Постанова № 74987477, 26.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа: № 367/4269/17 Головуючий у 1-й інстанції: Оладько С.І.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.В.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Комишан Ярослава Володимировича

на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 квітня 2018 року

у справі №367/4269/17 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)

за позовом ОСОБА_3

до відповідача начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Комишан Ярослава Володимировича

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Комишан Ярослава Володимировича, в якому просила скасувати постанову серії №А-1306/1 від 13.06.2017 по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене ч.1, ч.5 ст.96 Кодексу України про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на відсутність з її боку порушень у сфері містобудівної діяльності, та в свою чергу відсутність у відповідача належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову №А-1306/1 від 13 червня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Комишан Ярославом Володимировичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності по ст. 96 ч 1 ,ч 5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 10200грн. у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Комишан Ярослав Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову в задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та скасовано постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. ст.315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.06.2017 начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Комишан Я.В. була винесена постанова А-1306/1 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у сфері містобудівної діяльності, в резолютивній частині якою зазначено, що позивачем порушені вимог ч.5 ст. 96 КУпАП, у зв'язку з чим на неї було накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Не погоджуючись із такими діями та рішенням начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Комишан Я.В, позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просила суд скасувати накладене на нього адміністративне стягнення, так як нею не було порушено вимог Закону Країни «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та скасовуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, мотивував своє рішення тим, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем необґрунтовано та за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень передбачених частиною четвертої цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас згідно постанови про накладення адміністративного стягнення А-1306/1 від 13.06.2017, протоколу про адміністративне правопорушення від 01.06.2017 та акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було встановлено, що:

- реєстрація права власності отримана всупереч вимогам Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2017, а саме відсутності документа, відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

- замовник - ОСОБА_3 виконала роботи з прибудови до квартири АДРЕСА_1;

- прибудова збудована на земельній ділянці, яка не належить та не знаходиться у користуванні ОСОБА_3, будівельні роботи виконані без необхідних вихідних даних, розробленої та затвердженої належним чином проектної документації, без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, що дає підстави вважати даний об'єкт самовинним будівництвом.

У зв'язку з цим, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді 10200 грн. штрафу відповідно до ч.5 ст. 96 КУпАП.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення А-1306/1 від 13.06.2017 в свої резолютивній частині містить посилання на порушення ОСОБА_3 передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, яка передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Таким чином в постанові відповідача встановлена відповідальність за правопорушення передбачене ч.1 , ч.5 ст. 96 КУпАП, а притягнуто позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч.5 ст. 96 КУпАП. Мотивувальна частина постанови про адміністративне правопорушення не містить складу адміністративного правопорушення передбаченого ч., 1, ч.5 ст.96 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було доведено та не було надано жодних доказів порушення позивачем норм містобудівної діяльності на момент розгляду справи.

За правилами ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Проте, в порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанцій належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото-чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Разом з тим позивачем заперечувався факт вчинення ним адміністративного правопорушення та норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідачем в свою чергу зазначених позивачем доводів не спростовано.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови серії №А-1306/1 від 13.06.2017 по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене ч.1, ч.5 ст.96 Кодексу України про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Комишан Ярослава Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький