Рішення № 74985924, 19.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/938/18&gС;

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року . м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2-К.О.,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи: Міністерство внутрішніх справ України, Львівська міська рада про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що він був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України 31.07.2000 року, а звільнений з ОВС 12.06.2008 року з посади інспектора чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області. Крім того, ОСОБА_4 є пенсіонером МВС з 5 січня 2009 року та має статус інваліда війни - ветерана війни з 12 січня 2009 року. На квартирному обліку у Львівській міській раді перебуває у списку для позачергового надання житла з 12 березня 2009 року за № 1511 (інвалід війни 3 групи) та у списку для першочергового надання житла з 13 березня 2015 року за № 6468 (багатодітна сім'я). 14 травня 2009 року позивач був зарахований до контрольного списку на покращення житлових умов співробітників органів та підрозділів ЛМУ ГУМВС у Львівській області за № 89, а з 12 березня 2009 року перебуває на обліку для позачергового отримання житла за номером 5 як інвалід війни 3 групи - ветеран війни у контрольному списку на покращення житлових умов Львівського міського управління міліції.

Позивач вважає бездіяльність ГУМВС України у Львівській області та МВС України щодо забезпечення житлом його та сім'ї, є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства і порушує права та інтереси позивача та його сім’ї, а тому є протиправною. Крім того, зазначає, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2017 року (справа №461/7153/16-ц) визнано протиправною бездіяльність ГУМВС України у Львівській області, яка полягає у незабезпеченні житлом мене у строк, що передбачений пунктом 18 частини 1 статті ІЗ Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».

У позові зазначено, що ГУМВС України в Львівській області за період перебування ОСОБА_4 на обліку з 12 березня 2009 року для позачергового отримання житла як інваліда війни ІІІ групи - ветерана війни, не вжило жодних дій щодо забезпечення житлом, на виконання вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», хоча в цей же період часу забезпечувало житлом черговиків апарату управління за рахунок коштів, що виділялись з Державного бюджету України.

З урахуванням уточнених (збільшених) позовних вимог (а.с. 106-107), виходячи з норми житлової площі на одну особу та опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області (відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 291 від 06.11.2017 року), позивач просить суд стягнути з відповідача ГУМВС України у Львівській області на його користь суму – 1790399,19 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові

Представник відповідача ОСОБА_2-К.О. під час розгляду справи проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що ГУМВС України у Львівській області є неналежним відповідачем по справі, оскільки в ході реорганізації територіальних управлінь МВС України таке було ліквідовано разом з Львівським міським управлінням (міліції), а контрольні списки черговиків по житлу передані до Львівської міської ради.

Представник третьої особи – Львівської міської ради в судовому засіданні зазначив, що вирішення спору залишає на розсуд суду.

Третя особа МВС України свого представника до суду не направила, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що ОСОБА_4 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України 31.07.2000 року, а звільнений з ОВС 12.06.2008 року з посади інспектора чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області.

ОСОБА_4 є пенсіонером МВС з 05 січня 2009 року та має статус інваліда війни - ветерана війни з 12 січня 2009 року.

На квартирному обліку у Львівській міській раді позивач перебуває у списку для позачергового надання житла з 12 березня 2009 року за № 1511 (інвалід війни 3 групи) та у списку для першочергового надання житла з 13 березня 2015 року за № 6468 (багатодітна сім'я).

14 травня 2009 року ОСОБА_4 був зарахований до контрольного списку на покращення житлових умов співробітників органів та підрозділів ЛМУ ГУМВС у Львівській області за № 89, а з 12 березня 2009 року перебуває на обліку для позачергового отримання житла за номером 5 як інвалід війни 3 групи - ветеран війни у контрольному списку на покращення житлових умов Львівського міського управління міліції.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2017 року (справа №461/7153/16-ц) визнано протиправною бездіяльність ГУМВС України у Львівській області, яка полягає у незабезпеченні житлом мене у строк, що передбачений пунктом 18 частини 1 статті ІЗ Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни, що потребують поліпшення житлових умов, мають право на позачергове забезпечення житлом протягом двох соків з дня постановки їх на квартирний облік.

Статтею 46 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Спірні правовідносини врегульовуються Конституцією України, ЖК УРСР, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (з урахуванням відповідних змін).

ОСОБА_5 визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Так, пунктом 18 статті 13 Закону України № 3551-XII визначено, що позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн – протягом року.

Відповідно до ст. 46 ЖК УРСР, поза чергою жиле приміщення надається: інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення.

Згідно з статтею 5 ЖК УРСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств.

Відповідно до підпункту 67 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 383/2011, підпункту 72 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 401, підпункту 32 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, Міністерство внутрішніх справ відповідно до покладених на нього завдань уживає відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ МВС України, пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів.

Відповідно до ст. 41 Житлового Кодексу, контроль за станом обліку на підприємствах, в установах, організаціях громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів і відповідними органами професійних спілок.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм Житлового кодексу Української PCP та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР та Української республіканської Ради профспілок від 11.12.1984 № 470, жилі приміщення надаються громадянам, які перебувають на квартирному обліку, в порядку черговості та за місцем перебування їх на квартирному обліку.

ОСОБА_4, як встановлено судом, не перебуває на квартирному обліку в ГУМВС України у Львівській області.

Водночас рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2017 року у справі № 461/7153/16-ц зобов'язано Львівську міську раду розглянути питання щодо забезпечення ОСОБА_4 та членів його сім"ї, позачергово благоустроєним житлом. Згідно з цим рішенням на ГУМВС України у Львівській області не покладено обов'язку вчиняти будь-яких дій.

Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області, як окрема юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи 08593838), вело контрольні списки осіб, котрі перебували на квартирному обліку осіб які потребують покращення житлових умов у Львівській міській раді.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», листа МВС України від 04.12.2015 року № 41919/Тх «Про організацію ліквідаційних заходів», ліквідовано контрольні списки осіб Львівського міського управління міліції, які потребували поліпшення житлових умов та квартирний облік у Головному управлінні МВС України у Львівській області. Квартирні справи осіб, які перебували на квартирному обліку в ГУМВС були передані у Львівську міську раду для постановки на облік за місцем проживання.

Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні": підпункту 7 пункту "б" статті 30 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності.

На підставі чинного житлового законодавства, згідно п. 37, 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP - жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку, за винятком випадків надання жилих приміщень підприємствами, установами, організаціями, що не ведуть квартирний облік, своїм працівникам, які перебувають на обліку в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання. Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 не перебуває на квартирному обліку в ГУМВС України у Львівській області, суд вважає безпідставними вимоги позивача до управління та відмовляє у задоволенні цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 5, 41, 46, 48, 50 ЖК Української РСР, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд –

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи: Міністерство внутрішніх справ України, Львівська міська рада, про стягнення матеріальної шкоди – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р. Юрків