Постанова № 7498519, 10.12.2009, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а-7725/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резулятивна частини)

«10» грудня 2009 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

при секретарі - Рачкові О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області про зобовязання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області задовольнити частково.

2. Зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Роздільнянському районі Одеської області (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Карла Маркса,19, КПО 25933170, р/р 37179001002869 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) відшкодувати управлінню Пенсійного Фонду України у Роздільнянському районі Одеської області( 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Свердлова, 4а, ЗКПО 24531647, р/р 256063014444 в Роздільнянському відділенні Ощадбанку №3175, МФО 388227) суми сплачених пенсій громадянам по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за період з квітня 2008 року по березень 2009 року включно у розмірі 2305 (дві тисячі триста пять) гривень 08 копійок.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

С уддя Бутенко А.В.

Справа №2а-7725/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» грудня 2009 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

при секретарі - Рачкові О.І.,

за участю сторін:

представник позивача Михайлова О.В. (по довіреності)

представник відповідача Назаренко О.П. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області про зобовязання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області про зобовязання вчинити певні дії.

04.11.2009 року надійшло уточнення до адміністративного позову, в якому позивач просив зобовязати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області прийняти від управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до заліку суми витрат з травня 2007 року по березень 2009 року та відшкодувати понесені управлінням ПФУ в Роздільнянському районі витрати у сумі 5060,85 грн. на пенсійне забезпечення громадян, які отримали пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, підписавши відповідний окремий акт звірення фактичних витрат по особових справах потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань та пенсій управлінням ПФУ в Роздільнянському районі та передавши прийняті суми до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Одеської області.

В судовому засіданні 10.12.2009 року представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, в обґрунтування зазначила, що особи, відносно яких УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області заявлені позовні вимоги, не є застрахованими у Фонді соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, підприємства, на яких отримані травми знаходяться за межами України, та у закордонних підприємств не виникає обов'язку проводити обов'язкового страхування відповідно до законодавства України. Крім того, закордонні підприємства, де вказаними позивачем потерпілими отримані травми, не сплачують до Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових внесків. Також представник відповідача зазначила, що відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови якщо на цьому наполягає одна із сторін. На підставі викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у сукупності, суд встановив, що у відповідності до статті 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення” позивачем були виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за період з травня 2007 року по березень 2009 року включно, пенсіонерам: ОСОБА_1 у розмірі 3202,47 грн. (а.с.99) (нещасний випадок стався 22.11.1979 року у Сахалинській області, Росія), ОСОБА_2 у розмірі 1215,78 грн. (а.с.98) (нещасний випадок стався 13.02.1996 року у м. Новоураль, Росія) та ОСОБА_6 за період з травня 2007 року по листопад 2007 року включно у розмірі 642,60 грн. (а.с.100), а загалом 5060,85 грн. (а.с.101)

Проаналізувавши діюче законодавство, яке регулює спірні відносини суд дійшов такого висновку.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 p. № 16/98-ВР (далі Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.

Спори, які виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (ст. 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку із втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 ст. 7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 р. № 2272-Ш (набрав чинності з 1 квітня 2001 р.) встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати і надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати і соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і названим Фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Пунктом 5 ст. 24 Закону від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...») закріплене аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на ту категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Згідно з ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Пунктом «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ визначено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розд. XI «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у ст. 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідачем відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області не прийнято до заліку частину сум витрат, здійснених управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на пенсійне забезпечення громадян , які отримали каліцтво, відповідно до актів щомісячної звірки (а.с.9-31), що призвело до невідшкодування цих витрат управлінню Пенсійного фонду України, а саме не було включено частину пенсіонерів до списків осіб, зазначених в актах щомісячної звірки на відшкодування фактичних витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Факт не включення частини пенсіонерів до вищезазначених актів підтверджується актами розбіжностей, які направлялися відповідачем до управління в Роздільнянському районі Одеської області. (а.с.115-137).

Абзацом 3 п. 3 розділу XI встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві і членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Разом з тим, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права суд вважає частково таким, що не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.

Зазначений вище Порядок не регулює спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звіряння розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків ПФУ витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР чи законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Судом також прийнято до уваги те, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог відповідно до ч.1 с.100 КАС України у звязку з тим, що позивачем був пропущений річний строк звернення до адміністративного суду.

Позивач подав позовну заяву 28.04.2009 року відповідно до вхідного №7705(а.с.2), в якій просить задовольнити позовні вимоги з травня 2007 року по березень 2009 року. Проте позивачем не надано обґрунтованих пояснень, щодо пропущення строку подання адміністративного позову, а тому відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині відшкодування заборгованості суми сплачених пенсій громадянам по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за період з квітня 2008 року по березень 2009 року включно у розмірі 2305 гривень 08 копійок.

З урахуванням викладеного, та приписів ч.1 ст. 100 КАС України суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування своїх вимог, проте вони підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області суми сплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за період з квітня 2008 року по березень 2009 року (включно), пенсіонерам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 2305,08 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області задовольнити частково.

2. Зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Роздільнянському районі Одеської області (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Карла Маркса,19, КПО 25933170, р/р 37179001002869 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) відшкодувати управлінню Пенсійного Фонду України в Роздільнянському районі Одеської області( 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Свердлова, 4а, ЗКПО 24531647, р/р 256063014444 в Роздільнянському відділенні Ощадбанку №3175, МФО 388227) суми сплачених пенсій громадянам по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: ОСОБА_1, ОСОБА_2 за період з квітня 2008 року по березень 2009 року включно у розмірі 2305 (дві тисячі триста пять) гривень 08 копійок.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 14.12.2009 року.

С уддя Бутенко А.В.