Рішення № 74986336, 25.06.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.06.2018

Справа № 320/2067/17-ц

Провадження № 2/320/2270/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участі секретаря – Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Мелітопольський міськрайонний суд з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 42 036 грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 грн. 00 коп., посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.05.2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. У порушення зазначених умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором № б/н від 11.05.2010 року, належним чином не виконала, тому станом на 28.02.2017 року має заборгованість – 42 036 грн. 48 коп., яка складається з наступного:

- 4 833,46 грн. - заборгованість за кредитом;

- 31 938,10 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2 786,99 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

- 1 977,93 грн. – штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволені позовних вимог наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відзив, згідно якого позовні вимоги не визнає, вказує на те, що позивачем не надано належних доказів по справі, анкета – заявка не є кредитним договором та її підпис в заяві не свідчить про її ознайомлення з Умовами та правилами, на які посилається позивач, також просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу при стягненні пені це є подвійною відповідальністю, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 12.04.2017 відкрито провадження по справі.

31.05.2017 Мелітопольським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду 05.01.2018 повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

29.03.2018 заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 31.05.2017 скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 11.05.2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. /а.с.8-34/

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік.

Строк дії договору, як передбачено п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення умов договору відповідач не належним чином виконувала взяті на себе зобов’язання по сплаті кредиту та процентів за ним, у зв’язку з чим, кредитна заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.05.2010 року, належним чином не виконала, тому станом на 28.02.2017 року має заборгованість – 42 036 грн. 48 коп., яка складається з наступного:

- 4 833,46 грн. - заборгованість за кредитом;

- 31 938,10 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2 786,99 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

- 1 977,93 грн. – штраф (процентна складова), про що свідчить розрахунок заборгованості, /а.с.6-7/.

Таким чином, крім стягнень по основних зобов’язаннях банк просив стягнути неустойку: заборгованість по комісії та пені в розмірі 2 786,99 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1 977,93 грн. – штраф (процентна складова), про що свідчить розрахунок заборгованості.

Поряд з цим, суд враховує заперечення відповідача та вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, комісії та штрафу є необґрунтованими з огляду на таке.

Позивач посилається на те, що при підписанні анкети-заявки сторони погодили, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг.

Оскільки стягнення пені та штрафів за невиконання зобов’язань за кредитним договором позивач обґрунтовує Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, однак належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту, оскільки Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами не містять підпису відповідача, то в зазначеній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 22 березня 2017 року по справі №6-2320цс16.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, з урахуванням того, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь банку комісії, пені та штрафу, передбачені вищезазначеними Умовами, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором № б/н від 11.05.2010 у розмірі 36771,56 грн, яка складається з: 4 833,46 грн. - заборгованість за кредитом; 31 938,10 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, в задоволені іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1 600 грн. 00 коп., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом /а.с.1/.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 623-625, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, на рахунок № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.05.2010 року в розмірі 36771(тридцять шість тисяч сімсот сімдесят одна) грн 56 коп., яка складається з наступного: 6825,65 грн. - заборгованість за кредитом; 1354,08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, на рахунок № 29092829003111) судові витрати в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

В задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ