Рішення № 74987498, 27.06.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

27.06.2018

637/530/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.,

за участю секретаря Реуцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Шевченківської селищної ради Харківської області про визнання права власності на нежитлову будівлю, -

в с т а н о в и в:

Позивач по справі звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 та Шевченківської селищної ради, яким просить суд визнати за ним право власності на 1/ 2 частину нежитлової будівлі складу фуражного зерна, розташовану в селі Огурцівка Шевченківського району Харківської області по вулиці Індустріальна 23«А».

В обґрунтування позову вказує, що разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, займається обробітком земельних ділянок. У зв’язку із тим, що при обробітку земельних ділянок виникла необхідність в збереженні сільськогосподарської продукції ОСОБА_2 з фінансової допомоги позивача по справі в 2005 році зайняв разом з ОСОБА_3 дві пустуючи будівлі складу фуражного зерна, які раніше належали ВАТ «Індустріальне», розташованого по вулиці Індустріальна, 23 в селі Огурцівка Шевченківського району Харківської області.

22 вересня 2017 року рішенням Шевченківського районного суду Харківської області за ОСОБА_2 було визнано право власності на одну будівлю складу фуражного зерна. Позивач зазначає, що разом з ОСОБА_2 ремонтував та доглядав за будівлею фуражного складу з 2005 року, надав кошти на її ремонт та на обладнання під’їзду до будівлі, а також на обладнання окремої площадки для використання будівлі складу за її цільовим призначенням та використовував будівлю разом з відповідачем за її цільовим призначенням, у них була домовленість, що після оформлення права власності на будівлю за ОСОБА_2 він оформить право власності на позивача на 1/ 2 частину будівлі, а тому вважає, що являється співвласником власником будівлі складу фуражного зерна.

Таким чином він вважає, що його право було порушено, у зв’язку з чим останній змушений звернутися до суду для захисту своїх законних справ та інтересів.

Позивач по справі у судовому засіданні позов повністю підтримав та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, надав лише до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, в заяві зазначає, що ОСОБА_1 зобов’язувався сплатити йому 25 000 гривень, за виготовлення ним технічної документації, а отже просить суд у позові останньому відмовити (а.с.34).

Відповідач – представник Шевченківської селищної ради Харківської області у засідання не з'явився, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що селищна рада жодним чином не порушувала права ОСОБА_1 ОСОБА_2 є єдиним власником будівлі, тому селищна рада не може бути співвідповідачем у даній справі (а.с.28,29).

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини пов’язані з набуттям права власності..

Позивач разом з відповідачем займається обробітком земельних ділянок. У зв’язку із тим, що при обробітку земельних ділянок виникла необхідність в збереженні сільськогосподарської продукції ОСОБА_2 з фінансової допомоги позивача по справі в 2005 році ремонтував разом з ОСОБА_3 дві пустуючи будівлі складу фуражного зерна, які раніше належали ВАТ «Індустріальне», розташованого по вулиці Індустріальна, 23 в селі Огурцівка Шевченківського району Харківської області.

22 вересня 2017 року рішенням Шевченківського районного суду Харківської області за ОСОБА_2 було визнано право власності на одну будівлю складу фуражного зерна (а.с.13,14).

В зв’язку з тим, що за час використання будівлі складу було зроблено окремий під’їзд до складу та окрему площадку для його використання за цільовим призначенням, що дало змогу відокремити будівлю складу фуражного зерна від інших будівель, рішенням виконавчого комітету Шевченківської селищної ради № 220 від 24.11.2017 року складу фуражного зерна була присвоєна окрема адреса: вулиця Індустріальна, 23«А», село Огурцівка Шевченківського району Харківської області (а.с.11).

Позивач ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за однією адресою, спільно доглядали за будівлею фуражного складу з 2005 року, позивач надав кошти на її ремонт та на обладнання під’їзду до будівлі, а також на обладнання окремої площадки для використання будівлі складу за її цільовим призначенням та використовував будівлю за її цільовим призначенням.

Свідок у справі – ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що що сторони спільно ремонтували будівлю складу і між сторонами була домовленість про те, що після оформлення права власності на вищевказану нежитлову будівлю ОСОБА_2 половина будівлі буде передана саме гр-ну ОСОБА_1.

Позивач у суді довів факт, спільної діяльності сторін і це підтверджується в суді наданими документами позивачем які йому надав відповідач, а саме технічний паспорт на склад, звіт про оцінку складу на даний час, а також поясненнями свідка ОСОБА_4.

Відповідач зайняв позицію неявки до суду, відзив на позов не надає - обґрунтованого заперечення, тому вимоги позивача про визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб крім відповідача, таким чином суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача до Шевченківської селищної ради, то в цій частині позовних вимог позивачу необхідно відмовити, так як селищна рада жодним чином не порушувала права ОСОБА_1, ОСОБА_2 є єдиним власником будівлі, тому селищна рада не може бути співвідповідачем у даній справі.

Ст. 316 ЦК України передбачено, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Зазначене положення повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, давши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1022,5 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81 259, 263-265 ЦПК України,

ст.ст. 316, 318, 325 328, ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/ 2 частину нежитлової будівлі складу фуражного зерна, розташованого по вулиці Індустріальна, 23 «А» в селі Огурцівка Шевченківського району Харківської області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/ 2 частину нежитлової будівлі складу фуражного зерна, розташованого по вулиці Індустріальна, 23 «А» в селі Огурцівка Шевченківського району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Анатолійлвича витрати по сплаті судового збору в сумі 1022,5 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Суддя Шевченківського

районного суду ОСОБА_5