Рішення № 74986006, 27.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №127/6089/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (21030, м.Вінниця, вул.Юності 77/55) до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1) про скасування постанови про порушення митних правил №0921/20900/18 від 06 березня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил №0921/20900/18 від 06 березня 2018 року, якою позивача визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та висновки щодо підстави порушення митних правил такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а сам розгляд справи неповним та необ'єктивним. В обґрунтування позову покликається на те , що 08.09.2017 року на 307 км. автошляху Київ - Одеса біля АЗС «АМІК» мало місце ДТП, за участю вказаного т/з. З моменту ДТП по даний час вказаний т/з знаходиться на території СТО ФОП ОСОБА_2 та не може рухатись, внаслідок пошкоджень при ДТП. Таким чином, за вказаних обставин, вважає, що його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, адже т/з не міг бути вивезений за межі митної території України, оскільки є пошкодженим в ДТП. Вказані обставини не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, в розумінні ст. 460 МК України.

Відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, у якому вказано, що посадовою особою Львівської митниці ДФС було правомірно прийнято рішення про наявність складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України, та винесено постанову про порушення митних правил. Просять суд, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив такий задовольнити та скасувати постанову від 06 березня 2018 року.

Представники відповідача – Львівської митниці Державної фіскальної служби в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається із постанови у справі про порушення митних правил №0921/20900/18 від 06 березня 2018 року, 06.02.2018 року близько 14 год. 22 хв. громадянин України, який постійно проживає в ОСОБА_3, ОСОБА_1 слідував у приватну поїздку з України до ОСОБА_3 через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС пасажиром в автомобілі з реєстраційним номером RJA43883.

У ході митного контролю вказаного транспортного засобу в програмно-інформаційному комплексі (ПІК) «Інспектор» спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), згідно інформації якої 07.11.2016р. гр. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у митному режимі «тимчасового ввезення до 1-го року» через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» Львівської митниці ДФС транспортний засіб особистого користування - автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер LZ56057 (зареєстрований в ОСОБА_3), VIN: WVWZZZ3BZYE426338.

Станом на 06.02.2018р. автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер LZ56057 (зареєстрований в ОСОБА_3), VIN: WVWZZZ3BZYE426338, за межі митної території України не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений.

На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. У відповідності до ст.192 МК України, до найближчого органу доходів і зборів, щодо обставин аварії чи непереборної сили вказаний громадянин не звертався.

Нормами ст.108 МК України визначено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом в кожному конкретному випадку, а також те, що попередньо встановлений строк може бути продовжений за письмовою заявою власника цих товарів.

Частиною 1 статті 380 Митного кодексу України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно норм ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України, або поміщені в інший митний режим.

Відповідно до частини 3 статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно норм п.57 ч.1 ст.4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення).

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 перевищив граничний термін тимчасового ввезення транспортного засобу, встановлений статтею 380 МК України, більше ніж на десять діб, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.481 Митного кодексу України.

Нормою ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Пунктами 5, 6 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 р. за № 1669/21981, визначено, що у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної; митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Однак, ОСОБА_1 до митних органів із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили не звертався.

Щодо зазначеного позивачем у своєму позові про факт дорожньо-транспортної пригоди за участі ввезеного ним автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер LZ56057, слід вказати, що згідно із ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили регламентується Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657.

Пунктом 1 розділу VIII Порядку встановлено, що положення цього розділу застосовуються у випадках, коли МК України або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Так, пунктом 3 розділу VIII Порядку визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 73, ст. 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Натомість, лист Любашівського ВП ГУНП в Одеській області від 14.09.2017 року № 47/1319 адресований ОСОБА_4, а не позивачу. Також даний лист не містить жодних доказів того, що автомобіль не міг самостійно рухатись внаслідок отриманих пошкоджень.

Аналогічна довідка, видана фізичною особою ОСОБА_5А про замовлення ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер LZ56057, не стосується позивача. При цьому, вона теж не містить жодних даних щодо характеру пошкоджень автомобіля, і з неї вбачається, що 09.09.2017 р. ОСОБА_4 було замовлено виконання ремонтних робіт, які станом на 05.03.2018 р. не проведені, при чому «ремонтні роботи будуть виконані після надання замовником необхідних запчастин».

Отже, підтверджуючих документів у відповідності до вимог ст. 460 МК України, зокрема і щодо тривалості дії обставин непереборної сили, (обов'язковими ознаками яких відповідно до Порядку є надзвичайність на невідворотність), що об'єктивно позбавляли позивача можливості завершити митний режим тимчасового ввезення автомобіля до 06.02.2018 р. (моменту виявлення правопорушення) шляхом його вивезення або декларування до іншого митного режиму, ОСОБА_1 надано не було.

Окрім того слід наголосити, що положеннями Митного Кодексу України не передбачено можливість призупинення строку тимчасового ввезення чи не включення певного часу у цей строк. Даний строк відповідно до ч.6 ст. 380 МК України може зупинятися повністю і лише у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Згідно даної норми дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

Разом з тим, чинним законодавством передбачена можливість продовження строку тимчасового ввезення.

Так, згідно ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом в кожному конкретному випадку, а також те, що попередньо встановлений строк може бути продовжений за письмовою заявою власника цих товарів.

Відповідно до ст. 380 Митного Кодексу України, строк тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2012 за № 1669/21981, встановлено порядок продовження строку тимчасового ввезення.

Згідно даного Порядку строк тимчасового ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених Кодексом.

Для продовження строку тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою за наявності подаються документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження;

Рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.

Про прийняте рішення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.

Проте, ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС із заявою про продовження строку тимчасового ввезення автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер LZ56057, VIN: WVWZZZ3BZYE426338, не звертався, а отже, цей строк продовжений не був.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 481 МК України є законною та обґрунтованою, прийнята в межах повноважень Львівської митниці ДФС. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України доведена; відтак, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 243, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (21030, м.Вінниця, вул.Юності 77/55) до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1) про скасування постанови про порушення митних правил №0921/20900/18 від 06 березня 2018 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя І.Р.Волоско.