Рішення № 74983879, 26.06.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/3511/18

Провадження № 2-а/243/153/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2018 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивовано тим, що 25 квітня 2018 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 965143 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до постанови, позивач 25 квітня 2018 року біля буд. 19 по вул. Сільзаводській м. Слов'янська приблизно об 11 годині 15 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив правило користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, а саме перед зупинкою не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 «а» ПДР України.

Позивач свою провину заперечує та вважає, що постанова не відповідає вимогам законодавства оскільки Правил дорожнього руху України він не порушував, у зв’язку із тим, що при зміні напрямку руху перед зупинкою подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Окрім того, позивач вказує на те, що при винесенні постанови відповідачем було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, а саме не було надано можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати пояснення та докази, скористатися юридичною допомогою адвоката, що порушує права позивача як громадянина України.

ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БР № 965143 від 25 квітня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі Ордеру від 26 квітня 2018 року, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені

належним чином, до судового засідання не з’явились, від представника позивача надійшла заява, в якій він зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути без його участі (а.с.19).

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з’явився, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує про те, що із позовом не згоден, посилаючись на те, що 25 квітня 2018 року ним була складена постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки позивач 25 квітня 2018 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 біля буд. 19 по вулиці Сільзаводській у м. Слов’янську, порушив правило користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, а саме перед зупинкою не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 «а» ПДР України. Вважає, що постанова ним була складена згідно вимог чинного законодавства України. Просить постанову залишити без змін, а адміністративний позов залишити без задоволення (а.с.16).

Оскільки обидві сторони у справі надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та в судове засідання не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи немає перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України.

Згідно зі ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що у постанові серії БР № 965143 від 25 квітня 2018 pоку, яку було винесено інспектором роти № 1 Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов’янську Департаменту патрульної поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказано, що ОСОБА_1 25 квітня 2018 року приблизно об 11 годині 15 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив правило користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, а саме перед зупинкою не подав

сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 «а» ПДР України. По справі прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

Зазначена постанова досліджувалась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

«Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

В ч. 2 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за №1395 зазначено, що постанова у справі про адміністративні

правопорушення, передбачене частинами першою, другою і третьою статті 122 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Рішенням Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що «притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних вище випадках фактично відбувається у скороченому провадженні, «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

За умовами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за №1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.

Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, поліцейським патрульної поліції в межах правового кола і не порушуючи норм процесуального права було прийнято рішення стосовно винесення відносно позивача постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.

Також доводи позивача щодо позбавлення його можливості скористатися у повному обсязі правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, не підтверджені жодними доказами.

З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис подій, зроблений 25 квітня 2018 року за допомогою службової нагрудної відеокамери на одязі поліцейських, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи і записаний на диску.

За результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 при зміні напрямку руху, а саме перед зупинкою не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, тобто порушив правило користування попереджувальними сигналами.

Згідно п. 9.2 «а» Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Відповідно до п. 9.1 Правил дорожнього руху України, сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту є попереджувальними сигналами.

Пунктом 9.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50–100 м у населених пунктах і за 150–200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини вчинення даного правопорушення, повністю викладені у постанові серії БР № 965143 від 25 квітня 2018 року, а тому вони є об'єктивними і вказують на вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Згідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, а тому суд вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а дії відповідача з приводу притягнення позивача до адміністративної відповідальності правомірними та приходить до висновку про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1-2, 8-10, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 122, 222, 251-252, 258, 268, 283 КУпАП, п.п. 9.1, 9.2 «а», 9.4 Правил дорожнього руху України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення– відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_3