Постанова № 74986657, 27.06.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/13410/16-ц

Провадження № 22-ц/787/768/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С. О.,

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_3

відповідач: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг"

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2018 року, ухваленого в складі судді Бердія М.А.,у справі №569/13410/16-ц,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" про визнання рішень нотаріуса протиправними та скасування державної реєстрації.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" про визнання рішень нотаріуса протиправними та скасування державної реєстрації – передано за підсудністю на розгляд до Шевченськівського районного суду міста Києва.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3 посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу судді - скасувати, виходячи з наступних підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання рішень нотаріуса, щодо реєстрації права власності на домоволодіння, що знаходиться у м. Рівне вул.. Достоєвського, буд.23А за ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія «ФК Факторинг», протиправними та скасування державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У п.п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз'яснено, що у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями ст.. 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно зі ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням вищевикладеного, та беручи до уваги, що у даній справі оспорюються дії нотаріуса щодо реєстрації прав на нерухоме майно, тобто спір виник з приводу нерухомого майна, зокрема домоволодіння, що знаходиться у м. Рівне вул.. Достоєвського, буд.23 А, що знаходиться в межах Рівненського міського суду, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про застосування правил загальної підсудності за місцезнаходженням приватного нотаріуса.

Таким чином, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду

Керуючись ст.ст. 367, ст. 379, ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 06 березня 2018 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженю в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає .

Повний текст постанови складений 27 червня 2018 року.

Головуючий :

Судді :