Постанова № 7498473, 18.01.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2114/09/1570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

при секретарі Юзефович Ю.А., Ботвінцеві Г.А.

розглянувши  в  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Одесі  справу  за  адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Іллічівський морський рибний порт” до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

13.01.2009 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ”Іллічівський морський рибний порт” (далі ТОВ ”ІМРП” ) з позовом до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004232350/0 від 20.10.2008 року , за яким визначений податок на прибуток підприємства у сумі 58443 гривень (41331 гривень за основним платежем, 17112 гривень – штрафна (фінансова) санкція).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оспорюється винесено на підставі акту планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. Але висновки Акту про порушення ним пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 2812.1994року „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997року (далі Закон №334/94-ВР), в результаті чого підприємству донарахований податок на прибуток, не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР включено суму кредиторської заборгованості до складу валового доходу як безповоротну фінансову допомогу у звітному періоді після спливу строку позовної давності, але коригування валових витрат при цьому не проводилося, оскільки діючим Законом №334/94-ВР не передбачена норма, яка б зобов’язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування товару), у разі не оплати товарів у межах строку позовної давності.

Позивач вважає, що відповідачем також порушений порядок винесення податкового повідомлення-рішення №0004232350/0 від 20.10.2008 року, оскільки відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України №2181 від 21.12.2000 року „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон України №2181) у разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому, крім іншого, зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань. Між тим, з податкового повідомлення-рішення відсутнє посилання на норму податкового закону, відповідно до якого позивач має скоригувати валові витрати – пп.5 в ст.5 Закону не існує. Також відповідачем несвоєчасно оформлено та вручено акт перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську №0004232350/1 від 20.11.2008 року, №0004232350/2 від 08.01.2009 року, за якими визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 58443 гривень (41331 гривень за основним платежем, 17112 гривень – штрафна (фінансова) санкція) та які прийняти відповідачем за результатами скарг позивача у порядку адміністративного оскарження рішень ДПІ.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства. В повідомленні рішенні є невідповідність яка має суто технічний характер, а саме посилання на порушення пп.5 ст.5 Закону України №334/94-ВР, оскільки в акті, на підставі якого прийняте податкове повідомлення – рішення, зазначено про порушення п.5.1 ст.5 Закону.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ ”Іллічівський морський рибний порт” зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 28.03.2007 року. Відповідно до Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю ”ІМРП” створено згідно з рішенням Загальних зборів учасників від 02.02.2007 року шляхом перетворення АТЗТ ”ІМРП” в ТОВ та є його правонаступником (а.с.37-48).

На податковий облік взято 17.10.2002 року в ДПІ у місті Іллічівську 30.03.2007 року за №2315.

З 05.09.2008 року по 02.10.2008 року була здійснена виїзна планова перевірка ТОВ ”ІМРП” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008 року, про що 08.10.2008 року був складений Акт №3578/23-0301/24544710 (а.с.20-32).

На підставі Акту від 08.10.2008 року ДПІ 20.10.2008 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0004232350/0 , за яким позивачу визначений податок на прибуток підприємства у сумі 58443 гривень (41331 гривень за основним платежем, 17112 гривень – штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5 ст.5 Закону України №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (а.с.8).

Вказане податкове повідомлення – рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, за результатами розгляду яких прийняті рішення про залишення скарг без задоволення, а також прийняті податкові повідомлення-рішення №0004232350/1 від 20.11.2008 року та №0004232350/2 від 08.01.2009 року, за якими визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 58443 гривень (41331 гривень за основним платежем, 17112 гривень – штрафна (фінансова) санкція) - (а.с.9-13, 33-34, 118)

В висновку Акту вказано, що перевіркою встановлені порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме заниження позивачем валового доходу та завищення валових витрат.

Висновки перевіряючих базуються на тому, що відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді; відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України №334/94-ВР безповоротна фінансова допомога – це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. У ТОВ „ІМРП” станом на 01.07.2007 року та на 30.06.2008 року за рахунком 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ „Іллічівськголовпостач” в сумі 32512 грн., яка облікується з липня 2004 року. ТОВ „Іллічівськголовпостач” на адресу ТОВ „ІМРП” здійснено постачання ТМЦ на підставі накладних від 30.01.2004 року, від 26.02.2004 року, від 28.05.2004 року та від 11.05.2004 року. Дата останнього перерахунку коштів на адресу ТОВ „Іллічівськголовпостач” - 05.07.2007року. Оскільки термін позовної давності минув у липні 2007 року, сума у розмірі 32512 грн. повинна була врахована у складі валових доходів у 3-м кварталі 2007 року, що ТОВ «ІМРП» зроблено не було, що привело до заниження валового доходу у 3-м кварталі на 32512грн. (а.с.24-24/об).

Перевіряючі вказали в Акті на завищення валових витрат на суму 132812 грн. з посиланням на пп.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР, згідно якого валові витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а оскільки ТОВ «ІМРП» списало кредиторську заборгованість у сумі 100309 гривень за отримані та не виплачені в повному обсязі ТМЦ, роботи (послуги), за якою минув термін позовної давності, тобто платником податків не здійснена компенсація вартості отриманих ним товарів, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат не має, так як їх вартість не відповідає визначенню валових витрат. Це стосується також суми 32512грн., на яку ТОВ «ІМРП» не знизив валові витрати та яка є сумою безповоротної фінансової допомоги (а.с.24-25).

Проте суд вважає, що висновки перевіряючих про завищення валових витрат на суму 132 812 гривень не ґрунтуються на законі. При цьому суд виходить з наступного.

Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств установлені ст. 11 Закону України №334/94-ВР. Відповідно до п.11.2 ст.11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податків товарів.

В Акті перевірки перевіряючими не оспорюється, що позивач на підставі накладних отримав товари на виробничі потреби та їх вартість була ним віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів), що відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.4.1.6 Закону України №334/94-ВР к доходам підприємства відноситься сума безповоротної фінансової допомоги, що вимагає від платника податків при списанні сум кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, включати ці суми до складу валового доходу підприємства у звітному періоді, у якому відбулося списання. Проте діючим Законом України №334/94-ВР не передбачена норма, яка б зобов’язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування товару), у разі несплати товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу.

При цьому суд не приймає посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР, оскільки вказана норма закону не встановлює порядку ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств , а лише дає поняття валових витрат та їх складу.

При таких обставинах суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення рішення №0004232350/0 від 20.10.2008 року за яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 58 443 гривень (41331 гривень за основним платежем, 17112 гривень – штрафна (фінансова) санкція) прийнятого на підставі акту перевірки, та щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0004232350/0 від 20.10.2008 року, №0004232350/1 від 20.11.2008 року, №0004232350/2 від 08.01.2009 року, прийнятих за результатами адміністративного оскарження, оскільки виходячи із положень п.6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» всі податкові повідомлення-рішення є діючими та не вважаються відкликаними.

Що стосується позовних вимог про порушення процесуального порядку винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0004232350/0 від 20.10.2008 року, суд вважає, що вони не знайшли свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню шляхом с касування податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський морський рибний порт” до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську №0004232350/0 від 20.10.2008 року, №0004232350/1 від 20.11.2008 року, №0004232350/2 від 08.01.2009 року, за якими визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 58443 гривень (41331 гривень за основним платежем, 17112 гривень – штрафна (фінансова) санкція).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя