Постанова № 74983229, 25.06.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1453/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", м.Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року, постановлену суддею Загинайко Т.В. за результатами розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м.Київ про визнання недійсним договору поставки №22/03/2017-Са/У від 22.03.2017, у справі №904/1453/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 65 602,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року у справі №904/1453/18 (суддя Загинайко Т.В.) повернуто без розгляду на підставі ч.6 ст.180, ст.174 ГПК України зустрічну позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про визнання недійсним договору поставки № 22/03/2017-СА/У від 22.03.2017, в зв`язку з пропуском заявником строку для подання зустрічного позову та відсутністю поважних причин для відновлення строку на вчинення такої дії.

Ухвала мотивована порушенням Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) процесуальних строків на вчинення відповідної дії, а обґрунтування пропуску вказаного строку визнано неповажним.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, направити справу № 904/1453/18 на подальший розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги доводи ТОВ "Україна" стосовно відновлення строку на подання зустрічної позовної заяви та не вирішив питання про відновлення такого строку; в той же час, судом прийнято до розгляду, з відновленням строку подання, поданий Відповідачем відзив на позовну заяву та вказаний відзив врахований судом при вирішенні справи по суті.

Також скаржник зауважує, що судом не були виконані імперативні приписи ч.7 ст.180 ГПК України, оскільки у випадку подання зустрічного позову у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, скаржник зауважує, що відповідно до загальних принципів господарського судочинства кожна сторона має право на можливість ознайомлення з матеріалами справи та формування своєї позиції, що відповідає принципу змагальності процесу, захищеному ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, тому зустрічна позовна заява була подана до суду першої інстанції з дотриманням усіх формальних вимог, передбачених процесуальним законодавством.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі Позивач) проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу обґрунтованою і законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, протиправними та необґрунтованими, вказує, що за приписами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ст.180 цього Кодексу, Відповідач мав право подати зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву на позовну заяву; в ухвалі про відкриття провадження у справі № 904/1453/18 Відповідачу був наданий строк для подання відзиву, який становить 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження; Відповідачем зустрічну позовну заяву подано із пропуском встановленого строку. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватись до порушення провадження у справі; Європейський суд з прав людини у справах проти України неодноразово констатував порушення п.1 ст.6 Конвенції стосовно не забезпечення національними судами розгляду справи заявника в розумний строк через затримки у провадженні, в тому числі у зв`язку з великим обсягом поданих документів та часу на їх дослідження. Позивач заявляє, що, виходячи із обставин справи, Відповідач умисно та усвідомлено здійснює порушення та недотримання норм та положень Господарського процесуального кодексу України, зловживаючи при цьому власними правами, порушуючи права інших учасників судового процесу, що призвело та призводить до неможливості вирішення спору та прийняття остаточного рішення щодо позовних вимог. Вказує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, саме на національні суди покладається обов`язок організувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок, швидкими та ефективними (справи "Шульга проти України" № 16652/04 від 02.12.2010, "Білий проти України" № 14457/03 від 21.10.2010).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна" відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року у справі № 904/1453/18; судове засідання, з урахуванням вимог ч.2 ст.271 ГПК України, вирішено провести в порядку письмового провадження 25.06.2018, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними матеріалами; Позивачу наданий строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

06.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 65 602,86 грн., з яких: 54 776,60 грн. основної заборгованості за договором поставки № 22/03/2017-СА/У від 22.03.2017 року, 1862,40 грн. інфляційних втрат, 5668,26 грн. пені, 3295,60 грн. – 18% річних та стягнення судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 1762,00 грн. (а.с.3-6).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань за договором поставки № 22/03/2017-СА/У від 22.03.2017 в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції.

Одночасно Позивачем заявлене клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Київської області або Господарському суді міста Києва, або Київському апеляційному господарському суді (а.с.38-40).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1453/18; відповідно до вимог ч.3, 5 ст.12, ст.ст.247, 250 ГПК України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд призначений на 10.05.2018, в зв`язку з чим відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; сторонам відповідно до ч.4 ст.176, ч.5 ст.252 ГПК України надано строк (5 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі) для надання заперечень стосовно розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; визначений строк для подання відзиву на позов, заперечень до нього; роз`яснено учасникам судового процесу, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст.ст.161-168 ГПК України та мають бути подані в строк, визначений в ухвалі (а.с.1).

Вказану ухвалу про відкриття провадження у справі направлено обом сторонам рекомендованою кореспонденцією та отримано Позивачем 16.04.2018, Відповідачем 17.04.2018, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду (а.с.43, 44).

У визначений судом строк жодною стороною не було заявлено заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, протилежного матеріали справи не містять.

08.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (Відповідачем) подано до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про визнання недійсним договору № 22/03/2017-СА/У від 22.03.2017 (а.с.49-50).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 у цій справі зустрічну позовну заяву ТОВ "Україна" з доданими до неї документами повернуто без розгляду (а.с.52-53).

Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву Відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зустрічна позовна заява подана заявником після строку, встановленого ст.180 ГПК України, наслідком чого є її повернення; при цьому підстави, з яких заявником строк пропущений, визнані неповажними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами ч.3 ст.12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 ст.12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.7 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Частинами 1, 3 ст.247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.250 ГПК України).

Отже, з урахуванням того, що сума позовних вимог становить розмір 65 602,86 грн., що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2018 року вказаний розмір становить 1762 грн., таким чином, граничною для віднесення справи до малозначної є сума 172 600 грн); учасниками справи є тільки позивач і відповідач; поставка здійснювалась лише за трьома накладними, тому обсяг доказів для дослідження є незначним, господарським судом обґрунтовано вирішено розглядати вказану справу у спрощеному позовному провадженні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов`язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.1, п.3 ч.1 ст.42); учасники справи зобов`язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.42).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частини 1-4 ст.180).

Згідно частини 5 ст.180 Господарського процесуального кодекс України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч.8 ст.165 ГПК України).

За приписами ч.1 ст.251 ГПК України, якою регламентовані особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, встановлено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Таким чином, з урахуванням викладених норм права, зустрічну позовну заяву Відповідач мав право подати протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 про відкриття провадження у справі № 904/1453/18 Відповідачем отримано 17.04.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду (а.с.43).

Отже, відзив на позов та зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" мало надати до 03.05.2018 (включно).

Втім, Відповідачем зустрічна позовна заява подана 08.05.2018 (згідно штемпелю на першому аркуші зустрічної позовної заяви – а.с.49), з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.180 ГПК України, що є підставою для повернення зустрічного позову за нормами ч.5 ст.180 ГПК України.

З огляду на викладене, господарським судом здійснений правильний і обґрунтований висновок про повернення зустрічної позовної заяви з підстав недодержання заявником строків на вчинення відповідної дії.

Стосовно доводів скаржника про безпідставне неприйняття судом доводів Відповідача про відновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За ч.1, 6 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідачем як підставу пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви зазначено про надіслання Позивачем не всіх додатків до позовної заяви; ознайомлення повноважного представника з матеріалами справи лише 05.05.2018.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про неповажність підстав пропуску строку для подання зустрічного позову з наступних підстав.

За приписами п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до матеріалів справи Позивачем в якості доказу направлення на адресу Відповідача позовної заяви та доданих до неї матеріалів надано опис вкладення у цінний лист від 05.04.2018, в якому зазначено, що оголошена цінність листа 1 грн.

Згідно пунктів 8, 9, 10, 19 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Національний оператор поштового зв'язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України.

До універсальних послуг поштового зв'язку належать послуги з пересилання: поштових карток, листів, бандеролей, секограм - простих та рекомендованих; посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів.

Оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати:

надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору;

пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури;

пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв'язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством;

схоронність поштових відправлень та коштів;

таємницю інформації у сфері надання послуг поштового зв'язку;

доступ користувачів до інформації, передбаченої Законом України "Про поштовий зв'язок".

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктами 60, 62 вищевказаних Правил встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, рекомендований лист з оголошеною цінністю та описом вкладення перед відправленням перевіряється працівником відділення поштового зв`язку, з огляду на що, судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті до уваги доводи заявника про направлення йому неповного пакету документів доданих до позовної заяви.

Крім того, з моменту отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 (зокрема з 17.04.2018) Відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та своєчасного подання зустрічного позову, враховуючи, що місцезнаходженням останнього є місто Дніпро, що підтверджується Витягом із Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с.16-19).

Посилання скаржника на безпідставне повернення зустрічної позовної заяви попри прийняття до розгляду з відновленням строку відзиву на позовну заяву не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки скаржник не враховує різницю між процесуальними строками, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. Так, Кодекс містить процесуальні строки встановлені законом (як-то подання зустрічного позову) й передбачає можливість їх відновлення, у разі визнання причин пропуску строку поважними (ч.1 ст.119 ГПК України) та процесуальні строки встановлені судом (як для подання відзиву на позов) і передбачає можливість продовження такого строку (ч.2 ст.119 ГПК України).

В даному випадку судом першої інстанції враховано доводи відзиву на позовну заяву, з метою об`єктивного розгляду справи, з урахуванням правової позиції Відповідача, що є дотриманням принципу рівності учасників справи.

При цьому факт поновлення господарським судом встановленого ним строку для подачі відзиву на позовну заяву не зобов`язує суд першої інстанції в обов`язковому порядку поновити встановлений Кодексом строк для подачі зустрічної позовної заяви.

Доводи скарги про невиконання судом імперативних приписів ч.7 ст.180 ГПК України, відповідно до якої в разі подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, не приймаються судовою колегією, оскільки вказана норма застосовується в разі прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, чого в даному випадку не було.

Стосовно посилань скаржника на Конвенцію з прав людини та основоположних свобод, зокрема принцип змагальності сторін, який включає право на можливість ознайомлення з матеріалами справи, то вони також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки в даному випадку вказаний принцип порушений не був; Відповідач мав можливість ознайомитись з матеріалами справи, користування вказаним правом повністю залежить від волі заявника, доказів наявності перешкод у вчиненні вказаних дій судом першої інстанції скаржником не надано.

За таких обставин, ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Згідно з п.2 ч.1 ст.287 ГПК України в касаційному порядку оскаржуються ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282, 287, 288 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", м.Дніпро – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року у справі № 904/1453/18 – залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін