Постанова № 74987012, 21.06.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року Справа № 923/1138/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Величко Т.А., Богатиря К.В.

при секретарі - Клименко О.В.

За участю представників:

Від ТОВ "Універсалпром ЛТД": не з’явився

Від ПП "ПВКФ "Євротранс-Н": ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н"

на рішення господарського суду Херсонської області від 27.03.2018 року, суддя в І інстанції Гридасов Ю.В., повний текст якого було складено 02.04.2018 року в м. Херсоні

у справі № 923/1138/17

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалпром ЛТД"

до Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н",

про стягнення 40 372 грн. 50 коп.,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалпром ЛТД"

про стягнення 27 304 грн. 26 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалпром ЛТД" (далі – ТОВ "Універсалпром ЛТД") звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н" (далі – ПП "ПВКФ "Євротранс-Н") про стягнення 40 000 грн. основного боргу, 264 грн. пені, 108,49 грн. 3% річних та 0,01 грн. втрат від інфляції, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем двох заявок-договорів на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 23.10.2017р. та № 2 від 25.10.2017р. щодо оплати у повному обсязі за надані позивачем послуги по перевезенню вантажу.

ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" не визнало позов та звернулося до господарського суду Херсонської області з зустрічним позовом до ТОВ "Універсалпром ЛТД" про стягнення в порядку регресу збитків в сумі 27304,26 грн., завданих внаслідок пошкодження вантажу при перевезенні. Матеріально-правовою підставою зустрічного позову визначені ст. ст. 610, 611, 934, 1191 ЦК України та ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність».

ТОВ "Універсалпром ЛТД" заперечувало проти зустрічного позову посилаючись на те, що вимоги ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" не відповідають: - положенням п. 3, 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7, оскільки вантаж був доставлений вантажоодержувачу в неушкодженому стані, а виявлені недоліки не були зафіксовані в установленому законодавством порядку; - положенням ст. 678 ЦК України, оскільки обов'язку сплачувати кошти на підставі актів-рекламацій у позивача за зустрічним позовом не було; - положенням ст. 22 ЦК України, cт. 314 ГК України, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено реального розміру заподіяних збитків; - положенням ст. 1166 ЦК України, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено складу цивільного правопорушення в діях ТОВ «Універсалпром ЛТД»; - положенням ст. 75, 77 ГПК України, оскільки надані позивачем за зустрічним позовом докази є недопустимими та недостатніми.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.03.2018р. первісний позов задоволено. Стягнуто з ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" на користь ТОВ "Універсалпром ЛТД" 40 000 грн. основного боргу, 0 грн. 01 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 108 грн. 49 коп. з урахуванням 3% річних, 264 грн. пені, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи первісний позов місцевий господарський суд керувався приписами ст. ст. 526, 549, 551, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України та на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що права позивача за первісним позовом, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем за первісним позовом, тому заявлені первісні позовні вимоги підлягають задоволенню. Відмову у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції мотивував тим, що виходячи з представлених сторонами доказів, позивачем за зустрічним позовом не надано переконливих доказів того, що пошкодження вантажу сталось саме з вини відповідача за зустрічним позовом.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Універсалпром ЛТД" на свою користь грошові кошти в сумі 27 304,26 грн. в порядку регресу та судові витрати. Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю викладених у рішенні висновків місцевого суду обставинам справи та мотивована посиланнями на ті ж самі обставини, що викладені у зустрічній позовній заяві та письмових поясненнях.

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Універсалпром ЛТД" не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 23.10.2017 року та 25.10.2017 року між ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" (експедитор-1) та ТОВ "Універсалпром ЛТД" (експедитор-2) було укладено два ідентичних за змістом заявки-договори на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 та № 2, згідно з п. 1.1 яких експедитор-2, діючи в рамках даних заявок-договорів за дорученням здійснює експедиторські послуги по перевезенню вантажів у міжміських і міжнародних сполученнях за допомогою залученого транспортного засобу по маршруту: Україна, Батьово – Олешки, Україна; адреса навантаження: Закарпатська область, смт. Батьово, ТОВ «Термінал Карпати»; дата завантаження 26.10.2017р.; адреса розвантаження: Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 103, вантаж: папір в рулонах вагою 21 000 кг.; сума фрахту і порядок розрахунків: 20 000 грн. (за одне перевезення), безготівковий розрахунок, після вивантаження; автомобілями АА 0488КА, причеп АА 1036ХК та АА1060ХК, причеп АА 1163ОТ; водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3; тип авто: стандартний євро ТЕНТ.

Згідно з п. 1.2 заявки-договору строк доставки вантажу – 3 дні.

Пунктом 3.4 заявки-договору передбачено, що експедитор-2 несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу.

Відповідно до п. 3.5 заявки-договору, у випадку несвоєчасної оплати транспортно-експедиторських послуг експедитор-1 сплачує пеню в розмірі 0,02% від суми фрахту за кожний день прострочення платежу.

На виконання своїх зобов’язань за укладеними заявками-договорами позивач за первісним позовом надав відповідачеві відповідні послуги з перевезення визначеного вантажу на загальну суму 40 000 грн., який був розвантажений в пункті призначення 31.10.2017 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 02-251017 від 25.10.2017р. та № 01-261017 від 26.10.2017р. та не заперечується останнім.

В порушення взятих на себе зобов’язань ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" вартість отриманих послуг у сумі 40 000 грн. у визначений строк не оплатило.

24.11.2017 року ТОВ "Універсалпром ЛТД" звернулося до ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" з письмовою вимогою негайно погасити прострочену заборгованість у розмірі 40 000 грн. Доказом надходження до відповідача за первісним позовом зазначеної вимоги є повідомлення відділення поштового зв’язку про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було вручено 28.11.2017 року. Проте, ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" вказану вимогу залишило без задоволення.

Колегія суддів враховує, що згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 Господарського кодексу України.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) (частина 1 статті 929 ЦК України ).

Статтею 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 1 статті 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких встановлених судом апеляційної інстанції обставин, враховуючи положення чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення із відповідача 40 000 грн. основного боргу, 264 грн. пені, 108,49 грн. 3% річних та 0,01 грн. втрат від інфляції за двома заявками-договорами на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 23.10.2017р. та № 2 від 25.10.2017р. є законними і обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню у вказаному обсязі.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині задоволення первісного позову в цілому постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Стосовно зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом даного спору є вимога ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" про стягнення з ТОВ "Універсалпром ЛТД" в порядку регресу збитків в сумі 27304,26 грн., завданих внаслідок пошкодження вантажу при перевезенні. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що на виконання заявки-договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 23.10.2017р., укладеного між сторонами, відповідач зобов’язався надати експедиторські послуги по перевезенню вантажу по маршруту Україна, Батьово – Олешки, Україна автомобілем НОМЕР_1. 31.10.2017 року вантаж – папір в рулонах був доставлений до вантажоодержувача – ТОВ «Дунапак Таврія». Але під час розвантаження було встановлено, що вантаж пошкоджено. Згідно Акту-рекламації № 140 від 31.10.2017р.: - папір в рулоні має ушкодження торця рулону, відбраковано 75 кг паперу на суму 21,0065105 евро; - папір в рулоні замоклий, відбраковано 3066 кг на суму 855,414 евро. Всього вартість відбракованого вантажу становить 27304,26грн.

На виконання заявки-договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 2 від 25.10.2017р., укладеного між сторонами, відповідач зобов’язався надати експедиторські послуги по перевезенню вантажу по маршруту Україна, Батьово – Олешки, Україна автомобілем НОМЕР_2. 30.10.2017 року вантаж – папір в рулонах був доставлений до вантажоодержувача – ТОВ «Дунапак Таврія». Але під час розвантаження було встановлено, що вантаж пошкоджено. Згідно Акту-рекламації № 142 від 30.10.2017р.: папір в двох рулонах замоклий, відбраковано 260 кг та 254 кг на 64,653399 евро і 63,2231984 евро відповідно. Всього відбраковано на суму 3 983,90 грн.

В результаті неналежного виконання ТОВ "Універсалпром ЛТД" своїх зобов’язань по перевезенню вантажу до місця призначення, а саме пошкодження вантажу, власнику вантажу спричинено шкоду на загальну суму 31 288,16 грн. ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" відшкодувало ТОВ «Дунапак Таврія» вартість пошкодженого вантажу шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями № 2349 від 18.12.2017р. на суму 27304,26 грн., № 2350 від 18.12.2017р. на суму 3 983,90 грн. та 19.12.2017 року направило на адресу ТОВ "Універсалпром ЛТД" вимогу про відшкодування шкоди в сумі 27304,26 грн. в порядку регресу.

Посилаючись на те, що станом на 03.01.2018 року грошові кошти від ТОВ "Універсалпром ЛТД" не надходили, ПП"ПВКФ "Євротранс-Н" просило задовольнити зустрічний позов.

Матеріально-правовою підставою зустрічного позову визначені ст. ст. 610, 611, 934, 1191 ЦК України та ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відмову у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції мотивував тим, що виходячи з представлених сторонами доказів, позивачем за зустрічним позовом не надано переконливих доказів того, що пошкодження вантажу сталось саме з вини відповідача за зустрічним позовом.

Колегія суддів в цілому погоджується з правильним висновком місцевого суду про відмову у задоволенні заявлених ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" зустрічних позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюється також на випадки, коли обов’язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (частина 3 статті 929 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 ЦК України).

Статтею 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За змістом ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України , іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до визначень, наведених у пункті 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, на виконання пункту 3 розділу першого Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 року № 7, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 11.1 Правил (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

При цьому товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання і без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, але за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по - батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, обов`язковою умовою оформлення товарно-транспортної накладної є наявність підпису водія, який здійснює перевезення товару.

За домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора) (пункт 10.10 Правил));

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (пункт 11.3 Правил).

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 Правил Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Вантажі видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажу й кількості місць у тому випадку, якщо вантаж прибув у непошкодженому кузові автомобіля з неушкодженими пломбами відправника вантажу, тобто тоді, коли у вантажоодержувача є підтвердження того, що з моменту прийняття вантажу до перевезення та до видачі його вантажоодержувачу сторонні особи не мали до нього доступу.

Пунктами 13.6., 13.7 Правил передбачено, що в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник i вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин i суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Пунктом 15 вказаних Правил визначено, що у разі псування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини(пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. П-7, при прийманні вантажу від органів транспорту підприємство-одержувач відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті, зобов’язане перевірити чи забезпечено збереження вантажу при перевезенні, в тому числі, перевірити справність пломб, відтиски на них, стан транспортних засобів, або контейнеру, наявність захисного маркування вантажу і справність тари; перевірити чи були забезпечені встановлені правила перевезення, а також провести огляд вантажу.

Згідно з пунктом 16 Інструкціцї П-7 При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції) одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншого однорідної продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника).

Судом установлено, що 23.10.2017 року та 25.10.2017 року між ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" (експедитор-1) та ТОВ "Універсалпром ЛТД" (експедитор-2) було укладено два ідентичних за змістом заявки-договори на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 та № 2, згідно з п. 1.1 яких експедитор-2, діючи в рамках даних заявок-договорів за дорученням здійснює експедиторські послуги по перевезенню вантажів у міжміських і міжнародних сполученнях за допомогою залученого транспортного засобу по маршруту: Україна, Батьово – Олешки, Україна; адреса навантаження: Закарпатська область, смт. Батьово, ТОВ «Термінал Карпати»; дата завантаження 26.10.2017р.; адреса розвантаження: Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 103, вантаж: папір в рулонах вагою 21 000 кг.; сума фрахту і порядок розрахунків: 20 000 грн. (за одне перевезення), безготівковий розрахунок, після вивантаження; автомобілями АА 0488КА, причеп АА 1063ХК та АА1060ХК, причеп АА1136ОТ; водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3; тип авто: стандартний євро ТЕНТ.

Згідно з п. 1.2 заявки-договору строк доставки вантажу – 3 дні.

Пунктом 3.4 заявки-договору передбачено, що експедитор-2 несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу.

На підтвердження пред’явлених вимог щодо стягнення з ТОВ "Універсалпром ЛТД" в порядку регресу збитків в сумі 27304,26 грн., завданих внаслідок пошкодження вантажу при перевезенні згідно з заявками-договорами на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 та № 2 від 23.10.2017р. та 20.10.2017р., товарно-транспортними накладними № 02-251017 від 25.10.2017р. та № 01-261017 від 26.10.2017р., позивачем за зустрічним позовом подано до матеріалів справи:

- копію пакувального листа № 10-18102017 на автомобіль НОМЕР_3, НОМЕР_4, складеного фахівцем комерційного відділу ТОВ «Термінал Карпати» 25.10.2017р.;

- копію пакувального листа № 9-18102017 на автомобіль НОМЕР_5, причеп АА 1136ОТ, складеного фахівцем комерційного відділу ТОВ «Термінал Карпати» 26.10.2017р.;

- копію Акта-рекламації № 142 від 30.10.2017р. з фото таблицею, згідно з яким папір в рулоні має ушкодження торця рулону, папір в двох рулонах замоклий, відбраковано 260 кг та 254 кг на 64,653399 евро і 63,2231984 евро відповідно. Вартість відбракованого товару складає 3 983,90 грн.;

- копію Акта-рекламації № 140 від 31.10.2017р. з фото таблицею, згідно з яким папір в рулоні має ушкодження торця рулону, відбраковано 75 кг паперу на суму 21,0065105 евро; - папір в рулоні замоклий, відбраковано 3066 кг на суму 855,414 евро.

Вартість відбракованого товару складає 27 304,26 грн.;

- копію Акту про утилізацію неякісної продукції від 07.11.2017р., згідно з яким проведено утилізацію шляхом знищення пошкодженого паперу на підставі Акта-рекламації № 140 від 31.10.2017р. загальною вагою 3,141 тн та Акта-рекламації № 142 від 30.10.2017р. загальною вагою 0,514 тн.;

- копію платіжного доручення № 2349 від 18.12.2017р. про сплату ТОВ «Дунапак Таврія» грошових коштів у сумі 27 304,26 грн. з призначенням платежу «Оплата акта-рекламації № 140 від 31.10.2017»;

- копію платіжного доручення № 2350 від 18.12.2017р. про сплату ТОВ «Дунапак Таврія» грошових коштів у сумі 3 983,90 грн. з призначенням платежу «Оплата акта-рекламації № 142 від 30.10.2017»;

- копію письмової вимоги від 19.01.2018р. на адресу ТОВ "Універсалпром ЛТД" про відшкодування вартості пошкодженого вантажу в сумі 31 288,16 грн. з доказами відправлення та вручення адресату.

Разом з тим, належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог та правових підстав для їх задоволення позивачем за зустрічним позовом до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Судом установлено, що згідно з товарно-транспортною накладною № 01-261017 від 26.10.2017р. автомобільним перевізником є ТОВ "Універсалпром ЛТД", водій ОСОБА_3, замовником є ПП "ПВКФ "Євротранс-Н", вантажовідправником є ТОВ «Термінал Карпати», вантажоодержувачем є ТОВ «Дунапак Таврія»; пункт навантаження: ТОВ «Термінал Карпати», ст. Батьово; пункт розвантаження: м. Олешки, вул. Гвардійська, 103; отриманий товар – папір в рулонах кількістю 7 штук, масою 21,024 тон.

Вказана товарно-транспортна накладна скріплена печаткою та підписом ТОВ «Термінал Карпати», однак, не містить підпису водія – експедитора, тобто не містить підпису особи, яка отримала товар для перевезення. В копіях вищевказаних товарно-транспортних накладних від 25.10.2017р. та від 26.10.2017р., відповідні графи про наявність подорожнього листа до автомобіля не заповнені.

Виходячи з наведених вище вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, та з огляду на відсутність захисного маркування та пломб на автомобілях, в яких перевозився вантаж, вантажоодержувач ТОВ «Дунапак Таврія» при прийманні вантажу був зобов’язаний провести його огляд в автомобілях, і у випадку виявлення невідповідності якості, комплектності або маркування продукції договору, або даним зазначеним у супровідних документах, повинен був призупинити прийомку товару на підставі п. 16 вищевказаної Інструкції П-7, чого, однак, ним зроблено не було.

Акти - рекламації № 142 від 30.10.2017р. та №; 140 від 31.10.2017р. засвідчені підписами представника вантажоодержувача ОСОБА_4 та водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Однак, свою незгоду зі змістом цих актів водії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виклали у записах наступного змісту: «Не згоден, що вантаж був пошкоджений під час закріплення і транспортування. Дефект вантажу був виявлений без присутності водія» та засвідчили їх своїми підписами. Записи аналогічного змісту водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2 містяться також у відповідних графах вищевказаних товарно-транспортних накладних від 25.10.2017р. та від 26.10.2017р.

При цьому характер виявлених пошкоджень (пошкодження торця рулону та замокання рулону) свідчить про те, що вони не є прихованими і могли бути виявлені при огляді товару в кузові транспортних засобів.

Крім того, Акт-рекламація № 142 складений 30.10.2017 року, що суперечить іншим доказам: товарно-транспортній накладній № 01-261017, акту № 140, які мають дату 31.10.2017 року, фотографіям, доданим до акту, які містять дату 31.10.2017 року, та заявам свідків - водіїв ТОВ “Універсалпром ЛТД”.

Акт про утилізацію неякісної продукції від 07.11.2017 року складений одноособово представником вантажоодержувача ТОВ «Дунапак Таврія», без участі представників вантажовідправника та перевізника.

Фотографії, додані до Актів-рекламацій не дають можливість однозначно стверджувати про наявність пошкоджень саме на тих рулонах, які доставлялися ТОВ “Універсалпром ЛТД”, оскільки зображення пошкоджень та номерів рулонів містяться на різних фотографіях, на яких відсутні спільні об’єкти, які б давали можливість однозначно стверджувати про те, що на фото зображено один і той самий рулон.

Фото-доказів пошкодження вантажу, що знаходився у кузовах автомобілів ТОВ “Універсалпром ЛТД”, позивачем за зустрічним позовом суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого суду про те, що подані позивачем за зустрічним позовом матеріали не мають доказової сили у зв’язку із порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України та Інструкції П-7, допущених при прийманні продукції.

Не підтверджують вину відповідача за зустрічним позовом у завданні збитків і свідчення ОСОБА_4 та менеджера ПП “ПВКФ “Євротранс-Н” ОСОБА_5 (відповідальна особа за дані перевезення), за якими пошкодження вантажу (намокання рулонів) було виявлено безпосередньо на рампі складу (а не у кузові автомобілів) у присутності водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Як стверджують водії у заявах свідків, завантажувальні роботи виконувались силами вантажовідправника ТОВ “Термінал Карпати” на ст. Батьово Закарпатської області. Зранку 31 жовтня 2017 року автомобілі разом з вантажем прибули до пункту розвантаження: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103. Після прибуття до місця розвантаження, вантаж обох автомобілів був оглянутий представником вантажоодержувача ТОВ “Дунапак Таврія” ОСОБА_4 та дано розпорядження про розвантаження автомобілів. Вантаж спеціальним маніпулятором був розвантажений на рампу складу, після чого перевезений на склад. Розвантажувальні роботи виконувались силами вантажоодержувача ТОВ “Дунапак Таврія”. При огляді вантажу в обох автомобілях ТОВ “Універсалпром ЛТД” та при розвантаженні були присутні водії ТОВ “Універсалпром ЛТД” ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник ТОВ “Дунапак Таврія” ОСОБА_4 Ані під час огляду вантажу в автомобілях, ані під час розвантаження жодних претензій щодо якості вантажу заявлено не було. Жодних зовнішній пошкоджень вантажу не було. На склад водіїв не допускали. Ввечері, 31.10.2017 року представник ТОВ “Дунапак Таврія” ОСОБА_4 повідомив водіям, що вантаж пошкоджено та вимагав від них підписати акти-рекламації. При цьому пошкоджений вантаж водіям не було пред’явлено та не надано можливості його оглянути, хоча вони на цьому наполягали. 03.11.2017 року водії ТОВ “Універсалпром ЛТД” підписали акти-рекламації, вказавши в них свої зауваження, а саме те, що вони не згодні з тим, що пошкодження вантажу сталося під час транспортування, а дефекти були виявлені без присутності водіїв.

Відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Відповідно до заяви свідка ОСОБА_6, він не був особисто присутній під час розвантаження товару. Тому його показання щодо того в який час, в якому місці та в присутності кого були виявлені пошкодження, правомірно не були прийняті судом до уваги.

Відповідно до заяви свідка ОСОБА_4, він при прийманні вантажу оглянув автомобілі з усіх сторін та зафіксував їх зовнішній вигляд шляхом фотофіксації, в подальшому при боковому вивантаженні рулони паперу були вивантажені на рампу біля складу, де кожен рулон був оглянутий з усіх сторін для виявлення ушкоджень. За його словами поряд з ним знаходились водії обох вищезазначених автомобілів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Після огляду та фотофіксації ушкоджень, рулони були переміщені на склад.

Водночас, в матеріалах справи відсутні фотографії автомобілів, на яких був доставлений вантаж перед їх розвантаженням, та фотографії, які свідчать про проведення огляду вантажу на рампі за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а наявні фотографії вантажу (рулонів) не дають можливості зробити однозначний висновок про те, де саме: на рампі, на складі чи в іншому приміщенні вони зроблені.

Крім того, як вбачається із заяви свідка ОСОБА_4, Акти-рекламації були підписані водіями із зауваженнями та автомобілі покинули територію заводу ТОВ “Дунапак Таврія” 31.10.2017 року, що суперечить заявам свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а також Актам-рекламаціям, які свідчать про те, що

відповідні акти були підписані та автомобілі покинули територію заводу лише 03.11.2017 року.

У зв’язку з цим, показання свідка ОСОБА_4 правомірно не прийняті місцевим судом до уваги в якості доказу на підтвердження факту виявлення пошкоджень товару на рампі складу безпосередньо після розвантаження в присутності водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2

В решті показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтверджують інформацію, викладену в показаннях свідків водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що свідчить про достовірність відповідної інформації, викладеної в заявах останніх.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина перша статті 225 ГК України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За змістом статті 623 ЦК України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Виходячи з наведених норм права, позивачу за зустрічним позовом слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідачів, є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - безумовним наслідком такої протиправної поведінки, вину відповідача.

З матеріалів справи слідує, що ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" належними доказами спричинення збитків саме відповідачем доведено не було, судом встановлено відсутність складу цивільного правопорушення, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач за зустрічним позовом обґрунтовуючи пред’явлені вимоги помилково посилається на ст. 1191 ЦК України, оскільки спірні правовідносини сторін у даній справі не є деліктними (позадоговірними), а виникли на підставі укладених заявок-договорів на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 23.10.2017р. та № 2 від 25.10.2017р. і регулюються вищезазначеними нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність».

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції приписів статей 610, 611, 934, 1191 ЦК України та статті 314 ГК України стосовно того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо перевезення вантажу до місця призначення, його було пошкоджено, чим завдано позивачеві збитків, є помилковим, оскільки ним не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування спричинення збитків саме відповідачем.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування правильного рішення місцевого суду відсутні.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2643 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 27 березня 2018 року у справі № 923/1138/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.06.2018р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_7