та павільйони, зали для ярмарків, аукціонів, виставок, криті ринки, станції технічного обслуговування автомобілів та т. ін.

Цей клас включає також: підприємства та установи громадського харчування (їдальні, кафе, закусочні та т. ін.); приміщення складські та бази підприємств торгівлі й громадського харчування; підприємства побутового обслуговування.

Цей клас також включає підвид 1230.1 (Торгові центри, універмаги, магазини) та 1230.4 (їдальні, кафе, закусочні).

Взявши до уваги вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що кафе та магазин є підвидом нежитлової будівлі. Функціональне призначення об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 3 визначене ліцензованим інженером з інвентаризації нерухомого майна в технічному паспорті, який є складовою частиною проекту землеустрою.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідачів на відсутність у проекті землеустрою інформації щодо пайової участі при проектуванні будівництва, відповідно до рішення Київської міської ради від 15 листопада 2016 року № 411/1415 є необгрунтованими, оскільки дана обставина не була підставою для відмови у внесенні відомостей до державного земельного кадастру, тому суд апеляційної інстанції вважає, що подана позивачем документація для проведення державної реєстрації земельної ділянки відповідає вимогам Закону України "Про державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а відповідач безпідставно та необгрунтовано прийняв рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину, кафе) на вул. Дніпровська Набережна, суд першої інстанції вірно зазначив, що він не вправі виходити за межі своїх повноважень та брати на себе повноваження органів державної влади.

Згідно з Рекомендацією № И (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду

- тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до ст.9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зобов'язання Головного

Управління Держгеоакадстру у м. Києві внести відомості до Державного земельного кадастру є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача -2, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі №807/2076/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко Повний текст постанови складений 27 червня 2018 року.