Рішення № 74985958, 27.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4250/18

Провадження №2а/461/298/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого-судді Городецької Л.М.,

з участю секретаря судового засідання Думича Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, тертя особа старший лейтенант Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, тертя особа старший лейтенант Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

26 травня 2016 року інспектором патрульної поліції винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки подія відбулася у 2018 році, однак у протоколі датою його складення вказано 2016 рік. Крім того, протокол оформлено нерозбірливим почерком, а окрім протоколу відсутні будь-які інші докази вчинення ним адміністративного правопорушення. Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №126103 від 26 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 як протиправну і закрити справу про адміністративне правопорушення за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 08 червня 2018 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав клопотання про проведення розгляду справи без його участі.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

З урахуванням ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування підготовчого судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ВР №126103 Інспектора патрульної поліції від 26 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.222 КУпАП органи національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не можливо встановити обставин ДТП, оскільки вона складена нерозбірливим почерком. Крім того, позивач стверджує, що дорожньо-транспортна пригода відбулася у 2018 році, однак у протоколі датою його складення вказано 2016 рік.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Матеріалами справи не встановлено доказів порушення позивачем ПДР України.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів:(п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05;п.53 Рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_3 проти України» від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,ст.ст.222, 245, 251, 252 КУпАП, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) до Управління патрульної поліції у Львівській області (адреса місця знаходження: м.Львів, вул.Перфецького, 19, ЄДРПОУ: 40108646), тертя особа старший лейтенант Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_2 (м.Львів, вул.Перфецького, 19, ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Скасувати постанову інспектора патрульної поліції ОСОБА_2 серія ВР №126103 від 26.05.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення (складення).

Рішення складено 27.06.2018 року

Суддя Л.М.Городецька