Постанова № 74985651, 19.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 310/13397/13 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.

№ 22-ц/778/864/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

ОСОБА_2

секретар: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бердянської міської ради на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2014 року у справі за позовом Виконавчого комітету Бердянської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про відшкодування завданої шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року виконавчий комітет Бердянської міської ради звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що рішенням суду, що набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано п. 7.9 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 21 липня 2008 року № 346 щодо оформлення права власності за ОСОБА_6 22/25 часток комплексу будівель та споруд по вул. Горбенко, 3 пр. Леніна, 20 у м. Бердянську Запорізької області та стягнуто з виконавчого комітету Бердянської міської ради на користь ОСОБА_5 559999 грн. 99 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. На виконання зазначеного судового рішення позивачем було сплачено ОСОБА_5 38402 грн. 07 коп. Посилаючись на те що актом службового розслідування встановлено вину ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які на момент прийняття виконавчим комітетом рішення № 346 від 21 липня 2008 року обіймали посади відповідно міського голови та директора Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації, позивач уточнивши позовні вимоги просило на підставі п. 9 Перехідних положень та прикінцевих положень Бюджетного Кодексу України стягнути солідарно з відповідачів в порядку регресу майнову шкоду у розмірі 38402 грн. 07 коп.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, виконавчий комітет Бердянської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що комплекс будівель та споруд по вул. Горбенка, 3/ пр. Леніна, 20 в м. Бердянську належить ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.01.2006 року.

20.04.2006 року ОСОБА_5 був одержаний державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1403 га по вул. Горбенка, 3 / пр. Леніна, 20 в м. Бердянську з цільовим призначенням – для обслуговування будівель та споруд ресторану.

21.07.2008 року виконком Бердянської міської ради прийняв рішення №346 п. 7.9 якого оформив право власності за ОСОБА_6 на 22/25 частини комплексу будівель та споруд по вул. Горбенка, 3/пр. Леніна, 20 в м. Бердянську, що складається з основної будівлі „А”, двох ганків до „А”, балкону до „А” та доручає п. 9 даного рішення Бердянському комунальному підприємству з технічної інвентаризації підготувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно та провести його реєстрацію.

22.07.2008 року виконком Бердянської міської ради видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім’я ОСОБА_6, а Бердянське КПТІ здійснило державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на 22/25 частки комплексу будівель та споруд по вул.. Горбенка, 3/ пр. Леніна, 20 в м. Бердянську, що складаються з основної будівлі „А”, двох ганків до „А”, балкону до „А”.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13.05.2009 року визнаний незаконним та скасований п. 7.9 рішення виконкому Бердянської міської ради від 21.07.2008 року №346 «Про оформлення права власності» щодо оформлення права власності за ОСОБА_6 на 22/25 частки комплексу будівель та споруд по вул. Горбенка, 3 / пр. Леніна, 20 в м. Бердянську; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.07.2008 року, видане на ім’я ОСОБА_6; скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на 22/25 частки вказаного комплексу будівель та споруд з поновленням права власності на цю частку за ОСОБА_5

Тож судовим рішенням встановлена незаконність рішення виконкому щодо переведення прав власності на нерухоме майно. Власник будівель ОСОБА_5 звернувся з позовом про відшкодування шкоди, завданої порушенням його прав власника.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.12.2011 року частково задоволено позов ОСОБА_5 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації, про стягнення матеріальної шкоди. Стягнуто з виконкому Бердянської міської ради на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 559999 грн. 99 коп. та судові витрати в сумі 1820 грн., а всього 561819 грн. 99 коп.

На виконання зазначеного вище судового рішення ОСОБА_5 було сплачено 38402 грн. 07. коп.

Позивач просив стягнути в порядку регресу зазначену шкоду з відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що такі витрати сталися внаслідок неналежного їх ставлення до виконання своїх обов’язків.

Так, позивач послався на результати службового розслідування щодо правомірності дій ОСОБА_3 на посаді міського голови та ОСОБА_10 на посаді директора КП з технічної інвентаризації на час прийняття рішення виконкому Бердянської міської ради №346 від 21.07.2008 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції врахував положення чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Ттак, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста. Міський голова очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях. Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова, в тому числі, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Порядок діяльності виконавчого комітету Бердянської міської ради по здійсненню своїх функцій та повноважень визначений Регламентом, затвердженим рішенням виконкому Бердянської міської ради від 17.10.2002 року №616.

Відповідно до п. 5.1. Регламенту основною формою роботи виконкому Бердянської міської ради є його засідання. Засідання виконкому скликаються міським головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції – першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, а в разі його відсутності – одним із членів виконкому.

Згідно п. 5.3. Регламенту засідання виконкому вважається правомочним, якщо в його роботі прийняли участь більше половини від загального складу членів виконкому.

Пунктом 5.5. Регламенту визначено, що виконавчий комітет Бердянської міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконкому приймаються на його засіданнях більшістю голосів від загального складу виконкому і підписуються міським головою або членом виконкому, який вів засідання виконкому.

Згідно п.5.6. Регламенту проекти рішень готуються та вносяться на розгляд виконкому заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючим справами виконкому, завідуючими відділів, керівниками управлінь, комітетів та інших структурних підрозділів виконкому або інших установ та підприємств міста, а в разі їх відсутності - виконуючими обов’язки.

Згідно п. 5.9. Регламенту підготовку питань для розгляду на засіданні виконкому здійснюють управління, комітети, відділи, підвідомчі служби виконкому, установи, організації, підприємства міста.

Відповідно до п. 5.13. Регламенту проекти рішень візуються: першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади; заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, який безпосередньо здійснює керівництво даним управлінням, комітетом, відділом або координує даний напрямок роботи; керуючим справами виконкому; керівником підприємства, організації, установи (за необхідності); завідуючим юридичним відділом; завідуючим загальним відділом.

Згідно п. 5.17 Регламенту проекти рішень міськвиконкому підлягають обов’язковій правовій експертизі юридичним відділом. Юридичний відділ здійснює правову експертизу проекту рішення після опрацювання його іншими залученими до опрацювання службами та посадовими особами.

Згідно п. 5.24 Регламенту відповідальність за оформлення та зміст проекту рішення несуть особи, які його візують, в рамках наданих їм повноважень та розподілу обов’язків. Безпосередню відповідальність за правильність та достовірність змісту рішення несе особа, яка вносить проект.

Судова колегія звертає увагу на те, що в контексті зазначених положень закону не йдеться про матеріальну відповідальність посадових осіб, які готують будь-які проекти майбутніх рішень виконкому.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не застосував до спірних правовідносин положення п. 9 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, за якими після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти місцевих бюджетів проводиться службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в їх діях складу злочину. За результатами службового розслідування органи місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих місцевому бюджету в порядку регресу у розмірі виплаченого відшкодування.

Судом першої інстанції було враховано результати службового розслідування та встановлено, що у зазначеному акті про проведення службового розслідування докладно описані обставини справи, листування та результати судових розглядів суперечок з приводу відчуженого майна.

Також містяться узагальнені звинувачення відповідачів у злочинній змові з метою заволодіння майном.

Щодо встановлення конкретних дій, які свідчать про склад правопорушення відповідачів, то в акті службового розслідування не зазначено, які саме посадові обов’язки кожним із них були порушені, яким чином саме їх діями була завдана шкода з урахуванням того, що до підготовки зазначених документів були залучені і інші особи.

Звинувачення відповідачів у скоєнні злочину не підтверджено відповідними постановами слідчих органів або суду.

Зокрема, як правильно зазначив суд першої інстанції з рішення виконкому Бердянської міської ради від 21.07.2008 року №346 вбачається, що його проект був погоджений: першим заступником міського голови – ОСОБА_11, керуючим справами виконкому – ОСОБА_12, завідуючою загальним відділом – ОСОБА_13, в.о. начальника юридичного відділу – ОСОБА_14

Такі погодження відбулися без жодних зауважень з боку осіб, що перевіряли законність внесеного проекту.

Рішення про відчуження майна приймалося колегіальним органом, відповідно до протоколу засідання виконавчого комітету Бердянської міської ради від 21.07.2008 року у засіданні прийняли участь вісім членів виконкому: ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, поставлені на розгляд питання обговорювалися, рішення було ухвалене колегіально.

За ст. 10 ЦПК (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулювалися ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім зазначеного, позивач просив про солідарне стягнення завданої шкоди з відповідачів, що в даному випадку законом не передбачено за відсутності вироку суду, у якому було б встановлено спільність дій відповідачів, спрямованих на завдання шкоди та об’єднанних спільним умислом.

Щодо невідповідності дій кожного з відповідачів з значенням порушень посадових інструкцій та інших вимог трудового законодавства, які, на думку позивача, були допущені кожним з відповідачів, то позивачем взагалі не надано такого обґрунтування.

Також позивачем на враховано, що відповідачі є посадовими особами та їх відповідальність регулюється також положеннями КЗпП, не обґрунтував цими нормами ані наявність складу порушення, ані вимоги щодо повної матеріальної відповідальності.

З огляду на вкладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бердянської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного ОСОБА_10 протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 27.06. 2018 р.

Головуючий:

Судді: